Рішення

від 05.12.2017 по справі 911/3175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа № 911/3175/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства Форт-Гард , м.Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , с.Пухівка

про стягнення 372284,60 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Форт-Гард (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (далі - відповідач) про стягнення 372284,60 грн.

Провадження у справі №911/3175/17 порушено відповідно до ухвали суду від 27.10.2017 року та призначено справу до розгляду на 09.11.2017 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.11.2017 року не з'явився та 08.11.207 року надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 05.12.2017 року.

В судовому засіданні 05.12.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.12.2017 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, відповідно до умов укладеного Договору на надання послуг охорони № 1-10/07-3В від 01.02.2011 року (далі - Договір) ПП Форт-Гард (позивач) зобов'язалось надати послуги з охорони об'єкту ЗАТ Птахофабрика Київська (правонаступником якого є ТОВ Птахофабрика Київська ), яке, в свою чергу, зобов'язалось своєчасно оплачувати надані послуги.

Позивач зазначає, що своєчасно та належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, про що за період серпень-грудень 2016 року позивачем та відповідачем підписано Акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг за Договором на загальну суму 520860,00 грн. Претензій щодо послуг від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач зобов'язаний був оплатити послуги охорони за Договором не пізніше 05 числа наступного місяця.

Однак, в порушення умов Договору відповідачем своєчасно та в повному обсязі послуги не оплачені, оплату за послуги охорони за Договором здійснено частково. У зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 330 736 грн.

Сума заборгованості підтверджена відповідачем також Актом звірки взаємних розрахунків за 01.01.2017- 29.08.2017, складеним між позивачем та відповідачем.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з врахуванням індексу інфляції, який становить 33 801,22 грн. та 7 747,38 грн. 3% річних, розраховані станом на 12.10.2017 року.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 330 736 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що інфляційні та річні нараховані на прострочені суми за фактичний період прострочення, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Таким чином, вимоги про стягнення 33 801,22 грн. інфляційних та 7 747,38 грн. 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 055131187) на користь Приватного підприємства Форт-Гард (03191, АДРЕСА_1, код 35076932) 330 736,00 грн. основного боргу, 7 747,38 грн. 3 % річних, 33 801,22 грн. інфляційних та 5584,28 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 14.12.2017 р.