Постанова

від 12.12.2017 по справі 4/232

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 4/232

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЦентрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалугосподарського суду Донецької області від 01.06.2017 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі№ 4/232 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" доДержавного підприємства "Макіїввугілля" простягнення коштів, за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" на діїЦентрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участю представників: від позивачане з'явився від відповідачане з'явився від ВДВС Українине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (далі - ТОВ "Інтерофіс Лімітед") звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області), у якій просило суд: визнати незаконними дії Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження № 34969545 та повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 15.10.2010 у справі № 4/232; скасувати постанову Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області по виконавчому провадженню № 34969545 від 10.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов'язати Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області поновити виконавче провадження № 34969545; зобов'язати Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області вжити в рамках виконавчого провадження № 34969545 всі можливі заходи примусового виконання рішень, що передбачені діючим законодавством України, з метою належного виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.10.2010 у справі № 4/232.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2017 у справі № 4/232 (суддя Левшина Я.О.) скаргу ТОВ "Інтерофіс Лімітед" задоволено частково. Визнано незаконними дії Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження № 34969545 та повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 15.10.2010 у справі № 4/232. Визнано недійсною постанову Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області по виконавчому провадженню № 34969545 від 10.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу. В решті вимог скарги ТОВ "Інтерофіс Лімітед" відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий, Агапов О.Л., Склярук О.І.) ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2017 у справі № 4/232 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2017 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі № 4/232, Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Інтерофіс Лімітед".

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. відновлено Центрально-Міському ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області строк подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі № 4/232, прийнято зазначену касаційну скаргу до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.12.2017 об 10 год. 00 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

04.10.2010 господарським судом Донецької області у справі № 4/232 прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Вказаним рішенням стягнуто з Державного підприємства "Макіїввугілля" на користь ТОВ "Інтерофіс Лімітед" 6 591,72 грн. 3% річних за період з 13.08.2009 по 31.08.2010, 16 499,32 грн. індекс інфляції за період з липня 2009 по серпень 2010, 230,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.10.2010 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2010 видано відповідний наказ.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, постановою Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області від 11.03.2011 відкрито виконавче провадження № 34969545 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.10.2010 у справі № 4/232.

У зв'язку із тим, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження були відсутні відомості по вказаному виконавчому провадженню, позивач (стягувач) звернувся до Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області з листом від 13.02.2017 № 13/0317-007 щодо надання інформації про стан виконання, зокрема, наказу № 4/232.

Відповідно до листа № 14.8-16-207 від 21.03.2017 Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області повідомив стягувача про завершення виконавчого провадження 10.11.2014 та про повернення виконавчого документа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із тим, що документи відповідного виконавчого провадження у паперовому вигляді знаходяться на непідконтрольній території України і до переміщеного відділу ДВС у м. Лиман не передавалися. Також у цьому листі зазначено, що дії по виконавчих провадженнях, які відкриті органами державної виконавчої служби на територіях проведення АТО не можуть здійснюватися іншими органами ДВС, а передача таких виконавчих проваджень у встановленому законодавством порядку до інших органів ДВС з об'єктивних причин не може бути здійснена.

Вважаючи, що дії Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу неправомірні, ТОВ "Інтерофіс Лімітед" звернулося до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 10.11.2014) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 10.11.2014) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 10.11.2014) визначено певний перелік обов'язків та прав державних виконавців, до яких, зокрема, віднесено: обов'язок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 10.11.2014) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з приписами ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень, є, зокрема, звернення стягнення на кошти і інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Отже, згідно вищезазначених норм, обов'язком органів виконавчої служби є забезпечення повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч .1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 10.11.2014) виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ господарського суду Донецької області від 05.10.2010 у справі № 4/232 повернуто органом державної виконавчої служби стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до відомостей, що містяться у витязі з Автоматизованої системи виконавчого провадження підставою вчинення вказаної дії державним виконавцем визначено: "Законами України "Про боротьбу з тероризмом", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та інш. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Подальше проведення виконавчих дій неможливо у зв'язку з тим, що матеріали виконавчого провадження перебувають на території, на якій на даний час проводиться активна фаза АТО, а Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну українській владі. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто стягувачу ".

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 на території м. Макіївка органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 247/7 від 25.11.2014 "Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області" органи виконавчої служби були переміщені з неконтрольованих територій на підконтрольні території 25.11.2014.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 10.11.2014 відділ державної виконавчої служби, який знаходився у місті Макіївка, не міг здійснювати свої повноваження.

Крім того, згідно з наказом Міністерства юстиції України № 953/5 від 17.06.2014 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" ДП "Інформаційний центр" тимчасово припинило доступ користувачів до Державних реєстрів інформаційної системи МЮУ, до закінчення АТО на сході України, у тому числі м. Макіївка Донецької області.

Станом на 10.11.2014 відділ державної виконавчої служби та його посадові особи не мали доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень і не могли внести до нього відомості щодо завершення виконавчого провадження.

24.07.2014 УДППЗ "Укрпошта" повідомила, що у зв'язку з активним розгортанням бойових дій в зоні проведення АТО, неможливо дістатися до місця призначення пошти, а тому піклуючись про здоров'я і життя працівників, підприємство призупинило роботу поштових відділень в деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей, утому числі в м. Макіївка.

Тобто, станом на 10.11.2014 відділ державної виконавчої служби не мав змоги відправляти рекомендовані листи.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що стягувач не міг отримати постанову про завершення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа, а відділ державної виконавчої служби не мав можливості завершити виконавче провадження саме 10.11.2014 та внести відомості до Автоматизованої системи виконавчого провадження і направити стягувачу наказ господарського суду Донецької області від 05.10.2010 у справі № 4/232.

Доказів повернення виконавчого документа стягувачу та доказів здійснення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.10.2010 у справі № 4/232 у період з 28.04.2014 по 09.11.2014, Центрально-Міський ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області судам не надав.

Встановивши, що у діючому законодавстві не передбачено такої підстави для завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, як знаходження документів виконавчого провадження на території проведення антитерористичної операції, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив скаргу ТОВ "Інтерофіс Лімітед" в частині визнання незаконними дій Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження № 34969545, повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 15.10.2010 у справі № 4/232 та визнання недійсною постанову Центрально-Міського ВДВС м. Макіївка ГТУЮ у Донецькій області по виконавчому провадженню № 34969545 від 10.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Інтерофіс Лімітед" в частині зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження та вжити в рамках виконавчого провадження всіх можливих заходів примусового виконання рішень, з огляду на відсутність відомостей щодо зупинення виконавчого провадження та доказів повторного пред'явлення наказу суду до виконання і ухилення держаної виконавчої служби від вчинення відповідної дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Право на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Великої Британії").

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши повноту доказів, фактичним обставинам даної справи № 4/232, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіривши мотиви, підстави, нормативно-правове обґрунтування оскаржуваних судових актів, беручи до уваги доводи касаційної скарги та враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, дійшла висновку про правильність підстав, на яких ґрунтувалися рішення судів нижчих інстанцій (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96) та, відповідно, про відсутність у суду касаційної інстанції підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 та ухвалу господарського суду Донецької області від 01.06.2017 у справі № 4/232 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук