Рішення

від 13.12.2017 по справі 916/2612/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/2612/17

за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго";

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни"

про стягнення 52279,69 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - по довіреності № 2405 від 26.12.2016р.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" ( далі позивач, КП «ТМ ІТКЕ» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльські сандуни" (далі відповідач, ТОВ «Ізмаїльські сандуни» ) про стягнення 52279,69 грн. з яких 19999,84грн. - сума боргу за поставлену теплову енергію, 28015,84грн. - пеня, 695,05грн.- 3% річних, 3568,96грн. - індекс інфляції, та судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2017 року було порушено провадження у справі № 916/2612/17.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.12.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

14.02.2008 між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ

ЇЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльські сандуни» , було укладено договір № 1-173 про відпуск теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір № 1-173).

Згідно умов Договору №1-173 КП «ТМ ІТКЕ» відпускало Відповідачу теплову енергію для теплопостачання приміщень бані, розташованої за адресою вул. Леніна, 107 в м. Ізмаїл, Одеської області (після перейменування - вул. Комерційна, 107), а ТОВ «Ізмаїльські сандуни» зобов'язалось своєчасно проводити оплату за поставлену теплову енергію, за затвердженими тарифами для відповідної групи споживачів, у строки встановлені договором.

Згідно п.п 4.1., 4.5. Договору №1-173 Відповідач зобов'язаний проводити оплату Позивачеві за поставлену теплову енергію згідно виставленого платіжного документа протягом 20 днів з моменту його отримання. У випадку непогодження з сумою, наведеною в платіжному документі, ТОВ «Ізмаїльські сандуни» зобов'язався, протягом строку оплати, повідомити свої зауваження КП «ТМ ІТКЕ» в письмовому вигляді та підтвердити їх документально.

Всього за період з лютого 2013 року по березень 2016 року (включно) КП «ТМ ІТКЕ» було поставлено ТОВ «Ізмаїльські сандуни» теплову енергію на загальну суму 176 882,14 грн., відповідні платіжні документи на оплату вказаної вартості за відповідні місяці постачання направлялись на адресу Відповідача, що підтверджується реєстрами на відправлені рахунки за теплову енергію та відмітками про отримання в них .

ТОВ «Ізмаїльські сандуни» було сплачено лише частину вартості теплової енергії.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснювались на межі продажу, яка є межею

балансової належності (відповідальності), відповідно до договору згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією , затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 та умов Договору №1-173). Розрахунок вартості теплової енергії за кожен розрахунковий місяць періоду відповідних опалювальних сезонів відображено в Розрахунку вартості спожитої теплової енергії на теплопостачання бані.

Розрахунки за поставлену теплову енергію проведені на підставі тарифів, які встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1515 від 30.04.2015 (зокрема в редакції постанов № 2690 від 29.10.2015 та № 54 від 28.01.2016 у відповідні періоди) для КП «ТМІТКЕ» для групи споживачів «інші» .

Разом з тим, хоча Позивач належним чином забезпечував постачання теплової енергії до приміщень бані ТОВ «Ізмаїльські сандуни» Відповідач проводив несвоєчасний та не у повному обсязі розрахунок згідно умов Договору №1-173.

Всього за період утворення заборгованості ТОВ «Ізмаїльські сандуни» було сплачено КП «ТМ ІТКЕ» грошові кошти на загальну суму 207 820,39 грн.. Проте лише частина цих коштів була переказана Відповідачем в рахунок оплати вартості теплової енергії, поставленої в період з лютого 2013 року по березень 2016 року, включно.

Зокрема платежі здійснені в березні 2013 на суму 4 059,91 грн., серпні 2013 року на суму 40 658,59 грн., листопаді 2013 року на суми 5 000,00 грн. та 1 219,59 грн., а всього на загальну суму 50 938,09 грн. є такими, що оплачують суму боргу, яка обліковувалась до лютого 2013 року та була стягнена рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2013 по справі № 916/305/13-г, а тому вони не повинні враховуватись в оплату вартості теплової енергії поставленої в періоди не охоплені наведеним судовим рішенням.

Таким чином, станом на 01.10.2017 за ТОВ Ізмаїльські сандуни» , згідно Розрахунку суми боргу, обліковується заборгованість перед КП «ТМ ІТКЕ» за поставлену теплову енергію на загальну суму 19 999,84 грн..

Крім того, 06.09.2016 між КП «ТМ ІТКЕ» та ТОВ «Ізмаїльські сандуни» було укладено Договір №10/6/1 про погашення заборгованості по теплопостачанню, згідно якого Відповідач зобов'язався до 15.09.16 сплатити борг за теплопостачання в розмірі 28 015,84 грн. перед Позивачем, узгоджений згідно Акту звіряння розрахунків станом на 01.07.2017, що свідчить про визнання існуючої суми боргу.

Проте в подальшому ТОВ «Ізмаїльські сандуни» було лише частково виконано умови укладеного договору про погашення заборгованості за теплопостачання, в тому числі з порушенням узгодженого строку погашення.

Згідно п. 3.2. Договору №10/6/1 про погашення заборгованості по теплопостачанню в разі несвоєчасного внесення плати по договору нараховується пеня відповідно до діючого законодавства України.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача 19999,84грн. - сума боргу за поставлену теплову енергію, 28015,84грн. - пеня, 695,05грн.- 3% річних, 3568,96грн. - індекс інфляції, та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 19999,84 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Необхідно враховувати, що від Відповідача після отримання розрахункових документів, щодо вартості поставленої теплової енергії у відповідні періоди поставки, не надходило жодних зауважень чи заперечень щодо них.

Також, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 28015,84 грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 3.2. Договору №10/6/1 про погашення заборгованості по теплопостачанню в разі несвоєчасного внесення плати по договору нараховується пеня відповідно до діючого законодавства України.

В зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 28015,84 грн..

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі пеня у розмірі 28015,84 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 695,05грн. та індекс інфляції складає 3568,96грн. які підлягають стягненню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 19999,84грн. - сума боргу за поставлену теплову енергію, 28015,84грн. - пеня, 695,05грн.- 3% річних, 3568,96грн. - індекс інфляції, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ізмаїльські Сандуни " (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комерційна, 107, код ЄДРПОУ: 35406684) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5а; код ЄДРПОУ: 05514413) 19999,84грн. - сума боргу за поставлену теплову енергію, 28015,84грн. - пеня, 695,05грн.- 3% річних, 3568,96грн. - індекс інфляції та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов