Вирок

від 14.12.2017 по справі 396/1725/17

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1725/17

Провадження № 1-кп/396/228/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальне провадження № 12013120230001126 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійно-технічною освітою, працюючого головою ФГ «Світлана», не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 366 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили та перешкоджав його виконанню за наступних обставин.

15.05.2012 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області винесено рішення, відповідно до якого з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 борг в сумі 2400000 (два мільйони чотириста тисяч) гривень та судові витрати в сумі 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

В подальшому, 25.06.2014 року Новоукраїнським районним судом винесено рішення, відповідно до якого змінено порядок та спосіб виконання рішення Новоукраїнського районного суду від 15.05.2012 шляхом стягнення майна фермерського господарства "Світлана", єдиним власником якого є ОСОБА_3 , 1962 року народження.

В свою чергу, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, достовірно знаючи про винесення рішення Новоукраїнського районного суду від 25.06.2014 року та усвідомлюючи те, що саме до нього звернуте вказане вище рішення, яке набрало законної сили, не вживає передбачених законом заходів для його виконання, вчиняв дії, що перешкоджали його виконанню.

З метою звернення до примусового виконання вказаного рішення суду за зверненням стягувача ОСОБА_5 30.07.2012 року Новоукраїнським районним судом, виданий виконавчий лист №2/1116/273. На підставі заяви стягувачки відділом державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції ГТУЮ в Кіровоградській області 01.08.2012 відкрито виконавче провадження №33660901 про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 2 394 964,90 грн. на користь ОСОБА_5 .

Так, 14.07.2014 року державним виконавцем відділу ДВС складено акт опису й арешту майна, а саме: майнового комплексу, які знаходяться в с. Квітка, Новоукраїнського району, та належить ФГ «Світлана», єдиним власником якого є ОСОБА_3 . Вказаний комплекс 21.07.2014 року переданий на відповідальне збереження ОСОБА_3 , якому було роз`яснено наслідки невиконання вказаної дії відповідно до ст. 388 КК України.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про накладення арешту на вказаний вище майновий комплекс, маючи умисел на умисне невиконання рішення суду у невстановлений слідством час, здійснив знищення та пошкодження вказаного майнового комплексу.

Крім того, 28.01.2016 року начальником відділу ДВС винесено постанову про арешт майна ОСОБА_3 та оголошено заборону його відчуження на автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

04.02.2016 року начальником відділу ДВС винесено постанову про розшук майна боржника. Всупереч такої заборони ОСОБА_3 умисно переховує свій автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який накладено арешт та заборону його відчуження.

В свою чергу, ОСОБА_3 , достовірно знаючи те, що на вказаний вище автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 накладено арешт, всупереч такої заборони маючи умисел на умисне невиконання рішення суду, умисно переховує свій вказаний автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який накладено арешт та заборону його відчуження, не повідомляючи працівникам державної виконавчої служби про місце його знаходження.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 умисно вчиняв дії спрямовані на ухилення від виконання рішення, тобто діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання та перешкоджав його виконанню.

Крім цього, ОСОБА_3 вчинив незаконні дії щодо майна, шляхом його приховування та знищення, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено за наступних обставин.

15.05.2012 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області винесено рішення, відповідно до якого з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 борг в сумі 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) гривень та судові витрати в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

З метою звернення до примусового виконання вказаного рішення суду за зверненням стягувача ОСОБА_5 30.07.2012 року Новоукраїнським районним судом виданий виконавчий лист №2/1116/273. На підставі заяви стягувачки відділом державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції ГТУЮ в Кіровоградській області 01.08.2012 відкрито виконавче провадження №33660901 про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 2 394 964,90 грн. на користь ОСОБА_5

14.07.2014 року державним виконавцем відділу ДВС складено акт опису й арешту майна, а саме майнового комплексу, які знаходяться в с. Квітка, Новоукраїнського району, та належить ФГ «Світлана», єдиним власником якого є ОСОБА_3 . Вказаний комплекс 21.07.2014 року переданий на відповідальне збереження ОСОБА_3 , якому було роз`яснено наслідки невиконання вказаної дії відповідно до ст. 388 КК України.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про накладення арешту на вказаний вище майновий комплекс, маючи умисел на вчинення незаконних дій із майном, на яке накладено арешт, у невстановлений слідством час, здійснив знищення та пошкодження вказаного майнового комплексу.

Крім того, 28.01.2016 року начальником відділу ДВС винесено постанову про арешт майна ОСОБА_3 та оголошено заборону його відчуження на автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

04.02.2016 року начальником відділу ДВС винесено постанову про розшук майна боржника. Всупереч такої заборони ОСОБА_3 умисно переховує свій автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на який накладено арешт та заборону його відчуження.

В свою чергу, ОСОБА_3 , достовірно знаючи те, що на вказаний вище автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_3 накладено арешт, всупереч такої заборони маючи умисел на вчинення незаконних дій із майном, на яке накладено арешт, умисно переховує свій вказаний автомобіль марки MITSUBISHI Pajero Sport 2,5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який накладено арешт та заборону його відчуження.

Крім цього ОСОБА_3 вчинив службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за наступних обставин.

Відповідно до рішення загальних зборів засновників фермерського господарства «Світлана» с. Квітка Новоукраїнського району Кіровоградська область код ЄДРПОУ 23693170 (далі ФГ «Світлана») від 21.01.1997 року ОСОБА_3 обраний головою ФГ «Світлана».

ОСОБА_3 , працюючи на постійній основі на посаді голови ФГ «Світлана», являючись службовою особою, яка постійно обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та відповідно до статуту ФГ «Світлана» (нова редакція) затвердженого протоколом зборів засновників фермерського господарства №1 від 25.07.2005 року, зареєстрованого Новоукраїнською районною державою адміністрацією 13.09.2005 р. за №14351050001000178, мав наступні права та обов`язки: здійснення керівництва розробки поточних планів діяльності Господарства і заходів, необхідних для вирішення статутних завдань; здійснення планування та виконання міроприємств по розширенню діючого та будівництву нового виробництва; визначення організаційної структури та штату підприємства, форм та систем оплати праці; прийняття рішень щодо інших питань поточної діяльності Підприємства, не віднесених до компетенції загальних зборів учасників, здійснювати фінансово-господарську діяльність Господарства; без доручення діяти від імені Господарства, представляти його в усіх установах, підприємствах, організаціях і закладах як України, так і за її межами; заключати та розривати трудові договори з найманими працівниками Господарства; укладати від імені Господарства цивільно - правові (господарські) угоди; видавати доручення, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки; розпоряджатися коштами та майном Господарства (з урахуванням обмежень встановлених Статутом); видавати накази, розпорядження і давати вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками та членами Господарства; здійснювати інші дії направлені на досягнення статутних цілей Господарства.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи головою ФГ «Світлана», являвся службовою особою та постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто був наділений обсягом повноважень, які надавали йому реальну можливість в повній мірі здійснювати свої обов`язки належним чином.

Проте, ОСОБА_3 , являючись службовою особою, перебуваючи на посаді голови ФГ «Світлана» на постійній основі, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, вирішив використати своє службове становище у власних інтересах з метою ухилення від виконання рішення Новоукраїнського районного суду від 15.05.2012 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 2 400 000 грн. та судові витрати в сумі 3 219 грн. та приховування належного йому майна, використав своє службове становище, а саме умисно вчинив службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, при наступних обставинах.

Так, у червні- липні 2014 року, більш точної часу та дати слідством не встановлено, голова Фермерського господарства «Світлана» - ОСОБА_3 , перебуваючи с. Квітка Новоукраїнського району Кіровоградської області зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, у особистих інтересах, на виконання власного злочинного плану, спрямованого на підроблення офіційних документів, власноручно, шляхом комп`ютерного набору склав та надрукував завідомо неправдиві офіційні документи - протокол №15 зборів засновників фермерського господарства «Світлана» та зміни до статуту фермерського господарства «Світлана» від 22.06.2014 року, затверджені рішенням загальних зборів №15 від 22.06.2014 року, де зазначив завідомо недостовірні відомості про перебування на загальних зборах ФГ «Світлана» члена підприємства ОСОБА_7 та його голосування за зміни до статуту ФГ «Світлана», тоді як член фермерського господарства - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаних вище документах - протоколі № 15 зборів засновників ФГ «Світлана» у графі «Голова зборів ОСОБА_3 », та змінах до статуту ФГ «Світлана» у графі «Голова фермерського господарства «Світлана» ОСОБА_3 », які містили завідомо недостовірні відомості, ОСОБА_3 власноручно розписався, та посвідчив зміни до статуту печаткою ФГ «Світлана», тим самим засвідчивши удавану достовірність внесених до них даних.

В подальшому для досягнення поставлених злочинних цілей, з метою ухилення від виконання рішення суду та приховування майна від арешту належного йому майна, голова ФГ «Світлана» ОСОБА_3 30.07.2014 року надав до Новоукраїнської районної державної адміністрації для державної реєстрації змін до установчих документів очолюваного ним підприємства протокол №15 зборів засновників ФГ «Світлана» та зміни до статуту ФГ «Світлана» у графі «Голова фермерського господарства «Світлана» ОСОБА_3 », які містили завідомо недостовірні відомості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у злочинах визнав повністю. Не оспорював даних, викладених в обвинувальному акті. Від дачі пояснень відмовився, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2016 році», оскільки, він має на утримання повнолітнього сина інваліда. Цивільний позов не визнав в повному обсязі, вказавши, що злочинами потерпілій моральної шкоди не завдано. В судових дебатах зазначив, що щиро розкаюється у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона позичила обвинуваченому кошти та вже тривалий час, останній, борг не повертає, намагаючись усіма можливими способами уникнути від цього. В період з 2012 року по теперішній час вона вимушена звертатись до суду та правоохоронних органів за захистом своїх прав. На даний час обвинувачений їй заборгував 2400000 грн. та і досі борг не повернув. Вона вимушена сама сплачувати кредит за квартиру, якого могло не існувати якби обвинувачений повернув їй її кошти. З 2012 року вона хворіє та морально переживає, в зв`язку з незаконними діями обвинуваченого. Просила суд покарати обвинуваченого за всією строгістю у відповідності до вчиненого. Просила цивільний позов задовольнити в повному обсязі. В частині можливості застосуванні амністії до обвинуваченого категорично заперечувала.

Представник потерпілої в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав. Вказав, що неправомірними діями обвинуваченого потерпілій завдано моральну шкоду. У потерпілої за цей період час погіршився стан здоров`я, у неї є свої кредитні зобов`язання, яких би не було в разі повернння боргу та відсутності незаконних дій з боку обвинуваченого.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, суд вважає, що його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 366 КК України,підтверджена показами потерпілої, а також письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- витяг з кримінального провадження № 12013120230001126 про внесення до ЄРДР 12.09.2013 року відомостей з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до якого ОСОБА_3 не сплачує ОСОБА_5 борг, тим самим не виконує рішення суду; про внесення до ЄРДР 05.06.2015 року відомостей з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до якого службові особи ФГ «Світлана" внесли завідомо неправдиві відомості до протоколу зборів засновників підприємства № 15 від 22.06.2014 року, зазначивши одним із присутніх членів господарства ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; про внесення до ЄРДР 30.03.2016 року відомостей з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 388 КК України, відповідно до якого 30.03.2016 року до Новоукраїнського ВП надійшло поданя відділу ДВС зприводу того, що ОСОБА_3 здійснює незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Новоукраїнсього районного суду від 17.02.2017 року, було вилучено матеріали статуту ФГ «Світлана» та всіх додатків до нього;

