Рішення

від 14.12.2017 по справі 924/1084/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2017 р.Справа № 924/1084/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАННА", м. Вінниця

до фізичної особи-підприємця Джери Віталія Вікторовича, м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 27551,24 грн., з яких 25000,00 грн. основного боргу, 189,04 грн. 3% річних, 780 грн. інфляційних втрат, 1582,20 грн. пені.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярова Ю.М. - за довіреністю від 01.12.2017 р.

Четверик В.В. - керівник

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27551,24 грн., з яких 25000,00 грн. боргу зі сплати суборендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення №ГР 45/16ДВ від 01.08.2016р., а також 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат, 1582,20 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати суборендної плати, умови укладеного між сторонами договору суборенди, положення ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (від 14.12.2017 р.) у зв'язку частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 7000,00 грн., в якій просить стягнути з відповідача 20551,24 грн., з яких 18000,00 грн. заборгованості, 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат, 1582,20 грн. пені.

Оскільки подана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона приймається судом.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримали в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив. На адресу суду надіслав заяву (від 14.12.2017 р.) про проведення слухання справи за його відсутності.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.08.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАННА" (орендар) та фізичною особою - підприємцем Джерою Віталієм Вікторовичем (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №ГР45/16ДВ від 01.08.2016 р. (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендар передає суборендарю в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Шепетівка Хмельницької обл., пр. Миру, буд. 14 В.

Згідно з п. 2.1 договору метою суборенди є здійснення господарської діяльності суборендаря, а саме: розміщення інтернет-магазину.

Орендар передає суборендарю приміщення об'єкта суборенди у користування згідно акту приймання-передачі, в якому зазначають стан приміщення та наявність устаткування (п. 3.1 договору).

Відповідно до пп. 4.1.1 договору під час його дії орендар має право своєчасно отримувати від суборендаря плату за надані ним послуги суборенди, а відповідно до пп. 4.4.1 договору суборендар бере на себе зобов'язання виконувати усі пункти цього договору.

Підпунктом 5.1 договору передбачено, що суборендна плата складає за перший місяць суборенди 4500,00 грн., починаючи з другого місяця суборенди - 5000,00 грн. за місяць, в тому числі податки та збори, сплата яких передбачена податковим кодексом України, та сплачується щомісячно до 10 числа за поточний місяць.

Відповідно до п. 5.3 договору суборендар зобов'язується сплатити орендарю суборендну плату за перший та останній місяць суборенди протягом 10 банківських днів з дня підписання договору.

Договір набуває сили з дня підписання акту приймання-передачі приміщення і діє до 31.05.2019 року включно. Цей договір може бути достроково розірвано сторонами у випадках, передбачених чинним законодавством України, та у разі невиконання сторонами умов договору (п. п. 6.1, 6.2 договору).

Згідно з п. 8.2.1 договору у разі прострочення терміну розрахунків за послуги суборенди, вказаного в п. 5.1, суборендар на вимогу орендаря сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта суборенди від 01.08.2016 р., підписаного представниками орендаря та суборендаря, ТОВ "ГРАННА" передало суборендареві - ФОП Джері В.В. нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Шепетівка Хмельницької обл., пр. Миру, буд. 14 В.

30.09.2016 року відповідачем було перераховано орендну плату в розмірі 4500,00 грн. за серпень 2016р., що підтверджується банківською випискою за період з 30.09.2016р. по 30.09.2016р.; 21.10.2016р. - 5000,00 грн. за вересень 2016р, що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2016р. по 31.10.2016р.; 07.12.2016р. - 5000,00 грн. за листопад 2016р., що підтверджується банківською випискою за період 01.12.2016р. по 31.12.2016р.; 16.02.2017р. - 10000,00 грн., з них 5000,00 грн. за грудень 2016р. та 5000,00 грн. за січень 2017р., що підтверджується банківською випискою за період з 16.02.2017р. по 16.02.2017р. Також у матеріали справи надано звіт про дебетові та кредитові операції за 05.12.2017 р., згідно з яким відповідачем сплачено позивачу 7000,00 грн. оплати за оренду нежитлового приміщення.

31.05.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАННА" (орендар) та фізичною особою - підприємцем Джерою В.В. (суборендар) укладено додаткову угоду до договору суборенди нежитлового приміщення №ГР 45/16ДВ від 01.08.2016 р., відповідно до якої сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 31.05.2017 року. За умовами п. 1 додаткової угоди суборендар зобов'язався сплатити заборгованість по суборендній платі в сумі 25000,00 грн. в строк до 31 липня 2017 року включно.

Відповідно до акту повернення об'єкта суборенди від 31.05.2017р., підписаного представниками орендаря та суборендаря, ФОП Джера В.В. повернув ТОВ "ГРАННА" нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Шепетівка Хмельницької обл., пр. Миру, буд. 14 В.

05.09.2017 року позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату заборгованості в розмірі 25000,00 грн. за договором в строк до 18.09.2017 року включно. Зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді, заборгованість не сплатив.

У зв'язку із несплатою відповідачем плати за суборенду приміщення на підставі договору суборенди нежитлового приміщення №ГР 45/16ДВ від 01.08.2016р. позивач просить стягнути з відповідача (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог) 18000,00 грн. основного боргу, а також 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат, 1582,20 грн. пені.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи убачається, що 01.08.2016 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №ГР45/16ДВ від 01.08.2016 р., відповідно до якого орендар передав суборендарю в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Шепетівка Хмельницької обл., пр. Миру, буд. 14 В.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Як убачається з умов договору, на відповідача покладено обов'язок вчасно та в повному обсязі сплатити суборендні платежі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору суборенди свої зобов'язання щодо своєчасної оплати суборендної плати не виконав, утворивши заборгованість в сумі 18000,00 грн.

Доказів про сплату заявленої до стягнення заборгованості в сумі 18000,00 грн. суду не подано.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18000,00 грн. боргу з суборендної плати підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних, суд доходить висновку, що вони здійсненні правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1582,20 грн. пені.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 8.2.1 договору погоджено, що у разі прострочення терміну розрахунків за послуги суборенди, вказаного в п. 5.1, суборендар на вимогу орендаря сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та здійснивши власний (з використанням програми "Законодавство", версія 2.9.0), суд зазначає, що правильним буде нарахування пені в розмірі 1575,34 грн., яка і підлягає стягненню. З огляду на зазначене у позові в частині стягнення 6,86 грн. пені належить відмовити.

З огляду на вищезазначене та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 18000,00 грн. заборгованості, 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат, 1575,34 грн. пені. У решті позовних слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАННА", м. Вінниця до фізичної особи-підприємця Джери Віталія Вікторовича, м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 20551,24 грн., з яких 18000,00 грн. основного боргу, 189,04 грн. 3% річних, 780,00 грн. інфляційних втрат, 1582,20 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Джери Віталія Вікторовича АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАННА", м. Вінниця, провулок Костя Широцького, буд. 14-Е (код 38328672) 18000,00 грн. основного боргу грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 189,04 грн. (сто вісімдесят дев'ять гривень 04 коп.) 3% річних, 780,00 грн. (сімсот вісімдесят гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 1575,34 грн. пені (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять гривень 34 коп.) пені та 1599,47 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 47 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 15.12.2017 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (21012, м. Вінниця, провулок Костя Широцького 14-Е); 3 - відповідачу АДРЕСА_1)