КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2017 р. Справа№ 910/3934/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зеленіна В.О.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Мариниченко М.П. (довіреність №09/05-194 від 01.12.2017 р.)
від відповідача - не з'явився
від ВДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Паламарчука В.В.
за скаргою Публічного акціонерного товариства Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Брайка С.А. на дії Головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Валевського О.О.
на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2017 р.
у справі №910/3934/16 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Брайка С.А.
до Товариства з обмеженою відповідальністю Єврогольф
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2016 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Єврогольф на користь ПАТ Енергобанк 1720029,64 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом (за період з 01.05.2013 р. по 26.03.2014 р.) та стягнуто в дохід Державного бюджету України 25800,44 грн. судового збору.
15.04.2016 р. на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 р. було видано наказ про стягнення 1720029,64 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
15.04.2016 р. на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 р. було видано наказ про стягнення в дохід Державного бюджету України 25800,44 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2016 р. за заявою ПАТ Енергобанк виправлено описку в п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 р. та викладено зазначений пункт в наступній редакції: стягнути з ТОВ Єврогольф на користь ПАТ Енергобанк 25800,44 грн. судового збору. .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2016 р. за заявою ПАТ Енергобанк визнано наказ господарського суду міста Києва від 15.04.2016 р. №910/3934/16 (про стягнення з ТОВ Єврогольф 25800,44 грн. судового збору) таким, що не підлягає виконанню.
20.05.2016 р. на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 р. було видано наказ про стягнення з ТОВ Єврогольф на користь ПАТ Енергобанк 25800,44 грн. судового збору.
14.09.2017 р. ПАТ Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Брайка С.А. було подано скаргу на дії Головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2017 р. відмовлено в задоволенні скарги ПАТ Енергобанк у повному обсязі.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, ПАТ Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Паламарчука В.В. звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити скаргу ПАТ Енергобанк в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, що мають суттєве значення.
Представник ПАТ Енергобанк в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати.
Представники відповідача та ВДВС в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідача та ВДВС.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 27.11.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та ВДВС не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ПАТ Енергобанк , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування скарги ПАТ Енергобанк зазначив, що державним виконавцем не в повному обсязі вжито заходів з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.05.2016 р. №910/3934/16, як це передбачено Законом України Про виконавче провадження .
З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що державний виконавець Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевський О.О. дотримався всіх вимог чинного законодавства України.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що як свідчать матеріали справи, органом, що відповідає за виконання судових рішень не здійснено заходи примусового виконання рішення (наказу суду від 20.05.2016 р.) у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України Про виконавче провадження , а саме: не здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, не перевірено майнового стану боржника, не вчинено дій щодо розшуку майна, на яке можливо було звернути стягнення, не направлено запитів до органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією.
Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження №53242323 всі заходи були здійснені державним виконавцем у 2016 році (а.с. 180-203), в той час як виконавче провадження відповідно до наказу від 20.05.2016 р. було відкрито у 17.01.2017 р.
Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, що регламентовано ст. 116 ГПК України.
Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату винесення постанови державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження №14 від 26.12.2003 р., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (ст. 19 Закону України Про виконавче провадження ).
Відповідно до ст. 25 закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
17.01.2017 р. державним виконавцем Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевським О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53242323.
14.06.2017 р. державним виконавцем Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевським О.О. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №53242323.
Частиною 5 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Також ч. 2 вказаної статті передбачено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Як встановлено ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З огляду на наведені вище норми законодавства банк вважає, що бездіяльність органу виконання судових рішень (невчинення всіх, передбачених законом, заходів), а саме нездійснення виходу за місцем реєстрації боржника, невчинення дій щодо розшуку майна, на яке можливо було звернути стягнення, ненаправлення запитів до органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією, призвело до невиконання судового рішення (в частині стягнення з ТОВ Єврогольф судового збору) у даній справі.
За змістом ст.ст. 1, 8 Конституції України, Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституція України і повинні відповідати їй.
Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відтак, присудженні до стягнення рішенням у даній справі грошові кошти, є майном в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення наведеного рішення гарантується ст.ст.1, 8, 41 Конституції України.
При цьому, в рішеннях у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р. та Ясіуньєне проти Латвії від 06.03.2003 р. Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої ст. 1 Протоколу №1.
Представником скаржника було долучено до матеріалів справи заяву про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено які саме дії, на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження , просив вчинити скаржник у вказаному виконавчому провадженні. Проте, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем не в повному обсязі вжито заходів з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.05.2016 р. №910/3934/16, як це передбачено Законом України Про виконавче провадження . Вказаний доказ по справі прийнято колегією суддів до уваги, відповідно до ст. 101 ГПК України, оскільки скаржником обґрунтовано неможливість подання вказаного доказу під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.
За таких обставин, бездіяльність старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №53242323 є неправомірною, що в свою чергу, призвело до винесення незаконної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Паламарчука В.В. підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Паламарчука В.В. задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2017 р. у справі №910/3934/16 скасувати.
Скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк Брайка С.А. на дії державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №53242323.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.06.2017 р. по виконавчому провадженню №53242323.
Зобов'язати старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. провести дії з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.05.2016 р. у справі №910/3934/16 у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження .
Зобов'язати старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Валевського О.О. відновити виконавче провадження №53242323.
Справу № 910/3934/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
В.О. Зеленін
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 71004171 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Алданова С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні