Рішення

від 11.12.2017 по справі 922/3738/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 922/3738/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватної фірми "Владушка", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада, м. Харків (позивач) 07.11.2017 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватної фірми "Владушка", м. Харків, в якому просить суд зобов'язати відповідача протягом трьох місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,8932 га розташованої за адресою: 2-й Вологодський в'їзд, 6 у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Свої вимоги позивач мотивує невиконанням відповідачем рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13, від 03.07.2013 №1209/13, яке є чинним та підлягає виконанню. В якості правових підстав позову, позивач вказує на норми статей 12, 79-1, 93 Земельного кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 10, 15, 20, 21 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" та статей 11, 15, 16, 509, 526 Цивільного кодексу України. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3738/17 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20.11.2017 об 12:40.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 20.11.2017 усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 04.12.2017 об 11:30год.; від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 11.12.2017 о 12:00год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач та відповідач в призначене судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи,13.11.2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради 11.10.2000 №1455 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Приватною фірмою "Владушка" (землекористувач) укладено договір на право тимчасового користування землею №2314 (т.с. І а.с. 17-18).

Відповідно до умов пункту 1.1 вищевказаного договору виконавчий комітет Харківської міської ради надає, а відповідач приймає в тимчасове користування земельну ділянку, площею 0,8932га розташовану за адресою: м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 6.

Земельна ділянка надається у тимчасове користування строком до 01.02.2025 року для зберігання товарів промислового виробництва (п.1.2. договору).

Згідно з п. 2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку в розмірі 3908,24 грн. не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 13.11.2000 р. за №2314 виконкомом Харківської міської ради народних депутатів м. Харкова.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. (т.с. І а.с. 27).

Пунктами 2, 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (т.с. І а.с. 28-31).

Згідно з п. 2.2 Порядку управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. №960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вказаних вимог рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 Департаментом земельних відносин на адресу відповідача був направлений лист-попередження за вх. №1613/0/225-13 від 07.10.2013, в якому повідомлено про необхідність в строк до 01.12.2013 року забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в строк не пізніше 31.12.2013 року подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру, в строк до 01.01.2014 року повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки та в строк до 01.02.2014 року привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства (т.с. І а.с. 19).

Проте вимоги вищевказаного листа-попередження залишились з боку відповідача не виконаними, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, господарський суд виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної господарської справи є спір про зобов'язання відповідача протягом трьох місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,8932 га розташованої за адресою: 2-й Вологодський в'їзд, 6 у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використовувати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і конкретних потреб, які не суперечать Конституції і законом України, суспільним інтересам, справедливості та іншим загально - правовим засадам.

Вказане кореспондується з приписами статті 20 Господарського кодексу України, змістом якої держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Крім того, способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, за приписами якої, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, з урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться за вказаним позовом й чи виконує функції захисту такий позов прав позивача, як примусове виконання обов'язку в натурі у даних правовідносинах.

Отже, у даному випадку суд повинен установити, чи дійсно порушуються права Харківської міської ради, в чому полягає таке порушення, а також, в який спосіб має відбуватись поновлення порушеного права позивача.

Так, згідно з ст.ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключено з їх компетенції та не віднесено до компетенції іншого органу влади.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вказано вище, пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 р." встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. вводиться в дію з 01.01.2014 р. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства.

У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 144 Конституція України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

На даний час вказане рішення Харківської міської ради є чинним, в установленому законом порядку не оскаржувалось, тому в силу закону є обов'язком для відповідача, як користувача земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Харкова.

Згідно з ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договорами оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів

Як вказано вище, відповідач не є власником земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, оскільки не відноситься до осіб, визначених статтею 92 Земельного кодексу України.

Таким чином, сплата відповідачем плати за землю у вигляді земельного податку не відповідає положенням діючого законодавства.

Згідно підпункту 14.1.147 пункту 1 ст. 14 та пункту 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України плата за землю повинна здійснюватися у формі орендної плати за землю, розмір якої визначається укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

- якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до статті 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон) проведення нормативної грошової оцінки земель є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 18 вказаного Закону визначає порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів.

За результатами нормативної грошової оцінки складається технічна документація (ст. 20 Закону), яка затверджується відповідною радою (ст. 23 Закону), підставою для проведення оцінки землі є рішення органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно з приписами ст.ст. 116, 123, 125 Земельного кодексу України визначений порядок і підстави надання в оренду земельної ділянки, що здійснюється на підставі затверджених повноважним органом проекту відведення земельної ділянки, погоджень меж, встановлення меж у натурі (на місцевості).

У відповідності до положень ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

В пункті 1 Указу Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" від 17.02.2003 № 134/203 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1039/203 від 15.09.2003, зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно з ст. 21 зазначеного закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Під час розгляду справи сторони не заперечували проти того, що земельна ділянка, яка знаходиться у м. Харкові, 2-й Вологодський в'їзд, 6, яка знаходиться в користуванні відповідача, не внесена до Державного реєстру земель.

Також, положеннями ст. 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про землеустрій" фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель. Роботи із землеустрою можуть фінансуватися відповідно до укладених договорів за рахунок коштів громадян, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених законом.

Таким чином, із системного аналізу викладених вище норм чинного земельного законодавства України також випливає обов'язок користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності, яким є відповідач, вчинити дії щодо державної реєстрації цих ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за відповідною заявою користувачів.

Також, судом враховано те, що за наявності чинного рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.", письмове звернення позивача про необхідність вчинення відповідних дій з метою приведення умов договору на право тимчасового користування земельною ділянкою від 29.12.2001 № 2831 до вимог чинного законодавства, відповідачем залишено без виконання.

З огляду на те, що суб'єктом права власності земельної ділянки за договором на право тимчасового користування землею від 13.11.2000 №2314 є безпосередньо територіальна громада м. Харкова, яка реалізує дане право через орган місцевого самоврядування - Харківську міську раду, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового вчинення дій з виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки.

При цьому, судом враховано правову позицію, яку викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2016 по справі №922/5009/15.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Окрім того, господарський суд звертає увагу на те, що договір на право тимчасового користування землею №2314 був укладений 13.11.2000 відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Таким чином, договір на право тимчасового користування землею, за своїм змістом та з урахуванням норм чинного на теперішній час законодавства, фактично має ознаки договору оренди землі та потребує приведення його умов у відповідність до вимог чинного законодавства, а відтак, вимога про зобов'язання землекористувача вчинити дії щодо державної реєстрації земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідає закону та способам захисту прав позивача (постанова Вищого господарського суду України від 08.04.2015 по справі № 922/3442/14).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківської міської ради про зобов'язання відповідача протягом трьох місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,8932 га розташованої за адресою: 2-й Вологодський в'їзд, 6 у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються з 3200,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 140 Конституції України, ст. ст. 79-1, 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 20, 21, 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. 22, 27, 28, 67 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 3, 6, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватну фірму "Владушка" (61002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24284841) протягом трьох місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,8932 га розташованої за адресою: 2-й Вологодський в'їзд, 6 у м. Харкові та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

3. Стягнути з Приватної фірми "Владушка" (61002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24284841) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ: 04059243, р/р 35417005032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 3200,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_1