Рішення

від 07.12.2017 по справі 910/19744/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017Справа №910/19744/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/19744/17

за позовом публічного акціонерного товариства Київенерго ;

до державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості ;

про стягнення 17 590,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Півень Д.О., довіреність № 17092101 від 21.09.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство Київенерго (надалі - позивач) з позовом до державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості (надалі - відповідач) про стягнення 17 590,72 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 3106437 від 12.02.2004р. в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту активну електричну енергію та за спожиту реактивну електричну енергію, що стало підставою для звернення позивача до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2017р. порушено провадження у справі № 910/19744/17 та призначено її розгляд на 07.12.2017р.

Присутній у судовому засіданні 07.12.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.11.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 10.11.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2003р. між позивачем (за договором - енергопостачальна організація) та відповідача (за договором - споживач) було укладено Договір на постачання електричної енергії №3106437 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії.

Додатком 2.3 до Договору сторони погодили порядок розрахунків, відповідно до п.п.1, 2 якого, розрахунковий періодом починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання.

Додатком №5 до Договору сторонами погоджено Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 5 Додатку 2.3 до Договору, щомісяця 22 числа споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: вул. Довженка, 12Б для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім того, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Відповідач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період (п.12 Додатку 2.3 до договору).

Відповідно до п.14 Додатку 2.3 до договору, нарахування за перетікання реактивної електроенергії поводиться відповідно до чинного законодавства. Постачальник надає споживачу рахунок на перетікання реактивної електроенергії, який підлягає оплаті.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України Про електроенергетику енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та ;Про електроенергетику .

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п. 6 Додатку 2.3 до Договору за даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком Розрахунок втрат визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг Сторони фіксують в Акті про приймання-передачу товарної продукції, Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, по два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

При цьому на виконання умов вищезазначеного Договору за період з 01.04.2016р. по 01.08.2017р. позивачем здійснене постачання активної електроенергії відповідачу на загальну суму 28 522,56 грн. та реактивної електроенергії на суму 312,42 грн. у період з 01.04.2016р. по 01.08.2017р., на оплату яких позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Так, до матеріалів справи позивачем на підтвердження обсягів та строків споживання відповідачем електроенергії надані: копії актів прийняття-передавання товарної продукції (про використану активну електроенергію) та копії актів надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за відповідні періоди. Крім цього, до позову додані виписані позивачем на підставі вищенаведених актів рахунки-розшифровки та рахунки на сплату.

Заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем активної електричної енергії та реактивної електричної енергії за відповідними рахунками сторонами суду не надано.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.04.2016р. по 01.08.2017р. виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.11.2017р. становить 16 522,56 грн., а за період з 01.04.2015р. по 01.08.2017р. виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.11.2017р. становить 312,27 грн., що підтверджується рахунками-розшифровками за спірний період, актами про використану активну та реактивну електричну енергію, актами прийняття-передавання товарної продукції. Жодних зауважень щодо обсягів поставленої продукції відповідач не навів.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів повної оплати спожитої активної та реактивної електричної енергій відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 16 522,56 грн. за активну електричну енергію та 312,27 грн. за реактивну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 755,89 грн. - 3% річних.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8; код ЄДРПОУ 00334422) на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ Ощадбанк , МФО 322669, одержувач - ПАТ Київенерго ) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 16 522 грн. 56 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8; код ЄДРПОУ 00334422) на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р № 260029395 у ПАТ ПУМБ РЦ, МФО 334851, одержувач - ПАТ Київенерго ) заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 312 грн. 27 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8; код ЄДРПОУ 00334422) на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р 2600223590 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851, одержувач - ПАТ Київенерго ) 755 грн. 89 коп. - 3% річних та 1600 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 14.12.2017р.

Суддя А.І. Привалов