- постанова про приєднання предметів до кримінального провадження, як речових доказів від 22.02.2017 року, та опис до нього, відповідно до якого, статутні документи ФГ «Світлана», які були вилучені під час досудового розслідування приєднані до кримінального провадження;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.03.2017 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Новоукраїнсього районного суду від 27.02.2017 року, було вилучено матеріали виконавчого провадження № АСВП 51886487, згідно виконавчого листа № 2/1116/273/12;

- висновок експерта № 41 від 15.03.2017 року, відповідно до якого було встановлено, що підпис розташований в графі «Голова зборів ОСОБА_3 № протоколу № 15 зборів засновників ФГ «Світлана» від 22.06.2014 року виконаний ОСОБА_3 .

Суд вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Суд приходить до висновку, що безпосередньо досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними, повністю узгоджуються між собою, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин, окрім, повного визнання своєї вини обвинуваченим, є покази потерпілої, досліджені судом документи, протоколи тимчасового доступу до речей і документів, протоколи слідчих дій, висновок експерта, які узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та достовірними.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, які узгоджуються між собою, приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили та перешкоджання його виконанню, за ч. 1 ст. 388 КК України, як незаконні дій щодо майна, шляхом його приховування та знищення, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових правопорушень, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, обставини вчинення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя та ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено злочини невеликої тяжкості та злочин середньої тяжкості.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом в ході розгляду справи не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого в судових дебатах на те, що він щиро розкаюється у вчиненному, оскільки, визнання своєї вини в повному обсязі не є свідченням щирого каяття обвинуваченого. Крім того, його процесуальна поведінка в ході розгляду справи, відсутність будь-яких дій спрямованих на врегулювання та відшкодування завданих збитків потерпілій, свідчить про відсутність дієвого каяття, що давало суду підставу для визнання в даному провадженні наявність пом`якшуючих обставин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом в ході розгляду справи не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, проживає зі співмешканкою ОСОБА_8 , малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилового віку на утриманні немає, працює головою ФГ «Світлана», за місцем проживання зарекомендував себе позитивно, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Суд відкидає посилання обвинуваченого на те, що на його утриманні перебуває повнолітній син інвалід, оскільки, в ході розгляду справи обвинуваченим не було надано суду належних доказів того, що він дійсно є батьком ОСОБА_9 та, що, останній, є інвалідом 2 групи, оскільки, наявність довідки № 4994/17 від 28.09.2016 року КЗ «Кіровоградської обласної психіатричної лікарні» за підписом головного лікаря про перебування ОСОБА_9 на лікуванні та те, що він є інвалідом 2 групи, - не є достатнім для підтвердженя тверджень позивача.

Судом в ході розгляд справи надавалась можливість та були створені процесуальні умови для зібрання додаткових характеризуючих матеріалів обвинуваченим, однак, останній, своїм правом не скористався та не заявлялв будь-яких клопотань в цій частині.

Таким чином, зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі вмежах санкцій даної статті, за ч. 1 ст. 388 КК України у виді штрафу в межах розміру санкції даної статті без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі в межах санкції даної статті із позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в межах строку визначеного санкцією даної статті, призначивши остаточне основне покарання, застосувавши положення ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та із призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в межах строку визначеного санкцією даної статті.

Разом з тим, враховуючи тяжкість та обставини вчинення правопорушень, а також особу обвинуваченого, який працює, позитивно характеризується, злочини вчинив вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позицію потерпілої, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, вважає за можливе звільнити його від відбуття основного покарання, якщо він протягом, призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, обвинуваченим в ході розгляду справи було заявлено клопотання про застосування щодо нього Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки він має на утриманні повнолітнього сина, який є інвалідом.

Суд, вислухавши прокурора, який залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду, думку потерпілої та її представника, які заперечили щодо застосування амністії до обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, підлягають, зокрема, особи, які не позбавлені батьківських прав, та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачений вказав, що є підстава для застосування амністії, оскільки, він має повнолітньго сина, який знаходиться на його утриманні та є інвалідом.

Суд відкидає дані твердження обвинуваченого, оскільки, в ході розгляду справи останнім, не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що обвинувачений є батьком ОСОБА_9 , та що останній є інвалідом, а довідка медичного закладу, яка міститься в матеріалах справи не доводить наведені твердження в достатній мірі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання обвинуваченого про звільнення його від покарання на підставі амністії слід відмовити, оскільки дане клопотання є необгрунтованим та недоведеним.

Потерпілою ОСОБА_5 в ході розгляду справи було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 умисно не виконує рішення суду щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 2400000,00 грн. та судових витрат в сумі 3219,00 грн. Крім того, вчинив незаконні дій щодо майна, шляхом його приховування на яке накладено арешт та, будучи головою Фермерського господарства «Світлана» - ОСОБА_3 , власноручно, шляхом комп`ютерного набору склав та надрукував завідомо неправдиві офіційні документи - протокол №15 зборів засновників фермерського господарства «Світлана» та зміни до статуту фермерського господарства «Світлана» від 22.06.2014 p., затверджені рішенням загальних зборів №15 від 22.06.2014 p.. де зазначив завідомо недостовірні відомості про перебування на загальних зборах ФГ «Світлана» члена підприємства ОСОБА_7 та його голосування за зміни до статуту ФГ «Світлана», тоді як член фермерського господарства - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з незаконними діями ОСОБА_3 потерпілій було завдано непоправну моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях. Крім цього, заподіяння потерпілій моральної шкоди обгрунтовується і тим, що в результаті злочинних дій ОСОБА_3 рішення суду щодо стягнення боргу в сумі 2400000,00 грн., до цього часу не виконане, а тому просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 366 КК України, суд вважає, що вчиненням даних кримінальних правопорушень обвинуваченим беззаперечно спричинено моральну шкоду потерпілій, яка пов`язана із неповерненням отриманих у борг коштів та намаганням будь-якими способами уникнути від виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. підлягає задоволенню частково. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої, суд враховує ступінь морального болю, характер і тривалість страждань потерпілої, погіршення стану здоров`я впродовж вирішення питань щодо повернення боргу, розмір заборгованих грошей та тривалий період невиконання рішення суду, порушення нормального способу життя, порушення звичних умов життя, які також викликають душевні переживання у потерпілої.

Враховуючи викладене вище, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 50000 грн., оскільки саме у такій сумі вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали і не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану потерпілій шкоду.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч. 1 ст. 388 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеженні волі на строк 1 (один) рік, із позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, - призначити остаточно основне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, із позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 50000 (п`ятдесяти тисяч) грн.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 880 грн. 40 коп.

-Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

-статутні документи ФГ «Світлана», окрім, протоколу № 15 від 22.06.2014 року загальних зборів ФГ «Світлана» та зміни до статуту ФГ «Світлана» від 22.06.2014 року, які вилучені в Новоукраїнській РДА на стадії досудового розслідування, долучені як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження, та знаходяться на зберіганні в спеціальному сейфі Новоукраїнського ВП ГУНП, - повернути Новоукраїнській РДА;

-протокол № 15 від 22.06.2014 року загальних зборів ФГ «Світлана» та зміни до статуту ФГ «Світлана» від 22.06.2014 року, які вилучені в Новоукраїнській РДА на стадії досудового розслідування, долучені як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

-Речі та документи, після вступу вироку в законну силу, а саме:

-матеріали виконавчого провадження, які були вилучені, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 02.03.2017 року та зберігаються в Новоукраїнському ВП, - повернути ВДВС Новоукраїнського району Кіровоградської області . Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1