Рішення

від 12.12.2017 по справі 917/1893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017р. Справа № 917/1893/17

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна перемоги, 50, м. Дніпро,49094

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, вул. Перемоги, 3А, оф.22, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про зобов`язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором від 01.06.2011 року, що виникли станом на 28.08.2017 року і загальному розмірі 80 221,16 грн. і складаються з: заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками 25469,83 грн.; заборгованості по комісії 6560,00 грн.; заборгованості по пені 36191,33 грн.,

Суддя Тимощенко Оксана Миколаївна

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 дов. №5219-К-О від 10.032.107 року

від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором від 01.06.2011 року, що виникли станом на 28.08.2017 року у загальному розмірі 80 221,16 грн. і складаються з: заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками 25469,83 грн.; заборгованості по комісії 6560,00 грн.; заборгованості по пені 36191,33 грн.

Суд ухвалою від 21.11.2017 року порушив провадження у справі №917/1893/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2017 року в режимі відеоконференції .

Відповідач повноважного представника в судове засідання 12.12.2017 року не направив. Ухвала суду від 21.11.2017 року про порушення провадження у справі, яка направлялася відповідачу на адресу: вул. Перемоги, 3А, оф.22, м. Кременчук, Полтавська область,39600, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за даною адресою відсутні".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зробленого судом станом на 12.12.2017р. відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, оф.22, м. Кременчук, Полтавська область,39600, тобто за адресою на яку направлялася ухвала суду від 21.11.2017 року.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач був належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Судове засідання 12.12.2017 року відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до статті 74-1 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.12.2017 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення та повідомив дату складення повного тексту рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.11.2015 року по справі №917/2085/15 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" про стягнення заборгованості за договором від 01.06.2011 року в розмірі 38706,61 грн., яке набрало законної сили 11.12.2015 року, встановлено наступне.

01.06.2011 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" було підписано заяву, адресовану ПАТ КБ "Приватбанк", про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки. Згідно заяви відповідач приєднується до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування у вигляді заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 01.06.2011 р.

Відповідно до укладеного Договору, позивачем було визначено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008060751136 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), а саме : станом на 01.06.2011 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн., станом на 21.06.2013 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., станом на 12.08.2013 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 12 000,00 грн., станом на 01.03.2014 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн. та станом на 02.06.2014 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн.

На виконання умов вищезазначеного Договору відповідач отримав від позивача на його поточний рахунок № 26008060751136 (який відповідає номеру поточного рахунку, вказаному в заяві відповідача про відкриття рахунку) кредитні кошти у межах визначених вище лімітів.

Отже, в рішенні суду від 06.08.2013 року встановлено наявність між сторонами зобов'язань, що виникли з договору банківського обслуговування б/н від 01.06.11 р. Також судом встановлено надання банком відповідачу кредиту у сумі 12000,00 грн., порушення відповідачем вимог договору банківського обслуговування б/н від 01.06.11 р. в частині повернення кредитних коштів у сумі 12000,00 грн., сплати відсотків за користування кредитом в сумі 12011,16грн. та комісії за користування кредитом в сумі 2700,00. Крім того судом стягнуто з відповідача пеню за порушення умов договору в сумі 11995,45 грн. Факти, встановлені в рамках справи №917/1893/17, не мають доводитись знов в рамках справи № 917/1893/17 згідно ст.35 ГПК України.

При розгляді справи №917/1893/17 судом встановлено що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування від 01.06.2011р., вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини (ст.193 ГК, ст.ст. 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України) не здійснило повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплату відсотків, комісії, у зв'язку з чим за підприємством існує заборгованість.

За розрахунком позивача, станом на 28.08.2017 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 80 221,16 грн., з яких: 12000,00 грн. заборгованість за кредитом; 25469,83 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 6560,00 грн. заборгованість по комісії та 36191,33 грн. пені.

Частина цієї заборгованості в сумі 38706,61 грн., є безспірною, оскільки присуджена до стягнення рішенням господарського суду Полтавської області від 24.11.2015р. по справі №917/2085/15. Згідно пояснень позивача рішення на момент розгляду справи в суді боржником не виконано.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем", ідентифікаційний код 37468978) перебуває в стані припинення з 15.01.2013 року на підставі судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року по справі № 2а-1670/7940/125 (арк. с. 38-39,41).

01.09.2017 року позивач направив на адресу ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами, разом з розрахунком заборгованості, договором банківського обслуговування з додатками, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення (арк. с. 40,42).

