Рішення

від 12.12.2017 по справі 903/876/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2017 р. Справа № 903/876/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Волинь"

про стягнення 112 175 грн. 85 коп.

                                                                                           Суддя Слободян О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач – ТОВ "Волиньторгхліб" звернувся до суду з позовом до ТОВ "Готельний комплекс "Волинь", в якому просить стягнути 112 175,85 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №01/06-11 від 01.06.2011р. Додатково просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору в частині розрахунків за отриманий товар.

Позивач зазначає, що згідно договору поставки №01/06-11 від 01.06.2011р., укладеного між позивачем – ТОВ "Волиньторгхліб" (постачальник) та відповідачем - ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" (покупець), постачальник зобов'язувався передати покупцю будівельні матеріали та обладнання для готельного комплексу в м. Володимир-Волинський, Волинської області, а покупець зобов'язувався прийняти обумовлені матеріали та обладнання і сплатити за нього погоджену суму. Згідно додаткової угоди до договору поставки від 01.06.2011р. покупець здійснює оплату за товар протягом 20 календарних днів з дати його передачі. Позивач свої зобов'язання згідно договору поставки виконав і в період 2011-2015р.р.р поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 250875,53грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак, ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" здійснив частковий розрахунок за поставлений товар на суму 138699,68грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 112175,85грн.

06.12.2017р. на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він повідомив, що підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без участі його представника. На виконання ухвали суду від 17.11.2017р. надіслав акт звірки взаємних розрахунків, копії платіжних доручень, квитанцій про оплату відповідачем отриманого товару та податкові декларації.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повідомив, що ТОВ "Готельний комплекс "Волинь" позов визнає, проте сплатити борг немає можливості у зв'язку із складним фінансовим становищем. Просить суд розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

           01.06.2011 року між ТОВ «Готельний комплекс «Волинь» (Покупець) та ТОВ "Волиньторгхліб» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 01/06-11 з додатковою угодою від 01.06.2011р.          

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцю будівельні матеріали та обладнання для готельного комплексу в м.Володимир-Волинський, Волинської області Покупець зобов'язується прийняти обумовлені матеріали та обладнання і сплатити за нього погоджену суму.

Загальна сума договору складає 300000грн. (п.4.1 Договору).

Згідно Додаткової угоди Сторони вирішили, що розрахунки за Договором поставки від 01.06.2011 р. №01/06-11 будуть відбуватися в наступному порядку: умови оплати: Покупець здійснює оплату за товар протягом 20 календарних днів з дати його передачі. Покупець має право на дострокову оплату товару. Оплата за даним договором здійснюється в гривнях у готівковій формі або іншим способом, не забороненим законодавством України.

На виконання умов Договору у 2011-2014рр. позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 250875,53грн., що підтверджується підписаними та засвідченими печатками від обох сторін видатковими накладними, актом звірки та податковими деклараціями.

Оплату отриманого товару відповідач здійснив частково у розмірі 138699,68грн., про що свідчать платіжні доручення та квитанції про оплату.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу, проте відповідач вимоги залишав без задоволення, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 112175,85 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 112175,85грн., не погашена, визнана відповідачем у відзиві на позов, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Волинь" (44700, Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.Князя Василька, 1, код ЄДРПОУ 33553527) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб" (43023, Волинська область, м.Луцьк, вул.Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 37128826) 112175грн. 85коп. заборгованості, а також 1682грн. 64коп. витрат по сплаті судового збору.

          Повний текст рішення складено

                    14.12.2017

          Суддя                                                                      О. Г. Слободян