Ухвала

від 15.12.2017 по справі 759/18920/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4109/17

ун. № 759/18920/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАМ ТОРГ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.12.2017 року в досудовому розслідуванні внесеного до ЄРДР за № 32017100080000065 від 06.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАМ ТОРГ» ОСОБА_3 звернувся 13.12.2017 р. з клопотанням в якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 05.12.2017 року в досудовому розслідуванні кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32017100080000065 від 06.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. що належить та використовується ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327), в т.ч.: вироби з чорних металів: ланцюги роликові для велосипедів - 7400 шт., насоси повітряні ручні для велосипедів, побутові, в асортименті - 1800 шт.; запасні частини до двох колісних велосипедів: крісло дитяче для встановлення на багажник, металевий каркас обитий полівінілхлоридом - 2040 шт., передні вилки - 500 шт., зірочки коліс вільного руху, задні - 600 шт., гальма задні у комплекті - 200 шт., сідла велосипедні - 7500 шт., педалі - 6500 пар., шатун - 4700 шт., ручки на кермо - 1200 шт., рулевий набір на вилку - 600 шт., винос керма - 2850 шт., корзина-багажник - 1100 шт., частини кривошипно - шатунного механізму: картридж -1500 шт., каретка -3450 шт., клин - 300 шт., а також майно в контейнері «СМАU5357741», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Вєтрова (Воровського), 35, та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопорт-Сервіс» повернути (видати) ТОВ « Санам Торг» майно, а саме вироби з чорних металів: ланцюги роликові для велосипедів - 7400 шт., насоси повітряні ручні для велосипедів, побутові, в асортименті - 1800 шт.; запасні частини до двох колісних велосипедів: крісло дитяче для встановлення на багажник, металевий каркас обитий полівінілхлоридом - 2040 шт., передні вилки - 500 шт., зірочки коліс вільного руху, задні - 600 шт., гальма задні у комплекті - 200 шт., сідла велосипедні - 7500 шт., педалі - 6500 пар., шатун - 4700 шт., ручки на кермо - 1200 шт., рулевий набір на вилку - 600 шт., винос керма - 2850 шт., корзина-багажник - 1100 шт., частини кривошипно - шатунного механізму: картридж -1500 шт., каретка -3450 шт., клин - 300 шт., а також майно в контейнері «СМАU5357741», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Вєтрова (Воровського), 35.

В обґрунтування заявлених вимог клопотання вказували на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2017 р. повторно накладено арешт на майно заявника, проте єдиним доказом слідчого щодо підстав накладення арешту був протокол допиту свідка від 06.10.2017 р., в якому директор ТОВ «САНАМ ТОРГ» ОСОБА_4 показав, що не має жодного відношення до господарсько-фінансової діяльності ТОВ «Санам Торг», товар який ввозився на митну територію України йому не належить. Однак, в розумінні діючого законодавства України ТОВ «Санам Торг» не є фіктивним, накладення даного арешту не дає товариству в повній мірі здійснювати господарську діяльність. Також зазначали, що вказане майно не визнано в даному кримінальному провадженні речовим доказом. Звертали увагу суду на те, що в даному кримінальному провадженні арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді від 10.10.2017 р. був скасований ухвалою слідчого судді від 04.12.2017 р., однак 5.12.2017 р. на дане майно арешт знову було накладено без достатніх для того правових підстав. Також представник заявника в заяві зазначає, що посилання слідчого на те, що директор ТОВ не має жодного відношення до господарської діяльності товариства не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_4 05.10.2017 р. працівниками Святошинської ДПІ м. Києва був викрадений з місця свого проживання і у період часу з 05.10.2017 по 09.10.2017 незаконно утримувався в приміщенні Святошинської ДПІ м. Києва; на нього постійно чинився психологічний та моральний тиск, наслідком чого став його допит у Святошинському суді м. Києва, під час якого він дав показання, які йому було продиктовано працівниками податкової, та до давання яких його було примушено. З заявою про вчинення відносно протиправних дій ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів. За таких обставин зазначену ухвалу заявник вважає необґрунтованою та такою, що винесена без урахування всіх обставини справи і вимог закону.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Слідчий СВФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 39) причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути клопотання в його відсутності.

Вирішуючи питання обґрунтованості клопотання про скасування арешту, слідчий суддя керується наступним.

Приймаючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва в ухвалі від 05.12.2017 керувався наданими слідчим відомостями і даними. Зокрема, що невстановлені слідством особи, з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327) на ОСОБА_4 , який значиться директором та засновником даного товариства. Допитаний як свідок ОСОБА_4 повідомив, що ніякого відношення до створення та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327) не має, про факт реєстрації підприємства на його ім`я, йому нічого невідомо, контрактів, зовнішньо-економічних договорів, угод не складав та не підписував, документи бухгалтерського, податкового обліку не складав та не підписував, товар який ввозиться на митну територію України йому не належить.

Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що невстановленими слідством особами від імені директора ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327) ОСОБА_4 укладено та підписано договір № UA17-08 від 01.08.2017 року на імпорт товарів широкого асортименту (запчастини для велосипедів в асортименті, насоси повітряні ручні в асортименті, ланцюги роликові для велосипедів, тощо), загальна сума договору складає 200 000 доларів США.

