Рішення
від 13.12.2017 по справі 910/20253/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/20253/17

За позовомПриватного підприємства Колумбус доТовариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Погода ТБ простягнення 36 429,03 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Трофимов О.В.; відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Колумбус (надалі - Підприємство ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Погода ТБ (надалі - Товариство ) про стягнення 36 429,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № П-052 від 30.04.2015 позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав не належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 429,03 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.12.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 13.12.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Німанська, будинок 10, ЛІТ. А, офіс 32, на яку було відправлено ухвали суду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 між Товариством (телеканал) та Підприємством (провайдер) був укладений договір № П-052 (надалі - Договір ), відповідно до п. 2.1 якого телеканал на умовах, визначених у цьому договорі, дозволяє провайдеру поширення телепрограми телеканалу, з метою надання провайдером програмних послуг, а провайдер зобов'язується здійснювати поширення телепрограми телеканалу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 3.4 Договору факт виконання послуг з технічного забезпечення ретрансляції програм телеканалу згідно умов цього договору підтверджується актом виконаних робіт, який провайдер подає на підпис телеканалу щомісяця. У випадку неотримання підписаного акта виконаних робіт провайдером, роботи (послуги) вважаються виконаними.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за послуги з технічного забезпечення ретрансляції програм телеканалу телеканал сплачує провайдеру 2 500 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн. щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг.

На підставі електронного повідомлення відповідача позивач припинив надання послуг за Договором з 15.07.2017, у зв'язку з чим останнім розраховано розмір оплати за надані послуги в липні 2017 року саме до 15 числа, що становить 1 129,03 грн.

На виконання умов Договору за період з травня 2015 року по липень 2017 року позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 66 129,03 грн., а відповідачем такі послуги частково оплачено, на підтвердження чого позивачем надано відповідні платіжні доручення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості, яка утворилась за період з квітня 2016 року по липень 2017 року у розмірі 36 429,03 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору з травня 2015 року по 14 липень 2017 року (26 повних місяці та 14 днів липня місяця 2017 року) позивачем надавались відповідачу послуги на загальну суму 66 129,03 грн.

Заперечень щодо наданих за Договором послуг в матеріалах справи не міститься, а навпаки наявні докази оплат таких послуг.

Як вже зазначалось, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості, що виникла за період з квітня 2016 року по липень 2017 року, на підтвердження надання послуг за цей період позивачем надано відповідні акти надання послуг, які приймаються судом в якості належних доказів надання таких послуг за заявлений період з огляду на п. 3.4 Договору, відповідно до якого у випадку неотримання підписаного акта виконаних робіт провайдером, роботи (послуги) вважаються виконаними.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги за період з червня 2016 по липень 2017 року повинно було виконуватись до 20 числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг.

На виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, позивачем в судовому засіданні 04.12.2017 подано суду докази оплат наданих послуг згідно Договору за весь час його дії, а саме платіжні доручення № 2605 від 30.06.2015, № 2628 від 10.07.2015, № 2630 від 10.07.2015, № 2669 від 26.08.2015, № 2703 від 30.09.2015, № 2784 від 30.11.2015, № 2809 від 30.12.2015, № 2843 від 23.02.2016, № 2916 від 22.04.2016, № 2917 від 22.04.2016, № 2947 від 08.06.2016, № 2946 від 08.06.2016 та № 97018711 від 28.11.2016 на загальну суму 32 500,00 грн.

Таким чином, на виконання умов Договору відповідачем оплачено надані послуги на суму 32 500,00 грн., тобто за 13 місяців, а відтак неоплаченими залишаються надані послуги за період з червня 2016 по 14 липень 2017 року (чотирнадцять неповних місяців).

Тобто, позивачем невірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості.

За таких обставин, заборгованість відповідача становить 33 629,03 грн. (2500*13+1 129,03) і строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 33 629,03 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Суд відзначає, що наданий позивачем акт звірки не може бути належним доказом наявності заборгованості за Договором, оскільки складений в односторонньому порядку та не містить підпису уповноваженої особи відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 33 629,03 грн.

В іншій частині (заборгованість у розмірі 2 800,00 грн.) необхідно відмовити оскільки позивачем не було доведено суду надання послуг на вказану суму та існування у відповідача заборгованості за такі послуги.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Колумбус задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Погода ТБ (01103, м. Київ, вул. Німанська, будинок 10, ЛІТ. А, офіс 32; ідентифікаційний код 35311121) на користь Приватного підприємства Колумбус (46023, м. Тернопіль, вул. Київська, будинок 2; ідентифікаційний код 21150086) заборгованість у розмірі 33 629 (тридцять три тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 1 477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 02 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2017.

Суддя В.П. Босий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.12.2017
Оприлюднено17.12.2017
Номер документу71025441
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20253/17

Рішення від 13.12.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 04.12.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 17.11.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні