Постанова

від 12.12.2017 по справі 920/722/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 920/722/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Могільовкін Р.Ю. (довіреність б/н від 24.07.2017 року);

відповідача - Солошенко Л.Є. (довіреність №1-06/706 від 13.11.2017 року) - після перерви не з'явилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3092С/1-43) на рішення господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у справі №920/722/17,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Потенціал", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми,

про стягнення 1566279,23 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Потенціал" звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по погашенню векселів в загальній сумі 1566279,23 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у справі №920/722/17 (суддя Левченко П.І.) позовні вимоги задоволено - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по погашенню векселів у загальній сумі 1566279,23 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 23494,21 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у справі №920/722/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Стягнути з ТОВ "Керуюча компанія "Потенціал" на користь ТОВ "Горобина" понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 12.10.2017 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2017 року на 10:30 год.

Ухвалою суду від 15.11.2017 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 28.11.2017 року, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Потенціал", м. Харків надати суду оригінали векселів серії та номерів: АА 1459931 на суму 158000,00 грн.; АА 1459932 на суму 158000,00 грн.; АА 1459933 на суму 158000,00 грн.; АА 1459934 на суму 158000,00грн.; АА 1459937 на суму 160310,23 грн.; АА 1459938 на суму 158000,00 грн.; АА 1459939 на суму 158000,00 грн., АА 1459940 на суму 158000,00 грн.; АА 1459941 на суму 158000,00 грн.; АА 1459942 на суму 158000,00 грн. для огляду в судовому засіданні, запропоновано позивачу та відповідачу надати докази часткового погашення векселя АА 1459937 на суму 16031,00 грн. та надати лист ТОВ "Горобина" від 02.08.2017 року №1-06.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.11923 від 21.11.2017 р.), в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у цій справі залишити без змін, також на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2017 року надав копію листа ТОВ "Горобина" від 02.08.2017 року №1-06.

Відповідачем було надіслано до суду додаткові письмові пояснення (вх.№12130 від 27.11.2017 року), та копію платіжних доручень №142 від 20.01.2014 року та №299 від 31.01.2014 року в якості доказу часткового погашення векселя АА 1459937 на суму 16031,00 грн.

В судовому засіданні 28.11.2017 року судом було оглянуто оригінали векселів серії та номерів: АА 1459931 на суму 158000,00 грн.; АА 1459932 на суму 158000,00 грн.; АА 1459933 на суму 158000,00 грн.; АА 1459934 на суму 158000,00грн.; АА 1459937 на суму 160310,23 грн.; АА 1459938 на суму 158000,00 грн.; АА 1459939 на суму 158000,00 грн., АА 1459940 на суму 158000,00 грн.; АА 1459941 на суму 158000,00 грн.; АА 1459942 на суму 158000,00 грн. та оголошено перерву до 12.12.2017 року - запропоновано відповідачу надати пояснення стосовно того, чи видавались ТОВ "Горобина" векселі на користь ТОВ НВО "Нафтогазова техніка" (ЄДРПОУ 37764125) на виконання зобов'язання по договору поставки № 15/03, від 15.03.2012 р.

12.12.2017 року представником відповідача було надано заяву (вх.№12866), в які він вказує, що лист від 27.05.2016 року № 1-06/562 був направлений на адресу ТОВ НВО Нафтогазова техніка , де вказано про те, що ГОВ Горобина та вказаний контрагент встановили, що ГОВ Горобина має заборгованість перед вказаним підприємством у розмірі 942 548,69грн., тобто, лист був направлений не ЗАТ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 33412036). а ТОВ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 37764125), яке є зовсім іншою юридичною особою, а тим більше, сума боргу, вказана ТОВ Горобина в такому листі не співпадає з зазначеною сумою позивачем 1 566 279.23грн.

ТОВ Горобина у вказаному листі було зазначено, що вказану суму боргу ТОВ Горобина" підтверджує за договором №15/03 від 15.03.2012року, але було помилково зазначено, що таку с\ м\ боргу визнано за виданими векселями, оскільки, за вказаним договором векселі не видавались.

В судовому засіданні 12.12.2017 року представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.09.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Горобина" (відповідачем) були емітовані прості векселі: АА 1459931 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 20.01.2014р.; АА 1459932 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 20.01.2014р.; АА 1459933 на суму 158000,00 грн. з датою. Платежу - 19.02.2014р.; АА 1459934 на суму 158000,00грн. з датою платежу - 19.02.2014р.; АА 1459937 на суму 160310,23 грн. з датою платежу - 28.12.2013р.; АА 1459938 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 28.12.2013р.; АА 1459939 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 28.01.2014р., АА 1459940 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 28.01.2014р.; АА 1459941 на суму 158000,00 грн. з датою платежу -28.02.2014р.; АА 1459942 на суму 158000,00 грн. з датою платежу - 28.02.2014р.

Згідно статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Вищезгадані векселі були видані відповідачем на користь ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" (ідентифікаційний код 33412036) та передані останнім ПП "Паритет-А" (ідентифікаційний код 36295635) на підставі договору цесії (уступки права вимоги) № 05/10-2 від 05.10.2012 року за актом приймання-передачі права вимоги та документів від 05.10.2012 року.

Зазначені вище векселі були пред'явлені відповідачеві до платежу Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-А" (ідентифікаційний код 36295635), яке було законним векселедержателем на дату пред'явлення векселів до оплати: 1) Акт пред'явлення векселів до оплати № 4 від 27.12.2013р. - пред'явлені до оплати векселі АА1459937 та АА1459938; 2) Акт пред'явлення векселів до оплати № 8 від 17.01.2014р. - пред'явленні до оплати векселі АА1459931 та АА1459932; 3) Акт пред'явлення векселів до оплати № 9 від 27.01.2014р. - пред'явленні до оплати векселі АА1459939 та АА1459940; 4) Акт пред'явлення векселів до оплати № 10 від 18.02.2014р. - пред'явлені до оплати векселі АА1459933 та АА1459934; 5) Акт пред'явлення векселів до оплати № 11 від 27.02.2014р. - пред'явленні до оплати векселі АА1459941 та АА1459942.

Відповідач погодився оплатити векселі, про що свідчать підписані з його боку акти пред'явлення векселів до платежу.

Відповідно до угоди від 19.06.2014 року про розірвання договору цесії (уступки права вимоги) №05/10-2 від 05.10.2012 року, укладеної між ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" (ідентифікаційний код 33412036) та ПП "Паритет-А" (ідентифікаційний код 36295635), за актом приймання-передачі права вимоги та документів від 19.06.2014 року ПП "Паритет-А" передало, а ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" прийняло право вимоги від ТОВ "Горобина" (ідентифікаційний код 31162928) за зобов'язанням по сплаті грошових коштів у розмірі 1566279,23 грн. та зазначені вище векселі у кількості 10 штук разом з зазначеними вище актами пред'явлення векселів до оплати у кількості 5 штук.

23.07.2014 року між ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазова техніка" (ідентифікаційний код 33412036) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Потенціал" (позивачем) був укладений договір відступлення права вимоги № 23/06, за яким позивач набув право вимоги за вищезгаданими векселями, що були емітовані відповідачем. Згідно акту від 23.07.2014 року приймання-передачі права вимоги та документів до договору відступлення права вимоги № 23/06 від 23.07.2014р. (додаток № 1 до договору) ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" передало, а позивач (новий кредитор) прийняв право вимоги погашення заборгованості за векселями на суму 1566279,23 грн. та оригінали 10 вищезгаданих векселів, емітованих відповідачем, і оригінали 5 вищезгаданих актів пред'явлення векселів до платежу.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі у паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного паперу іншій особі.

Відповідно до пункту 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 року " Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цессіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК України. У цьому документі слід індивіалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги.

Саме так відступлені векселі були передані первісним кредитором (ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка") новому кредитору (позивачу) у формі і з наслідками звичайної цесії, без оформлення індосаменту, що не суперечить нормам чинного законодавства та не позбавляє відповідача обов'язку оплатити заборгованість за виданими, але не оплаченими векселями.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивач є законним векселедержателем векселів відповідача.

Враховуючи, що векселі були пред'явлені до платежу, але не були погашені відповідачем у повному обсязі, а здійснено лише часткове погашення векселя АА1459937 на суму 16031,00 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогою за №16 від 29.06.2017 року, яка була отримана відповідачем 10.07.2017 року, але в задоволенні якої відповідачем було відмовлено листом від 02.08.2017 року № 1-06.

Вказані обставини сталі підставою для звернення ТОВ "Керуюча компанія "Потенціал" до господарського суду з відповідним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідач у своїх письмових запереченнях від 14.09.2017 року посилається на договір поставки №11/08 від 11.08.2011 року, укладений між ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" та ТОВ "Горобина", та додаткову угоду від 12.08.2011 року до нього, за умовами пункту 5.2 якого, розрахунок за продукую, що постачається по цьому договору може здійснюватися шляхом видачі (виписки) покупцем (ТОВ "Горобина" - відповідачем у даній справі) векселів на суму заборгованості. На виконання умов цього договору були видані відповідачем прості векселі, за якими у даній справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість. Відповідач вказує на пункт 11.3 договору поставки № 11/08 від 11.08.2011 року, яким встановлено, що сторони не мають права передавати свої обов'язки за цим договором третім особам без письмової згоди другої сторони. З огляду на цю умову договору поставки № 11/08 від 11.08.2011 року та вимоги статті 512 ЦК України, відповідач вважає, що договір відступлення права вимоги № 23/06 від 23.07.2014 року укладено з порушенням умов договору поставки №11/08 від 11.08.2011 року та статті 512 ЦК України.

Вищезгадані заперечення відповідача є безпідставними та неправомірними, оскільки, по-перше: згідно пункту 11.3 договору поставки № 11/08 від 11.08.2011 року, сторони не мають права передавати обов'язки (зобов'язання) за цим договором третім особам без письмової згоди другої сторони, а за договором відступлення права вимоги №23/06 від 23.07.2014 року було передано не обов'язки за договором поставки №11/08 від 11.08.2011 року, а право вимоги погашення заборгованості за векселями на загальну суму 1566279,23 грн., що не суперечить умовам пункту 11.3 договору поставки № 11/08 від 11.08.2011 року.

По-друге: згідно частини третьої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Це положення має імперативний характер. Таким чином, видача (передача) векселя за відповідним договором фактично є новацією. Згідно статті 604 ЦК України, новація, як заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням, розглядається як одна із форм припинення первісного зобов'язання за домовленістю сторін.

З появою у взаємовідносинах сторін векселю, як засобу розрахунку, вексель виступає як засіб платежу, а тому розрахунки між сторонами вважаються здійсненими і з появою (видачею) векселя відносини сторін регулюються вексельним законодавством, а відтак, з моменту видачі відповідачем векселів до правовідносин сторін застосовуються норми вексельного законодавства, за якими відступлення права вимоги за векселями не потребує згоди векселедавця.

Таким чином, відступлення позивачеві права вимоги погашення заборгованості за векселями на загальну суму 1566279,23 грн. за договором відступлення права вимоги № 23/06 від 23.07.2014 року не є ні порушенням умов договору поставки №11/08 від 11.08.2011 року, ні порушення статті 512 ЦК України, як неправомірно стверджує відповідач.

Крім того, слід зазначити, що статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність договору відступлення права вимоги № 23/06 від 23.07.2014 року прямо не встановлена законом, недійсним цей договір судом не визнавався та ніким не оспорювався, а відтак згаданий договір є належним та допустимим доказом законності володіння позивачем векселями та правом вимоги за векселями, виданими (емітованими) відповідачем.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність отримання спірних векселів позивачем, з огляду на те, на векселях вчинені індосаменти: платити наказу ПП Паритет-А та відсутні відмітки, що вказані індосаменти було визнано недійсним, а також та не вчинені індосаменти на користь позивача.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та зазначає, що, як вже було вказано вище, в матеріалах справи наявний договір про відступлення права вимоги № 23/06 від 23.07.2014 року, який не було визнано недійсним.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 08.06.2004 року №5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів - Відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.

Особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Разом з тим, відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про застосування позовної давності від 14.09.2017 року, в якій він просить суд, керуючись статтею 257, частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України, відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю у зв'язку зі спливом позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідач вказує на безпідставність тверджень позивача про те, що відповідач підтвердив суму боргу за вказаними векселями листом від 27.05.2016р. за №1-06/562, оскільки вказаний лист відповідачем був направлений на адресу ТОВ НВО Нафтогазова техніка , де вказано про те, що ТОВ Горобина та вказаний контрагент встановили, що ТОВ Горобина має заборгованість перед вказаним підприємством у розмірі 942 548.69грн.

Тобто, лист був направлений не ЗАТ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 33412036), а ТОВ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 37764125), яке є зовсім іншою юридичною особою, а тим більше, сума боргу, вказана ТОВ Горобина в такому листі не співпадає з зазначеною сумою позивачем 1566279,23грн.

Суд першої інстанції визнав такі доводи відповідача безпідставними та зазначив, що зі змісту листа ТОВ "Горобина" (відповідача) від 27.05.2016 року №1-06/562 вбачається, що відповідач визнає (підтверджує) наявність непогашеної заборгованості "… за виданими ТОВ "Горобина" векселями, які в подальшому були передані на ПП "Паритет" …".