Зазначена заява була повернута поштовим відділенням на адресу банку без вручення за закінченням терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" (арк. с. 44).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Еко-сістем" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором від 01.06.2011 року, що виникли станом на 28.08.2017 року у загальному розмірі 80 221,16 грн. і складаються з: заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками 25469,83 грн.; заборгованості по комісії 6560,00 грн.; заборгованості по пені 36191,33 грн.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет, копії витягів з яких містяться в матеріалах справи, свідчить про укладення між сторонами договору банківського обслуговування.

Укладений між сторонами у справі договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, а своїм підписом в графі "Підпис" на заяві, що разом з Умовами складає кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору.

Виходячи з п. 3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг відповідач є таким, що прострочив зобов'язання з повернення отриманих коштів по закінченню 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню. Прострочка виконання зобов'язання є підставою для вимоги позивача про погашення відповідачем заборгованості.

В розділі 3.2.1.4. Умов, затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних, а з 01.2014 року 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Отже, нарахування позивачем 13458,67 грн. заборгованості по відсоткам за період з 11.05.15 р. по 28.08.17 pоку суд визнає правомірним.

Згідно п. 3.2.1.4.4. Договору клієнт виплачує банку винагороду (комісія) за використання ліміту у відповідності з п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

Так, нарахування позивачем 3860,00 грн. заборгованості по комісії за період з 11.05.15 р. по 28.08.17 p., суд визнає обґрунтованим.

У відповідності до 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2. 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8. 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5. 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано 24195,88 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 11.05.2015 року по 28.08.2017 року.

Щодо нарахованої відповідачем пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором суд враховує наступне.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Стягнення пені узгоджено сторонами в п. 3.2.1.5.1. Договору.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами встановлено інший строк нарахування пені, що не суперечить зазначеній вище нормі ГК України. Так, згідно п. 3.2.1.5.4. Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється на протязі 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконаним.

Як встановлено судом, рішенням суду від 24.11.2015р. по справі №917/2085/15 з відповідача було стягнуто пеню за порушення виконання зобов'язань за договором б/н від 01.06.2011 року в сумі 11995,45 грн. за період з 04.09.2013 року по 10.08.2015 року (включно).

За розрахунком позивача по даній справі відповідач починаючи з 11.08.2015 року по 28.08.2017 року має перед позивачем заборгованість по пені за договором б/н від 01.06.2011 року в сумі 24195,88 грн.

Загальний період заборгованості відповідача перед позивачем по пені за договором б/н від 01.06.2011 року за підрахунками позивача є з 04.09.2013 року по 28.08.2017 року.

У пункті 3.2.1.5.4. Договору визначено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється на протязі 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконаним.

Оскільки загальний період нарахування заборгованості відповідача перед позивачем по пені за договором б/н від 01.06.2011 року перевищує три роки, суд приходить до висновку про визнання правомірним нарахування пені на загальну суму 25 998,06 грн.

Як встановлено судом з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" з 15.01.2013 року перебуває в стані припинення на підставі судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року по справі № 2а-1670/7940/125.

01.09.2017 року позивач направив на адресу ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами, разом з розрахунком заборгованості, договором банківського обслуговування з додатками, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення (арк. с. 40,42).

Отже, предметом даного позову є визнання кредитором ПАТ КБ Приватбанк за вимогами по Договору банківського обслуговування від 01.06.2011 р. в загальному розмірі 80221,16 грн. та зобов'язання ліквідаційну комісію ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги ПАТ КБ Приватбанк .

Згідно ч.3, 4, 6 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Отже, ліквідаційна комісія ТОВ "Еко-сістем" зобов'язана була розглянути кредиторські вимоги позивача та повідомити останнього про прийняте рішення. Однак, відповідач не повідомив позивача щодо результату розгляду кредиторських вимог.

Згідно ч. 3 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Згідно ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Оскільки відповідь про результат розгляду кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" ліквідаційна комісія ТОВ "Еко-сістем" не надала, проміжний ліквідаційний баланс відповідача не затверджений, а тому ПАТ КБ "Приватбанк" правомірно звернувся до суду в порядку ст. 112 ЦК України про включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором від 01.06.2011 року, що виникли станом на 28.08.2017 року і складаються з: заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками 25469,83 грн.; заборгованості по комісії 6560,00 грн.; заборгованості по пені 25998,06 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43, 49,75,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Еко-сістем" в особі голови ліквідаційної комісії ( вул. Перемоги, 3А, оф.22, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 37468978) визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еко-сістем" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1, ідентифікаційний код 14360570) за договором від 01.06.2011 року, що виникли станом на 28.08.2017 року і складаються з: заборгованості за кредитом 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками 25469,83 грн.; заборгованості по комісії 6560,00 грн.; заборгованості по пені 25 998,06 грн., 1392 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3 . В іншій частині позову відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 15.12.2017 року

Суддя Тимощенко О.М.