Так, станом на 06.10.2017 року до митного оформлення в митному режимі «імпорт» подано митну декларацію ІМ 40 ЕЕ UA805180/2017/015916 на товар, а саме: вироби з чорних металів: ланцюги роликові для велосипедів - 7400 шт., насоси повітряні ручні для велосипедів, побутові, в асортименті - 1800 шт.; запасні частини до двох колісних велосипедів: крісло дитяче для встановлення на багажник, металевий каркас обитий полівінілхлоридом - 2040 шт., передні вилки - 500 шт., зірочки коліс вільного руху, задні - 600 шт., гальма задні у комплекті - 200 шт., сідла велосипедні - 7500 шт., педалі - 6500 пар., шатун - 4700 шт., ручки на кермо - 1200 шт., рулевий набір на вилку - 600 шт., винос керма - 2850 шт., корзина-багажник - 1100 шт., частини кривошипно - шатунного механізму: картридж - 1500 шт., каретка - 3450 шт., клин - 300 шт., торгівельна марка - нема даних, виробник - нема даних, країна виробництва - Китай, CN, ціна товару - 831 358,14 грн., контейнер № CMAU5357741.

Постановляючи ухвалу про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що в судовому засіданні доведено наявність у досудового слідства підстав вважати, що товар, на який просить накласти арешт слідчий може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні, щодо фіктивності створення підприємства - ТОВ «Санам Торг», директор якого в якості свідка показав, що дане товариство він не створював, жодних договорів та інших документів пов`язаних з вказаним Товариством він не підписував, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність клопотання, у зв`язку з чим задовольнив його.

Проте, при вирішенні питання накладення арешту на майно, слідчому судді були надані докази, які містять ознаки недопустимості, внаслідок чого було зроблено помилковий висновок про власника майна та наявність підстав для накладення на нього арешту.

Зокрема обґрунтовуючи твердження, що невстановлені слідством особи, з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327) на ОСОБА_4 , який значиться директором та засновником даного товариства, слідчий посилався на протокол допиту свідка від 06.10.2017 ОСОБА_4 відповідно до якого останній показав, що не має жодного відношення до господарсько-фінансової діяльності ТОВ «Санам Торг», жодних угод не складав та не підписував, документи бухгалтерського, податкового обліку не складав та не підписував, товар який ввозиться на митну територію України йому не належить.

Стосовно наведеного заявник вказує на те, що 05.10.2017 р. працівниками Святошинської ДПІ м. Києва ОСОБА_4 був викрадений з місця свого проживання, і у період часу з 05.10.2017 р. по 09.10.2017 р. незаконно утримувався в приміщенні Святошинської ДПІ м. Києва; на нього постійно чинився психологічний та моральний тиск, наслідком чого став його допит у Святошинському суді м. Києва, під час якого він дав показання, які йому було продиктовано працівниками податкової, та до давання яких його було примушено.

Будь-яких інших доказів існування обґрунтованих підстав вважати, що було вчинено злочин суду надано не було, а оскільки клопотання про накладення арешту розглядалося за відсутності представника ТОВ «Санам Торг» чи його директора ОСОБА_4 у слідчого судді не було підстав сумніватися в правомірності й допустимості протоколу допиту свідка від 06.10.2017 р.

В той же ж час, враховуючи наявні в клопотанні про скасування арешту пояснення щодо викрадення свідка з місця свого проживання, і його незаконне утримання з 05.10.2017 р. по 09.10.2017 р. в приміщенні Святошинської ДПІ м. Києва, вчинення на свідка психологічного та морального тиску, наслідком чого став його допит, під час якого він дав показання, які йому було продиктовано працівниками податкової, та до давання яких його було примушено, необхідно враховувати наступне. В судовому засіданні також надані нотаріально засвідчені пояснення ОСОБА_4 з даного приводу.

Також слід зазначити, що відповідно до пп. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р. не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є підозрюваними (яким в порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенці'.' є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бут позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Підстави і мета накладення арешту закріплені в статті 170 КПК України.

Згідно частини 1 вказаної статті - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Щодо підстав для скасування арешту, слідчий суддя керується наступним.

Частиною 1 статті 174 КПК України встановлюється, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки заявник (скаржник) є власником майна, то в силу ч. 1 ст. 174 КПК України він наділений правом заявити клопотання про скасування арешту.

З матеріалів справи вбачається, що арешт на майно заявника накладено за клопотанням слідчого СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, у зв`язку із чим необхідно звернути увагу на наступне.

Статтею 216 КПК України визначено підслідність кримінальних проваджень відповідним органам досудового розслідування. Частиною 3 вказаної статті встановлено наступне: слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 205 1, 212, 212 1, 216, 218 1, 219 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 348.2 статті 348 Податкового кодексу України податкова міліція складалася із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. На податкову міліцію покладалося завдання по запобіганню кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п. 348.2 ст. 348 ПК України).

Повноваження податкової міліції в тому числі і щодо розслідування кримінальних правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері визначалися Розділом XVIII-2 Податкового кодексу України. Проте, 01.01.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», пунктом 134 якого виключено із Податкового кодексу України розділ XVIII-2 ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для діяльності податкової міліції.

Наведене свідчить про відсутність законодавчого врегулювання діяльності податкової міліції, а тому на час звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно заявника слідчий СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві не був суб`єктом права на звернення з таким клопотанням, що унеможливлює накладення арешту на майно, оскільки відповідне клопотання подане неналежним суб`єктом.

Наведене свідчить про необґрунтованість накладення арешту, що в силу ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для його скасування.

Необхідно звернути увагу також і на те, що в силу ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт було накладено з метою збереження речових доказів.

За таких обставин необхідно встановити сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, а в силу ч. 3 ст. 170 КПК України арешт можна було б накласти за наявності достатніх підстав вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

Проте, оскільки наявність злочину ґрунтується виключно на недопустимому доказі (покази директора отримані під тиском), а інші підстави чи розумні підозри вчинення злочину відсутні, необхідно констатувати відсутність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину.

З огляду на наведені обставини справи необхідно врахувати і прецедентну практику Європейського суду з прав людини, викладену у справі «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF EAST/WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE).

В пунктах 166-168 даного рішення зазначається, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» [ВП], заява N22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії» [ВП], заява N71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчий суддя враховує, що вилучення і арешт майна це є втручанням державного органу у право на мирне володіння майном, а тому, враховуючи практику ЄСПЛ, таке втручання повинно бути законним, тобто, повинні бути дотримані відповідні положення національного законодавства, а дії держави, яку в даному випадку представляє слідчий ДФС та слідчий суддя, повинні відповідати принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля.

При розгляді клопотання про скасування арешту слідчим суддею встановлено, що в даному випадку арешт накладено за клопотанням особи, яка не була суб`єктом права на звернення з таким клопотанням (неналежний суб`єкт звернення), що унеможливлювало накладення арешту на майно. Також встановлено об`єктивну відсутність підстав для накладення арешту, що зазначалися слідчим у клопотанні, що також виключало можливість накладення арешту. Наведене свідчить про те, що втручання у право на мирне володіння майном не відповідає принципу законності, а тому право ТОВ «Санам Торг» на мирне володіння майном підлягає поновленню.

Наведене вище свідчить про необґрунтованість накладення арешту, що в силу ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для його скасування, а тому заява ТОВ «Санам Торг» підлягає задоволенню в частині скасування арешту майна.

Щодо вимог в яких заявник просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопорт-Сервіс» повернути (видати) ТОВ « Санам Торг» майно, а саме вироби з чорних металів: ланцюги роликові для велосипедів - 7400 шт., насоси повітряні ручні для велосипедів, побутові, в асортименті - 1800 шт.; запасні частини до двох колісних велосипедів: крісло дитяче для встановлення на багажник, металевий каркас обитий полівінілхлоридом - 2040 шт., передні вилки - 500 шт., зірочки коліс вільного руху, задні - 600 шт., гальма задні у комплекті - 200 шт., сідла велосипедні - 7500 шт., педалі - 6500 пар., шатун - 4700 шт., ручки на кермо - 1200 шт., рулевий набір на вилку - 600 шт., винос керма - 2850 шт., корзина-багажник - 1100 шт., частини кривошипно - шатунного механізму: картридж -1500 шт., каретка -3450 шт., клин - 300 шт., а також майно в контейнері «СМАU5357741», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Вєтрова (Воровського), 35, слідчий суддя вважає, що дані вимог задоволенню не підлягають з наступних підстав

Як встановлено в судовому засіданні заявлені вимоги щодо повернення вищевказаного майна шляхом зобов`язання ТОВ «Автопорт-Сервіс» є передчасними оскільки слідчому судді не надано жодних доказів щодо того, що вказаним товариством чиняться перешкоди в поверненні вказаного майна чи існує будь-яка загроза в невиконанні рішення суду щодо скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАМ ТОРГ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.12.2017 року в досудовому розслідуванні внесеного до ЄРДР за № 32017100080000065 від 06.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 05.12.2017 року в досудовому розслідуванні кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32017100080000065 від 06.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. що належить та використовується ТОВ «Санам Торг» (код ЄДРПОУ 41466327), в т.ч.: вироби з чорних металів: ланцюги роликові для велосипедів - 7400 шт., насоси повітряні ручні для велосипедів, побутові, в асортименті - 1800 шт.; запасні частини до двох колісних велосипедів: крісло дитяче для встановлення на багажник, металевий каркас обитий полівінілхлоридом - 2040 шт., передні вилки - 500 шт., зірочки коліс вільного руху, задні - 600 шт., гальма задні у комплекті - 200 шт., сідла велосипедні - 7500 шт., педалі - 6500 пар., шатун - 4700 шт., ручки на кермо - 1200 шт., рулевий набір на вилку - 600 шт., винос керма - 2850 шт., корзина-багажник - 1100 шт., частини кривошипно - шатунного механізму: картридж -1500 шт., каретка -3450 шт., клин - 300 шт., а також майно в контейнері «СМАU5357741», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Вєтрова (Воровського), 35.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1