Постанова

від 13.12.2017 по справі 916/2620/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/2620/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю:

від ТОВ Алокозай преміум - ОСОБА_1, довіреність № 30/10-3юр від 30.10.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю 21 Вік

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2017

у справі №916/2620/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алокозай Преміум

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Ессе Еліт

2. Товариства з обмеженою відповідальністю 21 Вік ;

про стягнення 2 119 333,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алокозай Преміум звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ессе Еліт та Товариства з обмеженою відповідальністю 21 вік , в якій просить суд стягнути з ТОВ 21 ВІК суму боргу у розмірі 2114333,68 грн. та солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 21 ВІК та Товариства з обмеженою відповідальністю Ессе Еліт суму боргу в розмірі 5 000,00 грн. за несвоєчасну оплату поставленого згідно договору поставки № 16/39 від 16.05.2016 товару - чаю торгівельної марки Alokozay TM виробництва Alokozay TEA INTERNATIONAL LTD , Dubai, OAE, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору за подання позову.

Одночасно із позовною заявою позивачем 30.10.2017 подано клопотання про забезпечення позову, згідно якого останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю 21 ВІК в межах заявленої до стягнення грошової суми у розмірі 2 119 333, 68 грн., які обліковуються на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю 21 ВІК .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2017 заяву про застосування заходів до забезпечення позову задоволено. До закінчення розгляду справи по суті накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ 21 ВІК , в межах заявленої до стягнення грошової суми у розмірі 2 119 333,68 грн., які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю 21 ВІК .

Не погоджуючись із даною ухвалою Господарського суду Одеської області, Товариство з обмеженою відповідальністю 21 Вік звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2017, ухвалите нове рішення, яким про забезпечення позову по справі № 916/997/16 скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Товариства з обмеженою відповідальністю 21 Вік в апеляційній скарзі зазначило, що обраний позивачем захід до забезпечення позову не є обґрунтованим та адекватним, не підтверджений належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, крім того, відсутні докази того, що ТОВ 21 вік вчиняє будь-які дії щодо ухилення від подальшого виконання рішення суду, своїх зобов'язань.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Богатир К.В., Аленін О.Ю.) від 29.11.2017, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2017 о 10:30.

У судове засідання 13.12.2017 з'явився представник Товариство з обмеженою відповідальністю Алокозай Преміум , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, відповідно до відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Одеський апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи вищезазначене клопотання, ТОВ Алокозай Преміум посилається на те, що позивач протягом серпня - жовтня 2017 року в межах укладеного з ТОВ 21 ВІК Договору поставки №16/39 від 16.05.2016 здійснило на користь останнього поставку декількох партій товару - чаю торгівельної марки Alokozay TM виробництва Alokozay TEA INTERNATIONAL LTD , Dubai, OAE, на загальну суму 2 119 333,68 грн., однак відповідач всупереч умовам договору та чинного законодавства України не здійснив оплату за товар.

Позивач неодноразове звертався до ТОВ 21 ВІК в особі його директора та менеджерів за допомогою телефонного зв'язку та шляхом направлення претензій з вимогою здійснити погашення заборгованості, які залишені без відповіді та реагування.

Крім того, позивачем зазначено, що згідно довідки з Державного реєстру від 07.11.2017, ТОВ 21 вік є боржником перед ПАТ ОСОБА_2 Аваль (розмір основного зобов'язання - 5000000 грн.), однак в цілях забезпечення виконання обов'язків перед банком в іпотеку передано майно третьої особи, що також додатково підтверджує відсутність у відповідача основних засобів, за рахунок яких могли б бути погашені зобов'язання перед боржниками.

При цьому сума заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачами прийнятих на себе обов'язків, є значною, а відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.11.2017, у власності ТОВ 21 Вік не має об'єктів нерухомості за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду, у разі задоволення позову.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову можливо на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, доцільно вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У позовному провадженні під час накладання арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати арештовані кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 114 333,68 грн. та солідарно з ТОВ Ессе Еліт 5000,00 грн. грн., яка виникла у зв'язку із неналежним виконанням умов договору поставки від 16.05.2016 №16/39.

Відповідач не спростував в апеляційній скарзі доводів позивача та доказів належного виконання умов договору поставки від 16.05.2016 №16/39.

Місцевим господарським судом при задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову вірно враховано, що позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність неповернення суми грошових коштів ТОВ Алокозай Преміум , а також враховуючи відомості, що зазначені у інформаційній довідці з Державного реєстру від 07.11.2017, стосовно відсутності у ТОВ 21 ВІК об'єктів нерухомості, за рахунок яких можливо було б виконати рішення суду у разі задоволення позову, та, натомість, наявність у останнього боргового зобов'язання перед ПАТ ОСОБА_2 Аваль у розмірі 5000000 грн., а також те, що розмір статутного фонду (капіталу) товариства, у відповідності із витягом з ЄДР (а.с.19-21), складає лише 11900 грн.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову у застосований спосіб, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим, таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального закону.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю 21 Вік про порушення і неправильне застосування судом першої норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, а застосовані судом заходи до забезпечення позову є пов'язаними з предметом позову, співмірні та адекватні з заявленими вимогами, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2017 по справі № 916/2620/17 - залишити без змін, а пеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю 21 Вік - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир