Ухвала

від 13.12.2017 по справі 910/16237/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.12.2017Справа № 910/16237/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"

до 1.Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої

особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного

акціонерного товариства "Автокразбанк" Костенка Ігоря Івановича

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

3. Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія

"ТРАВІАН"

про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Скотинюк Я.А. . - довіреність б/н від 24.04.2017;

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2 : Сидоренко Ю.А. - довіреність № 27-18416/17 від 07.09.2017;

від відповідача 3 : Барбух В.В. - довіреність № 7/8/2405 від 27.02.2017;

від третьої особи : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" Костенка Ігоря Івановича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-3) про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16237/17, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ТРАВІАН", розгляд справи призначено на 11.10.2017 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.10.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 06.11.2017 року.

02.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача 3 надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.

03.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшли пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 06.11.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.11.2017 року.

20.11.2017 року представник відповідача 1 через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи по справі та відзив на позовну заяву.

20.11.2017 року представник відповідача 3 через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.11.2017 представники позивача та відповідача 1 подали спільне клопотання про продовження строків розгляду спору на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання 20.11.2017 року не з'явився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 в порядку статті 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/16237/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.12.2017 року.

В судовому засіданні 06.12.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримавв повному обсязі.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 в судовому засіданні 06.12.2017 року проти задоволення позову заперечили.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 06.12.2017 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України рохгляд справи відкладено на 13.12.2017 року.

12.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

13.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 13.12.2017 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 13.12.2017 року судом розглянуто подані позивачем клопотання про витребування додаткових доказів у справі та вирішено задовольнити їх, враховуючи наступне.

Так, згідно зі ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Так, відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 38 ГПК України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є невиконання вимог ухвал суду представниками сторін, необхідність витребування нових доказів та ін.

За таких обставин, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за неоібхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1.Розгляд справи № 910/16237/17 відкласти на 29.01.17 р. об 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).

2.В порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товраиства "Автокразбанк" Костенка Ігоря Івановича належним чином завірену копію Договору застави цінних паперів № 08-3/05 від 28.02.2014 з усіма Додатками та Додатковими угодами до нього.

3.В порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від Полтавської філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України належним чином завірену копію Договору застави цінних паперів № 08-3/05 від 28.02.2014 з усіма Додатками та Додатковими угодами до нього.

5 .Відповідачам надати суду Договір застави цінних паперів № 08-З/05 від 28.02.2014 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього.

6.Третій особі надати суду:

- документально підтверджені письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

7.За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

8.Сторонам оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

9.Сторонам завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

10.Явку повноважних представників сторін для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

11.Попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

12.Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

13.Сторонам направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

Суддя М.Є. Літвінова