Постанова

від 13.12.2017 по справі 905/1548/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2017р. справа №905/1548/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю від відповідача:ОСОБА_5 - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. по справі№ 905/1548/17 (суддя Левшина Г. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш , м. Горлівка, Донецька область до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область простягнення 360' 649,41 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техпроммаш , м. Горлівка, Донецька область (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область (далі - Відповідач) суми заборгованості в розмірі 301' 899,19 грн, суми 3% річних у розмірі 13' 623,00 грн та суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 57' 443,03 грн.

24.08.2017р. Господарський суд Донецької області одержав заяву б/н, б/д позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої, останній просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 301' 899,19 грн, суми 3% річних у розмірі 11' 389,00 грн та суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 47' 361,22 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. по справі № 905/1548/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш суму основного боргу в розмірі 301' 899,19 грн, суму 3% річних у розмірі 11' 389,00 грн, суму інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 47' 012,31 грн, суму судового збору в розмірі 5' 404,33 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. по справі № 905/1548/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити неналежного відповідача - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця на належного відповідача - Державне підприємство Донецька залізниця , та задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш .

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В якості підстав для скасування оскаржуваного судового акту відповідач зауважує, що при ухваленні судом першої інстанції спірного рішення, останнім не було враховано те, що Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця не є правонаступником Державного підприємства Донецька залізниця , яка є відповідальною за виконання умов договору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

13.12.2017р., до початку судового засідання, до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш надійшли заперечення б/н від 13.12.2017р. на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця , які були розглянуті судовою колегією та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, підтримав доводи висвітлені у зазначених вище запереченнях, звернувся до судової колегії з проханням залишити без змін рішення Господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. по справі № 905/1548/17, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Техпроммаш (далі - Постачальник) та Державним підприємством Донецька залізниця (далі - Замовник) був підписаний договір поставки №Д/РПЧ-5-15517НЮ (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність замовнику певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації, а замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п.1.1.-1.4 договору найменування товару: запасні частини до дизельпоїздів серії ДІ. Дата виготовлення товару - 2015 рік. Виробник товару: ТОВ Техпроммаш .

Кількість та асортимент товару визначається специфікацією (додаток №1), яка надається до договору та являється невід'ємною частиною договору (п.3.1 договору).

За умовами п.5.1 договору товар повинен бути поставлений постачальником протягом 15 календарних днів від дня надання заявки замовника.

Згідно з вищевказаною специфікацією №1 сторонами внесено зміни до договору та встановлено термін постачання: 3-квартал 2015р.

Товар постачається на умовах СРТ Інкотермс 2010р. на склад замовника в м.Сватове Луганської області.

Згідно з п.п.6.1,6.4 договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації згідно рахунку-фактури. Загальна сума поставки складає: 301899 грн. 19 коп., у тому чилі ПДВ 20%-50316 грн. 53 коп.

За умовами п.п.7.1-7.2 договору №Д/РПЧ-5-15517/НЮ від 26.11.2015р. розрахунки за поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює розрахунки за товар шляхом 100%-го перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з дня отримання продукції. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2015р., або до повного його виконання сторонами своїх обов'язків (п.15.1 в редакції додаткової угоди).

Специфікацію №1 до договору №Д/РПЧ-5-15517НЮ від 26.11.2015р., сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості та вартості товару, згідно якої, форма розрахунків повна грошова, по факту постачання здійснюється через 90 банківських діб.

Додатково Сторонами до договору №Д/РПЧ-5-15517НЮ від 26.11.2015р. була укладена додаткова угода (а.с. 24), згідно якої Замовник у зобов'язані ДП Донецька залізниця була замінена на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Сватівського моторвагонного депо регіональної філії Донецька залізниця . Тією ж додатковою угодою змінено реквізити сторін та термін дії договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 301' 899,19 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткова накладна №РН-1100621 від 29.12.2015р. та товарно-транспортна накладна №52 від 29.12.2015р., акт №ОУ-0000002 здачі-прийняття товарів від 29.12.2015р.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності та наявним у останній матеріалам, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт отримання відповідачем товару підтверджений матеріалами справи, а отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техпроммаш є доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що вартість отриманого товару в сумі 301' 899,19 грн відповідачем, у визначений строк, не було оплачено, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду та нарахування на суму заборгованості відсотків річних та інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 301' 899,19 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України - є підставою застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат - є законними та обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення позивачем показників 3% річних та інфляційних втрат щодо строків, сум, ставок нарахувань, які проведені позивачем з урахуванням заборгованості, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо присудження до стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 47' 012.31 та суми 3% річних у розмірі 11' 389,00 грн.

Заперечення відповідача проти позову з посилання на ті обставини, що належним відповідачем по справі має бути Державне підприємство Донецька залізниця судом до уваги не прийняті з огляду на те, що:

- додатковою угодою Сторони замінили сторону у договорі саме на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Сватівського моторвагонного депо регіональної філії Донецька залізниця ,

- згідно акту № ОУ-0000002 здачі-прийняття товарів від 29.12.2015р. та акту звіряння розрахунків від 31.05.2016р. товар був отриманий саме Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Сватівського моторвагонного депо регіональної філії Донецька залізниця ,

- за даними ГУ ДФС у Донецькій області фінансова операція за Договором була здійснена з Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Сватівського моторвагонного депо регіональної філії Донецька залізниця

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.08.2017р. по справі № 905/1548/17 - без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. А. Марченко

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСДО;

ОСОБА_6

тел.: 702-01-54