Рішення

від 14.12.2017 по справі 916/2749/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2017 р.Справа № 916/2749/17

за позовом Державного підприємства "Соснівське лісове господарство";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ";

про стягнення 21886,96грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 21886,96грн.

Державне підприємство "Соснівське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" заборгованості за договором купівлі-продажу №38-06/16 від 24.06.2016р. у сумі 21886,96грн. у тому числі 19000,00грн. основного боргу, 2886,96грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. порушено провадження у справі № 916/2749/17 та справу призначено до розгляду.

30.11.2017р. за вх.суду№25497/17 позивач звернувся до суду з заявою про долучення доказів та про розгляд справи за відсутністю позивача.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали Господарського суду Одеської області від 14.11.2017р., 30.11.2017р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2017р. та 14.12.2017р., які були повернуті до суду з відміткою пошти "за невостребванием".

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.06.2016р. між Державним підприємством "Соснівське лісове господарство" (позивач, Покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" (відповідач, Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №38-06/16 (далі договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець оплатити та прийняти (одержати) від Продавця продукцію - бірки для маркування деревини ДАРЛУ (27х43) пластик ТИП-02 у кількості 10000шт. на загальну суму 19000,00грн. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати у розмірі 100%. Ціна товару визначена в національній валюті України. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктами 3.1., 3.2. договору сторони встановили, що Продавець зобов'язаний власними силами забезпечити поставку товару за адресою: Рівненська область, Березнівський район, смт. Соснове, вул. Шевченка, 125 протягом 3 робочих днів з моменту отримання передоплати. Моментом поставки є приймання товару Покупцем по накладним, що свідчить про повне виконання Продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару.

Згідно п.5.1. договору у разі порушення терміну поставки, зазначеного в п.3.2. договору, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який кожний день затримки до моменту передачі Товару.

Відповідно до п. 6.3., загальна сума договору становить 19000,00 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, а саме п.2.1., 24.06.2016р. позивач здійснив повну оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням №1523 (копія в матеріалах справи), зазначену оплату позивач здійснив на підставі виставленого відповідачем рахунку - фактури №СФ-0000076. Відповідно до п.3.1. договору відповідач зобов'язаний був поставити товар протягом 3 робочих днів, однак поставки товару не було здійснено. 08.02.2017р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути перераховані за товар кошти у сумі 19000,00грн., яка була повернута на адресу позивача з поштового відділення у зв'язку з закінченням встановленого строку.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, позивач, на підставі п.5.1. договору нарахував відповідачу пеню у сумі 2886,96грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 19000,00грн. передплати та 2886,96грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №38-06/16 відповідно до умов якого відповідач зобов'язався продати, а позивач оплатити та прийняти продукцію - бірки для маркування деревини ДАРЛУ (27х43) пластик ТИП-02 у кількості 10000шт. на загальну суму 19000,00грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на підставі рахунку-фактури №СФ-0000076 від 24.06.2016р. позивач перерахував відповідачу 19000,00грн. в якості передплати за товар.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач товар не поставив, належних доказів спростовуючих позовні вимоги не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 19000,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2886,96грн. пені за період з 02.07.2016р. по 02.01.2017р. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство", зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 2876,59грн. за період з 02.07.2016р. по 02.01.2017р.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Соснівське лісове господарство" підлягають частковому задоволенню у сумі 21876,59грн. у тому числі 19000,00грн. передплати та 2876,59грн. пені.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Соснівське лісове господарство" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" заборгованості за договором купівлі-продажу №38-06/16 від 24.06.2016р. у сумі 21886,96грн. у тому числі 19000,00грн. основного боргу, 2886,96грн. пені - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 50, оф. 17, код ЄДРПОУ 40339730) на користь Державного підприємства "Соснівське лісове господарство" (34652, Рівненська область, смт. Соснове, вул. Шевченка, 125, код ЄДРПОУ 00992786) 19000/дев'ятнадцять тисяч/грн. основного боргу, 2876/дві тисячі вісімсот сімдесят шість/грн. 59коп. пені, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати.

3. В частині позовних вимог Державного підприємства "Соснівське лісове господарство" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АСТАНІЯ ТРЕЙДІНГ" пені у сумі 10,37грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 14 грудня 2017р.

Суддя Л.В. Степанова