Рішення

від 14.12.2017 по справі 926/3764/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Справа № 926/3764/17

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці

До Колективного підприємства "Орфей", м. Чернівці

Про стягнення заборгованості за договором №2013/ТП - ПР - 813216 від 15.01.2013 року в сумі - 1923,58 грн.

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників

Від позивача - ОСОБА_1 - представник (дов.№007Др - 47 - 1216 від 29.12.16р.)

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" 16.11.2017 року (згідно штемпелю) звернулося з позовом до Колективного підприємства "Орфей" про стягнення заборгованості за договором №2013/ТП - ПР - 813216 від 15.01.2013 року в сумі - 1923,58 грн., з яких 692,27 - сума основного боргу, 638,57 грн. - пеня, 46,23 грн. - 3% річних та 546,51 грн. - інфляційні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що протягом січня - березня 2015 року відповідачем отримано від позивача природний газ в загальному обсязі 0,163 тис.куб.м. що підтверджено актами приймання - передачі природного газу, підписаних між відповідачем та позивачем. Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з січня по березень 2015 року в сумі 692,27 грн. За невиконання умов договору позивач у відповідності до пункту 10 додатку 3 до договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 638,57 грн. та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 46,23 грн. і збитки завдані інфляцією в сумі 546,51 грн.

21.11.2017 року позовні матеріали були зареєстровані в канцелярії господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою суду від 21.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.12.2017 року.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року розгляд справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання, 14.12.2017 року вкотре не з'явився, відзив на позов не надав, причини нез'явлення суду не повідомив, хоча і був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином.

Отже, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву. Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу на його юридичну адресу: м. Чернівці, вул Головна, 109, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Іншої адреси /місцезнаходження/ Колективного підприємства "Орфей" (код 21415509) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не містить.

Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою, проте поштова кореспонденція, яка була, надіслана на адресу Колективного підприємства "Орфей" (м.Чернівці, вул.Головна, 109.), проте ухвала суду про порушення провадження у справі повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату з відміткою як працівника поштового відділення зв'язку: "за відмовою отримувача", так і самого отримувача.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.2017 року представник позивача підтримав свої позовні в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ :

15.01.2013 року між Публічним акціонерним товариство "Чернівцігаз" (постачальник) та Колективним підприємством "Орфей" (споживач) було укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП - ПР - 813216 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1 договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газута газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договороу (п.1.2 договору).

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п.4.1 договору).

Сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до п.п.4.1 і 4.2 договору є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунки за газ згідно з умовами договору (п.4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору шляхом оплати повної вартості договірних обсягів постачання газу наступного розрахункового періоду не пізніше ніж за десять календарних днів до його початку. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 1 - го числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з постачальником обсяг газу.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його подану не пізніше двох днів в письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженго обсягу газу протягом розрахунковому періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором (додаток 3 до договору) порядку.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний місяць поставки та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попердньому місяці.

Відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2013 року, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме - з 01.01.2013 року. Сторони встановили, що всі попередні договори на постачання природного газу, які діяли між ними до 01.01.2013 року втрачають свою силу з 01.01.2013 року, а останнім днем дії цих попердніх договорів є 31.12.2012 року. При цьому, сторони встановили, що оплата споживачем вартості газу по попердніх договорах, та яка не зарахована постачальником в оплату попередніх договорах, зараховується постачальником в оплату по цьому договору.

Позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу відповідно до договору, протягом січня - березня 2015 року, що підтверджено підписаним сторонами актами приймання - передачі природного газу за відповідний період на загальну суму 1313, 56 грн

Проте, в порушення умов договору відповідач розрахунок провів частково на суму 621,29 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 692,27 грн.

Пунктом 6.2.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, відповідно до пункту 10 додатку 3 догвору, строк позовної давності по договору, щодо стягнення зі споживача заборгованості та пені встановлюється тривалістю у десять років, а пеня нараховується споживачу протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.

Крім того, споживач несе відповідальність відповідно до чатини 2 статті 625 Цивіьного кодексу України щодо оплати інфляційних та річних.

Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку за отриману продукцію, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Згідно частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що сторонами у договорі встановлено збільшений строк позовної давності, у спірних правовідносинах застосовується збільшена позовна давність строком в десять років, встановлена умовами укладеного між сторонами договору.

Згідно із п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господрськів спорів" визначено,що за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що сторонами у договорі встановлено іний порядок нарахування штрафних санкцій (пені), ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК України, у спірних правовідносинах застосовуються умови нарахування пені, визначені в укладеному між сторонами договорі, тобто протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.

Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок пені, інфляційних і 3% річних наданий позивачем та враховуючи умови договору і вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 638,57 грн., збитки завдані інфляцією в сумі 546,51 грн. та 3% річних в сумі 46,23 грн. правомірно.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Колективного підприємства "Орфей" м.Чернівці, вул.Головна, 109, (код 21415509) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз"м.Чернівці вул. Винниченка, 9-А, (код 03336166) - 692,27 грн. боргу, 638,57 грн. пені, 46,23 грн. 3% річних, 546,51 грн. інфляційних та 1600,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 14.12.2017року

Суддя С.М. Гушилик