Рішення

від 13.12.2017 по справі 404/4120/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4120/17

Номер провадження 2/404/2617/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ" про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просить стягнути із відповідача на його користь 2 580 000,00 грн. боргу за договором позики від 20.10.2016 року та 49 479,45 грн. пені.

В судове засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю просив їх задовольнити.

Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ", його представник в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вказав, що визнає факт укладання 20.10.2016 року договору позики з ОСОБА_1, отримання коштів та наявність своєчасно непогашеної заборгованості по зазначеному договору. В силу об'єктивних причин товариство не може повернути залишок боргу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог, з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір ( ч. 3 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ" укладено договір позики. Згідно вказаного договору позики від 20 жовтня 2016 року позичальник отримує від позикодавця, а позикодавець передає у власність позичальникові кошти в сумі 2 800 000,00 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, позикодавцем ОСОБА_1 надано позичальнику ТОВ "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ" суму позики

2 800 000,00 грн., що підтверджується копіями та оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів №3 від 20 жовтня 2016 року, №4 від 21 жовтня 2016 року, №5 від 24 жовтня 2016 року, №6 від 25 жовтня 2016 року, №7 від 26 жовтня 2016 року, №8 від 27 жовтня 2016 року, №9 від 28 жовтня 2016 року, №10 від 01 листопада 2016 року, №12 від 02 листопада 2016 року, №13 від 03 листопада 2016 року, №14 від 04 листопада 2016 року, №15 від 05 листопада 2016 року, №16 від 07 листопада 2016 року, №19 від 08 листопада 2016 року, №20 від 09 листопада 2016 року, №21 від 10 листопада 2016 року, №22 від 11 листопада 2016 року, №23 від 14 листопада 2016 року, №24 від 15 листопада 2016 року, №27 від 16 листопада 2016 року, №28 від 17 листопада 2016 року, (а.с. 8-10).

Згідно п. 2 Договору, сторони за цим договором домовились про те, що: договір позики є безпроцентним; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 червня 2017 року; виконання зобов'язання за договором має бути здійснено на розсуд позичальника готівкою через касу позичальника або безготівково на банківський рахунок позикодавця. Позичальник вправі повернути частину або повну суму позики, а позикодавець зобов'язується прийняти повернуті грошові кошти раніше визначеного у підпункті б) пункту 2 цього договору кінцевого терміну.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем частково повернуто суму позики за Договором від 20.10.2016 року в розмірі 100 000 грн. та 120 000 грн., про що свідчать видаткові касові ордера №11 від 14 лютого 2017 року та №16 від 28 лютого 2017 року (а.с. 11).

Позивач, пред'явивши позов, посилався на те, що йому позика повернута частково, наявність самого боргового документа у позикодавця свідчить про те, що позика не повернута повністю.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

При неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 01 червня 2017 року) позикодавець вправі буде пред'явити у судовому порядку цей договір до стягнення в строки і в порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, стягнення неустойки та відшкодування збитків. За порушення зобов'язань за цим договором сторона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення (п. 4, 6 вказаного вище Договору ).

Оскільки, відповідач ТОВ "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ" належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по договору, то і настає відповідальність передбачена умовами які зазначену у договорі. Посилання відповідача на те, що в силу об'єктивних причин товариство не може повернути залишок боргу є безпідставним, та не звільняє позичальника від взятих на себе зобов"язань згідно договору щодо погашення позики та пені.

Таким чином, відповідач не виконав взятих на себе зобов"язань за договором позики від 20.10.2016 року, кошти не повернув, а тому з останнього підлягає до стягнення на користь позивача сума боргу в розмірі 2 580 000,00 грн. та пеня - 49 479,45 грн., розрахована позивачем з 20.10.2017 року по 29.06.2017 року ( а.с.3), а відтак заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю, стороною відповідача не спростовано.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі -8 000,00 грн.( а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 3,10,11,60,88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕСУРС КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 40715539) на користь ОСОБА_1 -

2 580 000,00 грн. боргу за договором позики від 20.10.2016 року; 49 479,45 грн. пені, а також 8 000, 00 грн.- сплаченого судового збору, всього на суму: 2 637 479,45 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда