Рішення

від 24.05.2007 по справі 6276-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6276-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2007Справа №2-17/6276-2007

За позовом Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове)  Міністерства оборони України

До  відповідачів 1. ТОВ «ТАВРОС ГРУП»

                              2. ТОВ «Мегабудмаксінвест»

про  визнання недійсним договору

По зустрічному позову ТОВ  „ТАВРОС ГРУП”

До  Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Мегабудмаксінвест»

про  визнання  права користування земельною ділянкою

                                          Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

       Від позивача (відповідач по зустрічному позову) – Шачнев В.В.- предст., дов. від 23.04.2007.

       Від  першого відповідача (позивач по зустрічному позову) – Сітніков І.М.-керівник, наказ від 27.02.2006 року.

Від другого відповідача (третя особа без самостійних вимог на предмет спору по зустрічному позову)  – Дюкарь Р.С.- предст., дов. від 21.04.2007 року.

Сутність спору:           

Позивач  звернувся  з позовом до суду, згідно якого просить розірвати договір №1-а від 05.03.2007р. про спільну діяльність, укладений між ТОВ «ТАВРОС ГРУПП» та ТОВ «МЕГАБУДМАКСІНВЕСТ», у зв`язку з тим, що ТОВ «ТАВРОС ГРУПП» не має правових підстав для користування спірною земельною ділянкою.

          Відповідачі позов не визнали за мотивами, що вказані у зустрічній позовній заяві.

          Відповідачем ТОВ  „ТАВРОС ГРУП” подана зустрічна позовна заява, згідно якої він просить визнати за ним право користування земельною ділянкою у зв'язку з тим, що придбавши право власності на нерухоме майно, він також має право на  відповідну земельну ділянку.

          Позивач (відповідач по зустрічному позову) у відзиву на зустрічну позовну заяву позов не визнає на підставах, що вказані у первісному позові.

          Відповідач ТОВ «Мегабудмаксінвест» (третя особа по зустрічному позову)  відзиву на зустрічну позовну заяву не  представив.

          Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

          По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Розглянувши матеріали справи, суд,-

в с т а н о в и в:

          05 березня 2007р. між ТОВ «ТАВРОС ГРУПП» та ТОВ «МЕГАБУДМАКСІНВЕСТ» був укладений договір №1-а про спільну діяльність, що підтверджується відповідним договором

          Згідно вказаного договору , об`єкт договору розташован на земельній  ділянці площею 3,3534 га на Тавріческій набережній, 40 в м. Севастополь, на Тавріческій набережній, 44 в м. Севастополь .

          По вказаним адресам розташовані об`єкти нерухомості відповідача ТОВ «ТАВРОС ГРУП» (м. Севастополь, вул.. Радянська, 10-15) (позивача по зустрічному позову)

          Право власності відповідача ТОВ «ТАВРОС ГРУП» (позивача по зустрічному позову) на об'єкти  нерухомості за вказаними адресами, засновано на договорах купівлі-продажу від 23 березня 2006р. (за реєстром №1451, 1457) та зареєстровано в КП БТІДР ОНМ  від 30 січня 2007р. під №3509, №3510.

        Згідно ст. 204 ЦК України у суда не має підстав не приймати до уваги вказані договора.

          Проте будь-які документи, що підтверджують право позивача по зустрічному позову на користування земельною ділянкою площею 3,3534 га по Таврійській набережній 40, Таврійській набережній 44 у м. Севастополі відсутні.

          Однак, згідно ст.377 ЦК України при переході права власності на будинки, будівлі, споруди до особи, що їх придбала переходить також право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, в межах, необхідних для нормальної експлуатації нерухомого майна.

          Вказане підтверджується також ст.120 ЗК України.

                    Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється, не визнається або відсутні документи, що встановлюють його права. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про власність» положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві оперативного , повного господарського відання, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника..

          Згідно ст. 317 ЦК України право користування є складовою частиною права власності, у зв`язку з чим згідно ст. 8 ЦК України, ч.2 ст. 328 ЦК України підлягає застосуванню у відносинах з користування майном.

          Згідно п.6 Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990р. №563-12 «Про земельну реформу» право користування земельною ділянкою до вступу в законну силу Земельного кодексу України, на інших підставах, ніж викладені в ЗК України, гарантується і підлягає правовому захисту. Таким чином, відсутність правовстановчих документів, в розумінні ст. 92-93 ЗК України, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Право користування, в данному випадку, гарантується в силу самого факту володіння земельною ділянкою і права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на зазначеній земельній ділянці., та не залежить від наявності правовстановчих документів, про що також вказується в рішенні Конституційного суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 по справі № 1-17/2005.

          Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

          Підстав для відшкодування судових витрат по первісному позову згідно ст.ст.44, 49 ГПК України, немає.

          По зустрічному позову судові витрати також відшкодуванню не підлягають, оскільки позивач по зустрічному позову просить судові витрати не стягувати.

Виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України  принципу диспозитивності  сторін суд не повинен  розв'язувати питання, якщо зацікавлена  сторона не бажає їх  розглядання.

                Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

                Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в Постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується. Що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

         Таким чином, судові витрати по зустрічному позову відшкодуванню не підлягають.

         Надмірно сплачене державне мито, згідно п. 17 Інструкції « Про порядок обчислення та справляння державного мита» № 15 22.04.1993 року, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. за № 50, може бути повернуто зацікавленій особі при наявності відповідної заяви ухвалою суду.

          На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст.44,49,82,84,85 ГПК України, суд,

                                                  ВИРІШИВ:

У первісному позові відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за ТОВ «ТАВРОС ГРУПП» (юридична адреса: м. Севастополь, вул. Радянська, 10-15, ідентифікаційний код 34050274) право користування земельною ділянкою для забудови, площею 3,3534 га, розташованій на Таврійській набережній 40, 44 в м. Севастополі в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.