Рішення

від 11.12.2017 по справі 908/2024/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/141/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 Справа № 908/2024/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - Мякішева А.В., головний державний виконавець, довіреність № 6957 від 13.06.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Тавріда", Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача-2: Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича, м. Запоріжжя

до відповідача-3: Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька область, м. Оріхів

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та закриття виконавчого провадження

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.10.2017р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Тавріда" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича та Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та закриття виконавчого провадження.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 16.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Тавріда" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(відповідач 1) укладено кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) № 010/02-2/87 з додатковими угодами. У забезпечення виконання кредитного договору, 18.04.2008р. між позивачем та відповідачем 1 укладено договір іпотеки № 010/02-2/87/3, посвідчений приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 77/1090. Відповідно до умов вказаних договорів, позивач отримав кредитні кошти, віддавши під заставу відповідачу майно, яке належало позивачу на праві приватної власності. У зв'язку з частковим невиконанням грошових зобов'язань за кредитним договором, відповідач 1 звернувся до відповідача 3 з заявою про вчинення виконавчого напису. Відповідачем 2 вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1153, відповідно до якого для задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі договору іпотеки, звернено стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності позивачу. 03.10.2016р. Оріхівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 52416153. Позивач вважає вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а саме статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 1.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, наказу "Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 03.03.2004, Закону України "Про іпотеку". На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати виконавчий напис № 1153 від 06.05.2011р. про звернення стягнення на предмет іпотеки та закрити виконавче провадження № 52416153 від 03.10.2016р.

09.10.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/141/17 та призначено розгляд справи на 31.10.2017р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2017р. задоволено заяву ТОВ Агрофірма Таврида про забезпечення позову та зупинено виконавче провадження №524161153 від 03.10.2016р., яке відкрито Оріхівським РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області до моменту розгляду справи №908/2024/17 по суті.

Відповідач 1 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 27.10.2017р. надав супровідним листом заперечення на позовну заяву "114-40/18-466 від 27.10.2017р., копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2017р. та копії матеріалів кредитної справи.

У своїх запереченнях на позов відповідач 1 зазначає наступне. У зв'язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту, відсотків за користування грошовими коштами, пені банком було направлено 01.04.2011 позивачу претензію про погашення заборгованості за кредитним договором. Вказана претензія була отримана позивачем 05.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень. Зазначена інформація спростовує твердження позивача що відповідачем 1 не було направлено претензію, оскільки в повідомлені про вручення міститься підпис директора ТОВ "Агрофірми Тавріди" Кваса Івана Олексійовича. Щодо безспірності заборгованості, то це підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. У зв'язку із тим, що відповідачем 1 було надано всі необхідні документи, передбачені п. 1 Переліку, що підтверджують безмірність заборгованості, наявність доказів належного виконання та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимоги, відповідач вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню.

Документи надані відповідачем 1 долучені до матеріалів справи.

Відповідач 3 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 30.10.2017р. надав відзив № 864 від 26.10.2017р., в якому зазначено наступне: 03.10.2016р. головним державним виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Мякішевою А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького МНО Сенченко В.М. 06.05.2011р., зареєстрованого за № 1153, про звернення стягнення на нерухоме майно, належне позивачу, з метою стягнення на користь відповідача 1 заборгованості на загальну суму 346511,15 грн. Виконавче провадження № 52416153 відкрите за заявою стягувача відповідача 1 від 23.09.2016р. № 11440/18-924 з примусового виконання виконавчого напису, але строк пред'явлення виконавчого документа не був пропущений, а перерваний. Переривання строку пред'явлення виконавчого напису від 06.05.2011р. до виконання відбулось у зв'язку з його поверненням 27.11.2015р. стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, строк пред'явлення виконавчого напису від 06.05.2011р. спливав не 06.05.2012р., а 27.11.2016р.

Документи надані відповідачем 3 долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2017р. розгляд справи відкладено до 16.11.2017р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2017р. розгляд справи відкладено до 05.12.2017р.

04.12.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області відповдач 1 надав суду заяву, в якій зазначає, що 24.11.2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Комерційний Індустріальний банк", керуючись статтею 512 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги за кредитним договором № 010/02-2/87 від 16.04.2008 року. Відповідно до умов договору від 24.11.2017, ПАТ "Комерційний Індустріальний банк" набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за кредитним договором від 16.04.2008 року по відношенню до ТОВ "Агрофірма "Тавріда". З урахуванням викладеного, для врегулювання питання, що є предметом спору, позивачу необхідно звертатися до нового кредитора ПАТ "Комерційний Індустріальний банк".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2017р. розгляд справи відкладено до 11.12.2017р.

Відповідач-2 в судові засідання за викликом суду не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 11.10.2017р. про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження Відповідача-2, вказаною у позовній заяві.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 Право на справедливий розсуд Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в розумний строк через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Відповідача-2.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

11.12.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2008р. між ВАТ Райффайзен Банк Аваль - Кредитор та ТОВ Агрофірма Таврида - Позичальник укладено Кредитний договір №010/02-2/87 (далі за текстом Кредитний договір), за умовами п. 1.1. якого Кредитор на положеннях та умов цього Договору відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 70 000,00 доларів США строком до 15.04.2009р. із сплатою 13,5% річних.

За умовами п. 6.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ Райффайзен Банк Аваль - Іпотекодержатель та ТОВ Агрофірма Таврида - Іпотекодавець укладено Договір іпотеки №010/02-2/87/3 від 18.04.2008р., умовами п. 1.2. якого визначено перелік переданого в іпотеку майна.