Місцевим судом зазначено, що векселі, які були видані ТОВ "Горобина" саме на користь ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка", у подальшому передані ПП "Паритет-А", а згодом повернуті ЗАТ "НВП "Нафтогазова техніка" та передані позивачеві, а тому незважаючи на помилкове зазначення відповідачем у листі №1-06/52 від 27.05.2016 року найменування юридичної особи (за відсутності векселів, що видавалися відповідачем на користь ТОВ "НВО "Нафтогазова техніка"), суд вважає, що згаданий лист відповідача, з урахуванням конкретних обставин даної справи, є належним та допустимим доказом визнання відповідачем наявності заборгованості за векселями, законним держателем яких є позивач, в межах строку позовної давності, що є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Проте, колегія суддів вважає такі твердження місцевого суду помилковими, з огляду на таке.

У спірному листі №1-06/52 від 27.05.2016 року ТОВ "Горобина" було зазначено ТОВ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 37764125) та зроблено посилання на зовсім інший договір поставки №15/03 від 15.03.2012 року, укладений між ТОВ "Горобина" та ТОВ НВО Нафтогазова техніка (код ЄДРПОУ 37764125) (копія наявна в матеріалах справи). Окрім того, відповідачем вказану іншу суму заборгованості, ніж заявлено позивачем до стягнення за спірними векселями.

Представником відповідача в судовому засідання зазначено, що по договору поставки №15/03 від 15.03.2012 року розрахунку векселями не здійснювалось. Також ним вказано на помилковість зазначення в листі №1-06/52 від 27.05.2016 року, що таку суму боргу було визнано за виданими векселями, оскільки за вказаним договором векселі не видавались.

Колегія суддів звертає увагу, що у спірному листі №1-06/52 від 27.05.2016 року жодним чином не індивідуалізовано векселі. За таких обставин, не можна дійти висновку, щодо визнання ТОВ "Горобина" заборгованості саме за векселями серії та номерів: АА 1459931 на суму 158000,00 грн.; АА 1459932 на суму 158000,00 грн.; АА 1459933 на суму 158000,00 грн.; АА 1459934 на суму 158000,00грн.; АА 1459937 на суму 160310,23 грн.; АА 1459938 на суму 158000,00 грн.; АА 1459939 на суму 158000,00 грн., АА 1459940 на суму 158000,00 грн.; АА 1459941 на суму 158000,00 грн.; АА 1459942 на суму 158000,00 грн., тим паче, що у листі зазначено іншу суму заборгованості, ніж наявна між сторонами за спірними векселями.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що лист №1-06/52 від 27.05.2016 року не може вважатися належним та допустимим доказом визнання ТОВ "Горобина" боргу за спірними векселями та у зв'язку з чим переривання строку позовної давності не відбулося.

Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 08.06.2004 року №5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів Відповідно до абзацу 1 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Аналогічно суди повинні вирішувати спори за участю векселедавця простого векселя (ст. 78 Уніфікованого закону).

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

З векселів слідує, що датою платежу по ним є:

- АА 1459931 - 20.01.2014 року;

- АА 1459932 - 20.01.2014року;

- АА 1459933 - 19.02.2014 року;

- АА 1459934 - 19.02.2014 року;

- АА 1459937 - 28.12.2013 року;

- АА 1459938 - 28.12.2013 року;

- АА 1459939 - 28.01.2014 року;

- АА 1459940 - 28.01.2014 року;

- АА 1459941 - 28.02.2014 року;

- АА 1459942 - 28.02.2014 року.

За таких обставин, трирічний строк позовної давності за векселями сплинув:

- АА 1459931 - 21.01.2017року;

- АА 1459932 - 21.01.2017року;

- АА 1459933 - 20.02.2017 року;

- АА 1459934 - 20.02.2017 року;

- АА 1459937 - 29.12.2016 року;

- АА 1459938 - 29.12.2016 року;

- АА 1459939 - 29.01.2017 року;

- АА 1459940 - 29.01.2017 року;

- АА 1459941 - 29.02.2017 року;

- АА 1459942 - 29.02.2017 року.

У відповідності до пункту 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, проте з відбитку поштового штемпелю на конверті вбачається, що позовна заява була подана 26.07.2017 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, що за наявності заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, та відсутності поважності причин пропуску строку позовної давності, є підставою для відмови в позові

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню враховуючи сплив позовної давності; за таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у справі №920/722/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, а апеляційна скарга -задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.09.2017 року у справі №920/722/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Потенціал" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17, ідентифікаційний код 35858059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, ідентифікаційний код 31162928) 25843,63 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.12.2017 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.