Рішення

від 14.12.2017 по справі 927/1022/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

======================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2017 року справа № 927/1022/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001

адреса для листування:49027, м. Дніпро, а/с1800

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-Інформаційне Агентство ПАРТНЕР", вул. Підвальна, буд. 23, м. Чернігів, 14000

про стягнення 46925,91 грн.

Суддя Н.О.Скорик

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №6445-К-О від 17.05.2017 року, старший юрисконсульт;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №7683-К-О від 27.12.2016 року, менеджер філії-в судовому засіданні від 14.12.2017 року;

від відповідача: не з явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 банк "Приватбанк" подано позов про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «РІА «ПАРТНЕР» заборгованості в розмірі 46925,91 грн, а саме: 9521,10 грн заборгованості за кредитом; 17184,96 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 20219,85 грн пені за несвоєчасність виконання зобов язань за договором б/н від 04.04.2013 року.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала суду від 14.11.2017 року про порушення провадження у справі та ухвала суду від 30.11.2017 року, направлена на адресу відповідача: вул. Підвальна, будинок 23, м. Чернігів, 14000, повернулись до суду з відміткою "неповна адреса".

Судом вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, а саме: відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умовами пошуку: код 38590079, найменування: товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «ПАРТНЕР» , місцезнаходження юридичної особи: 14000, м. Чернігів, вул. Підвальна, будинок 23.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників судового провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який завчасно, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи,

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

04.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІА «ПАРТНЕР» (відповідачем) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (позивачем) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір № б/н банківського обслуговування від 04.04.2013 року та зобов'язався виконувати умови договору.

Відповідно до умов договору, 04.04.2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «РІА «ПАРТНЕР» (відповідачу) було відкрито поточний рахунок №26008051404851.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

На виконання умов договору ТОВ РІА Партнер було надано право користуватись послугами банку, однією з якиї є послуга Гарантований платіж , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок банку.

Розділом 3.2.2. Умов визначено порядок надання кредиту за послугою Гарантований платіж , відповідно до якого банк при наявності вільних грошових коштів забов язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов язання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлеені договором строки. Відновлювальна кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованим платежем), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені або скасовані позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет-клієнт-банк Приват 24 ), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Відповідно до довідки позивача вих. №08.7.0.0.0/171005121040 від 05.10.2017 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «РІА «ПАРТНЕР» ЄДРПОУ/ДРФО 38590079, Чернігівське РУ, МФО 353586, №26008051404851, був встановлений ліміт: з 30.12.2013 - 10000,00 грн; з 29.04.2013 - 9521,10 грн; з 27.08.2015 - 0,00 грн (а.с.29).

Встановлення розмірів кредитного ліміту відповідачу підтверджується також виписками з Приват24 по клієнту товариству з обмеженою відповідальністю «РІА «ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 38590079), копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином та за період з 30.12.2013 року по 07.03.2014 року відповідно до заявок на гарантований платіж (доручення на договірне списання) (а.с. 30-32) здійснив кредитування відповідача, шляхом перерахування коштів на рахунок №26008051404851 та здійснення оплати платіжних документів відповідача на суму 1000 грн, 9994,67 грн, 9991,81 грн, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 3.2.2.2 Умов затверджено, що термін повернення кредиту вказаний в заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. У випадку, якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодженняя з клієнтом, то термін повернення кредиту вважається не зміненим.

Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, враховуючи часткові погашення відповідачем, розмір заборгованості за наданим кредитом станом на 14.06.2017 року становить 9521,10 грн, що підтверджується матеріалами справи (банківські виписки а.с. 33-35).

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати заборгованості за кредитом в сумі 9521,10 грн.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 9521,10 грн заборгованості по кредиту є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 17184,96 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06.03.2014 року по 14.06.2017 року.

Відповідно до п.3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг у період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 року), та починаючи з 01.02.2016 року - в розмірі 64% річних річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 року). У випадку зміни кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, сторони на дату укладання даного договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру відсотків зв користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщає для клієнта у таких формах: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв язку банку й клієнту - системи Інтернет - клієнт - банк Приват24 , повідомлення на emails, sms-повідомлення на останні відомі банку номера телефонів/адреси email, надані банку при ідентифікації і актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Погоджений сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення визначеним способом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків.

У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 року) і 64% річних річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 року).

Оскільки, доказів сплати 17184,96 грн процентів за користування кредитом відповідачем не надано, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п.3.2.2.10.1 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом , термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1- 3.2.2.10.3. здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом .

Умовами передбачено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Пеня за прострочку виконання зобов'язань по договору за період з 01.08.2014 по 14.06.2017 становить 20219,85 грн.

Доказів відсутності своєї вини в простроченні платежів та доказів оплати пені відповідач не надав. За таких обставин, вимоги позивача по стягненню пені за прострочку виконання зобов'язань по договору за період з з 01.08.2014 по 14.06.2017 є правомірними і підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи доведеність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем по договору від 04.04.2013 року, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РІА «ПАРТНЕР» , вул. Підвальна, будинок 23, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 38590079) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027 (код ЄДРПОУ 14360570), 9521,10 грн. заборгованості за кредитом; 17184,96 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 20219,85 грн пені за несвоєчасне виконання зобов»язань та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 14.12.2017 року.

Суддя Н.О. Скорик