У зв'язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту, відсотків за користування грошовими коштами, пені банком було направлено 01.04.2011 позивачу претензію про погашення заборгованості за кредитним договором. Вказана претензія була отримана позивачем 05.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.

Претензія відповідачем залишена без відповіді, зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків за користування грошовими коштами, пені не виконано.

На підставі заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль №с08-114-1/11-652 від 06.05.2011р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. 06.05.2011р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1153, на Договорі іпотеки №010/02-2/87/3 від 18.04.2008р. Відповідно до виконавчого напису для задоволення вимог іпотекодержателя звернено стягнення на нерухоме майно за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Юрківка, вул. Садова, буд.б/н, загальною пл.3859,3 кв.м., розташоване на земельній ділянці пл.25000 кв.м. на згаданій земельній ділянці розташовані: адміністративна будівля, загальною пл.28.9 кв.м., на плані А; господарський склад, загальною пл. 19.08 кв.м., на плані Б; господарський склад, загальною пл.955,8 кв.м., на плані Г; масло цех, загальною пл. 122,1 кв.м., на плані В; деревообробний цех, загальною пл.248,6 кв.м., на плані Д; господарський склад, загальною пл.872,3 кв.м., на плані 3; господарський склад, загальною пл.872,3 кв.м., на плані Л; вагарня, загальною пл.6,4 кв.м., на плані К; навіс вагарний, на плані І; господарський склад, загальною пл.733,1 кв.м,, на плані Ж; огорожа, на плані 1, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Таврида , код ЄДРПОУ 30687647, юридична адреса: 70535, Запорізька обл., Оріхівський р-н, с. Юрківка, вул.50 років Великого Жовтня, буд.178, р/р № 26003201635 в ЗОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 313827.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Запорізької обласної дирекції у розмірі 343011,15 гривень (триста сорок три тисячі одинадцять гривень 15 копійок), в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 294520,00 гривень (двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятсот двадцять гривень 00 копійок); нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом у сумі 26579,42 гривень (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 42 копійки); нарахована пеня на заборгованість по відсоткам у сумі 1212,63 гривень (одна тисяча двісті дванадцять гривень 63 копійки); нарахована пеня на заборгованість по тілу кредиту у сумі 20699,11 гривень (двадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 11 копійок), за період з 29.03.2009 року по 29.03.2011 року.

В подальшому ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулося до Оріхівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області з заявою про примусове виконання виконавчого напису №1153 від 06.05.2011р.

Постановою від 03.10.2016р. відкрито виконавче провадження ВП№52416153 з виконання виконавчого напису №1153, виданого 06.05.11р.

Не погоджуючись з вчиненим виконавчим написом, позивач звернувся до суду з вимогою скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки від 06.05.2011р. №1153, посилаючись при цьому на наступні підстави:

1). виконавчий напис вчинено щодо заборгованості, яка виникла за період більше 1 року, що суперечить ст. 88 Закону України Про нотаріат ;

2). при вчиненні виконавчого в розпорядженні нотаріуса були відсутні необхідні для стягнення у безспірному порядку документи;

3). позивачем не отримувалося жодної вимоги Банку про погашення заборгованості за основним зобов'язанням, передбаченим кредитним договором, відсотками чи штрафними санкціями, ні поштовим направленням, ні під розписку,, ні в жоден інший спосіб, передбачений Законом, в тому числі за 30 днів до вчинення виконавчого напису;

4). оскільки строк іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем-1, не закінчився, приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Крім того, враховуючи, що на підставі оскаржуваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, позивач просить також закрити виконавче провадження №52416153 від 03.10.2016р. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ Агрофірма Таврида .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом не вбачається підстав для задоволення вимог позивача виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ).

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 50 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до вимог ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

При цьому, за умовами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено в п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від24.10.2011р. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України Про нотаріат , право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

З викладеного вбачається, що позивачем під час звернення до суду з відповідним позовом невірно визначено суб'єктний склад сторін, що призвело до порушення вищезазначених приписів законодавства. При цьому слід звернути увагу, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості зміни процесуального стану особи, тобто відповідача не можливо перевести у склад третіх осіб.

Крім того, згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно зі ст. 16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнові шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

До компетенції господарських судів не віднесено розгляд спорів про скасування виконавчого напису нотаріуса.

Тобто позивачем невірно визначено спосіб захисту своїх прав.

Відтак вимога про скасування виконавчого напису №1153 від 06.05.2011р., вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., не задовольняється.

Також, як вже зазначалося, позивачем заявлено вимогу про закриття виконавчого провадження №52416153 від 03.10.2016р. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ Агрофірма Таврида .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження), одним із видів виконавчих документів визначено виконавчий напис нотаріуса, який є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В той же час, як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Як вбачається з вимоги позивача, останній вимагає від суду вчинити саме ту дію, яку повинен вчиняти державний виконавець, а саме: закрити виконавче провадження, що суперечить приписам чинного законодавства України.

Відтак вимога ТОВ Агрофірма Таврида про закриття виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ Агрофірма Таврида до ПАТ Райффайзен Банк Аваль , Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., Оріхівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області про скасування виконавчого напису та закриття виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Таврида до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича, Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та ч.3 ст. 51 ГПК України 15.12.2017 р .

Суддя О.А. Топчій