Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/17872/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017Справа №910/17872/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства ВФ Україна

до товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група BHV

про стягнення 8 905,75 грн.

Представники:

від позивача: Федорів І.Я. - представник за довіреністю № 0228/17 від 30.05.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства ВФ Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група BHV про стягнення 8 905,75 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.10.2000 р. між приватним акціонерним товариством ВФ Україна та товариством з обмеженою відповідальністю Видавнича група BHV укладено договір № 299340 (контракт 395370642894) про надання послуг мобільного зв'язку на номер телефону № 503300239, відповідно до якого та до умов користування мережами мобільного зв'язку ПрАТ МТС Україна , що є невід'ємною частиною зазначеного договору, відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги на плату за утримання номера в мережі ПрАТ МТС Україна , особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договором.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконувати перестав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8 905,75 грн. (7 747,99 грн. - сума заборгованості за послуги зв'язку, 1 157,76 грн. - сума договірної санкції).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.11.2017 р.

В судове засідання 06.11.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.10.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 04.12.2017 р.

В судове засідання 04.12.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.10.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між ПрАТ ВФ Україна (перейменоване із ПрАТ МТС Україна , надалі - оператор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Видавнича група BHV (надалі абонент, відповідач) укладено договір № 299340 (контракт 395370642894) про надання послуг мобільного зв'язку від 13.10.2000 р. на номер телефону № 380503300239.

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору оператор надає послуги стільникового радіотелефонного зв'язку в межах України.

Згідно з п. 1.3 договору надання послуг починається з моменту внесення абонентом повної суми початкового завдатку/авансу.

Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та щомісячну абонентську платню по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що рахунки за надані послуги, авансові внески та щомісячну абонентську платню абонент сплачує готівкою, перерахуванням на розрахунковий рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. Рахунки мають бути сплачені в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони несуть відповідальністю за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно із законодавством України.

Цю додаткову угоду укладено терміном на 730 календарних днів, починаючи з дати її підписання сторонами протягом яких абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою (пункт 1.1 Додаткової угоди № 10022972 від 17.07.2014 р. до вищезазначеного договору).

Згідно з п. 1.3 додаткової угоди забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Сума договірної санкції у розмірі 1,92 грн. за 1 день розрахована згідно зі встановленим Національним банком України офіційним курсом долара США до гривні на дату підписання додаткової угоди. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки.

Пунктом 1.4 додаткової угоди після закінчення строку дії цієї угоди, встановленого пунктом 1.1 цієї угоди, основний договір вважається продовженим на невизначений строк, і кожна сторона має право припинити основний договір в односторонньому порядку в будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше ніж за 7 календарних днів до такого припинення. У цьому випадку договірна санкція, передбачена п. 1.3 цієї угоди, до абонента не застосовується.

Як вбачається із наданих позивачем письмових доказів та пояснень, які не спростовані відповідачем, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачеві було присвоєно особовий рахунок №1.10128683, та у подальшому з технічних причин особовий рахунок відповідача було замінено на 295370468885

Позивач у своїй позовній заяві також зазначає, що відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг за договором, з урахуванням додаткової угоди до нього, не виконав та перестав оплачувати надані послуги, в результаті чого у відповідача перед позивачем починаючи з 15.11.2014 утворилася заборгованість в розмірі 7 747,99 грн.

25.09.2016 на адресу відповідача була направлена претензія № С 295370468885/09 з проханням терміново сплатити суму заборгованості. Проте, відповідач дану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 299340 (контракт 395370642894) про надання послуг мобільного зв'язку від 13.10.2000 р. у відповідача перед позивачем в сумі 7 747,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення договірної санкції згідно з п. 4 договору № 299340 про надання послуг мобільного зв'язку від 13.10.2000 р.

Розрахунок санкції судом перевірено та визнано обґрунтованим, оскільки розрахований позивачем розмір санкції є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 1 157,76 грн. договірної санкції також визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49,ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Видавнича група BHV (01032, місто Київ, вулиця Старовокзальна, будинок 13; код ЄДРПОУ 24267104) на користь Приватного акціонерного товариства ВФ Україна (01601, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15; код ЄДРПОУ 14333937) заборгованість в сумі 8 905 (вісім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 75 коп. та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.12.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий