Рішення

від 11.12.2017 по справі 915/1058/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 915/1058/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛЕНДІНВЕСТ»

(42200, Сумська обл., м.Лебедин, вул.Білозерцева, буд.32),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАГАЗ ГОЛД»

(54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.203),

про: стягнення заборгованості в сумі 2465899,29 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАГАЗ ГОЛД» за Договором поставки №47 від 04.01.2017 - 2031878,00 грн. основного боргу, 306704,93 грн. пені, 35725,06 грн. - 3% річних та 91591,30 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставки №47 від 04.01.2017 ним було поставлено відповідачу продукцію (м'ясо та м'ясо продукти) українського виробництва, але станом на 26.09.2017, відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань, а саме не здійснив своєчасну та повну оплату за поставлену йому продукцію (м'ясо та м'ясо продукти) українського виробництва. Відповідачем за період з 05.01.2017 по 18.03.2017 прийнято від позивача товар на загальну суму - 5013878,00 грн., розрахувавшись лише частково у сумі 2982000,00 грн. решта суми залишається не сплаченою. Відповідачем надано позивачу гарантійний лист від 03.05.2017, згідно якого ТОВ ДАГАЗ ГОЛД гарантував оплату в строк до 20.06.2017. 19.05.2017 між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки за період з 01.01.2017 по 19.05.2017 за Договором №47 від 04.01.2017. Розмір основного боргу відповідача перед позивачем складає 2031878,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору поставки №47 від 04.01.2017, позивачем нараховані також пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

27.11.2017 від позивача електронною поштою на адресу суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання №188 від 27.11.2017, в якому повідомляє, що його представник у судове засідання 28.11.2017 не може з'явитися, у зв'язку з відрядженням до іншої місцевості.

08.12.2017 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання №190 від 08.12.2017, в якому повідомляє, що його представник у судове засідання 11.12.2017 не може з'явитися, у зв'язку з відрядженням до іншої місцевості.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 17.10.2017 та 14.11.2017, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відміткою поштової установи про закінченням строку зберігання (а.с.72-74, 87-89).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є: 54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.203. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

14.11.2017 та 28.11.2017 у судових засіданнях у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено.

Клопотання позивача про перенесення судового засідання №190 від 08.12.2017 у зв'язку з неможливістю явки його представника у судове засідання судом відхиляється, оскільки у клопотанні не зазначено причини з яких сторони мають потребу у відкладенні розгляду справи (надання додаткових доказів, заперечень тощо), які могли б вважатись об'єктивною підставою для відкладення розгляду справи, за умови, що явка представника позивача у судове засідання 11.12.2017 не була визнана обов'язковою. Крім того, позивач є юридичною особою, яка відповідно до ст.92 ЦК України та ч.1 ст.28 ГПК України наділена відповідною процесуальною дієздатністю, у тому числі здатністю доручати ведення справи представникові. У разі неможливості участі у розгляді справи певного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛЕНДІНВЕСТ» , його керівник не був позбавлений прав та можливостей надати довіреність на ведення справ товариства іншому представнику.

Крім того, відкладення судом розгляду справи може призвести до порушення строків її розгляду, визначених ст.69 ГПК України.

Враховуючи викладене та належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.12.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

04.01.2017 між сторонами укладений Договір поставки №47 (надалі - Договір поставки), згідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначеним цим договором, поставити продукцію (м'ясо та м'ясо продукти) українського виробництва, в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків-фактур і видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору та заміняють специфікацію і протокол погодження цін (надалі - продукція), а покупець (відповідач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію (а.с.19-20).

Відповідно до п.1.2. Договору поставки, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар у кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться у видаткових накладних, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.2.1. Договору поставки, встановлено, що загальна ціна (вартість) товару за цим договором визначається у видаткових накладних.

У відповідності до п.2.2. Договору поставки оплата ціни (вартості) товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення готівки в касу постачальника.

Відповідно до п.2.3. Договору поставки оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах оплати вартості (ціни) товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної та фактичного отримання товару покупцем.

Згідно п.5.2. Договору поставки, оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі по видаткових накладних і може передбачати як передоплату, так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки, в разі відстрочки платежу, або в разі часткової переплати, покупець проводить оплату поставленої партії у строк не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно п.5.4. Договору поставки встановлено, що якщо сторони не узгодили порядок оплати, оплата продукції проводиться на умовах відстрочки платежу у строки, зазначені в п.5.3.

Пунктом 9.1. Договору поставки сторони встановили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, але у всякому випадку до виконання сторонами зобов'язань, узятих за договором в періоді його дії. Строк дії договору вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити дію даного договору у строк 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення строку його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу продукцію (м'ясо та м'ясо продукти) українського виробництва на загальну суму 5013878,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №21 від 05.01.2017 на суму 230052,00 грн.; №201 від 19.01.2017 на суму 218240,00 грн.; №397 від 04.02.2017 на суму 316989,10 грн.; №473 від 11.02.2017 на суму 253755,60 грн.; №472 від 11.02.2017 на суму 1871983,50 грн.; №529 від 16.02.2017 на суму 280000,50 грн.; №564 від 18.02.2017 на суму 351940,80 грн.; №565 від 18.02.2017 на суму 160356,80 грн.; №723 від 28.02.2017 на суму 272609,60 грн.; №724 від 28.02.2017 на суму 219043,10 грн.; №801 від 08.03.2017 на суму 211834,80 грн.; №802 від 08.03.2017 на суму 198990,00 грн.; №912 від 18.03.2017 на суму 259089,00 грн.; №917 від 18.03.2017 на суму 168993,20 грн. (а.с.21-34).

Відповідач частково розрахувався за поставлену йому продукцію позивачем, сплативши кошти в загальній сумі 2982000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.35-55) та прибутковими касовими ордерами (а.с.56-62).

Однак, свої зобов'язання за Договором поставки в частині оплати решти грошових коштів за поставлений йому товар, відповідач належним чином не здійснив.

Відповідачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи міститься гарантійний лист б/н від 03.05.2017 відповідача, в якому він гарантує позивачу сплатити борг за яловичину в сумі два мільйони триста тридцять три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень на користь ТОВ «УКРЛЕНДІНВЕСТ» до 20.06.2017 (а.с.63).

Крім того, 19.05.2017 між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2017 по 19.05.2017, згідно якої за відповідачем визнано заборгованість перед позивачем у сумі 2333878,00 грн., що зафіксовано сторонами у відповідному акті (а.с.64).

Відповідач, у визначений Договором поставки термін, заборгованість у сумі 2031878,00 грн. (5013878,00 грн. - 2982000,00 грн.) за поставлену йому продукцію не сплатив.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив зобов'язання по оплаті за поставлену йому продукцію та у строк за договором, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення залишку боргу за поставлений йому товар у сумі 2031878,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

Відповідно до п.7.4. Договору поставки у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договором покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем була нарахована пеня у відповідності з п.7.4. Договору поставки виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ в сумі 306704,93 грн.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, якщо певний строк закінчується у вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. При цьому, вихідні, святкові або інші неробочі дні, не вираховуються з відповідного періоду та не додаються до нього.

Оскільки, при нарахуванні пені позивачем було перевищено період встановлений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто більше шести місяців та з врахуванням ч.5 ст.254 ЦК України, судом здійснено уточнення щодо нарахування за такими видатковими накладними, а саме:

1) за видатковою накладною №529 від 16.02.2017: за період з 04.08.2017 по 04.09.2017, оскільки 03.09.2017 це вихідний, то нараховується на перший робочий день 04.09.2017: період нарахування з 04.08.2017 по 04.09.2017, сума боргу - 189020,20 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %: 189020,20 грн. х 25 % х 32 дн. / 365 дн. = 4142,91 грн.

Всього пені за видатковою накладною №529 від 16.02.2017 за період з 03.03.2017 по 04.09.2017 становить 33258,51 грн.;

2) за видатковою накладною №564 від 18.02.2017: період нарахування з 04.08.2017 по 07.09.2017, сума боргу - 351940,80 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25%: 351940,80 грн. х 25 % х 35 дн. /365 дн. = 8436,94 грн.

Всього пені за видатковою накладною №564 від 18.02.2017 за період з 07.03.2017 по 07.09.2017 становить 46099,43 грн.;

3) за видатковою накладною №565 від 18.02.2017: період нарахування з 04.08.2017 по 07.09.2017, сума боргу -160356,80 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25%:

160356,80 грн. х 25 % х 35 дн. / 365 дн. = 3844,17 грн.

Всього пені за видатковою накладною №565 від 18.02.2017 за період з 07.03.2017 по 07.09.2017 становить 21004,54 грн.;

4) за видатковою накладною №723 від 28.02.2017: період нарахування з 15.09.2017 по 15.09.2017, сума боргу - 272609,60 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25%: 272609,60 грн. х 25 % х 1 дн. / 365 дн. = 186,72 грн.

Всього пені за видатковою накладною №723 від 28.02.2017 за період з 15.03.2017 по 15.09.2017 включно становить 35528,87 грн.;

5) за видатковою накладною №724 від 28.02.2017: період нарахування з 15.09.2017 по 15.09.2017, сума боргу - 219043,10 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25%: 219043,10 грн. х 25 % х 1 дн. / 365 дн. = 150,03 грн.

Всього пені за видатковою накладною №724 від 28.02.2017 за період з 15.03.2017 по 15.09.2017 становить 28547,62 грн.;

6) за видатковою накладною №801 від 08.03.2017: за період з 15.09.2017 по 25.09.2017, оскільки 23.09.2017 це вихідний, то нараховується на перший робочий день 25.09.2017: сума боргу - 211834,80 грн., ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %: 211834,80 грн. х 25 % х 11 дн. / 365 дн. = 1596,02 грн.

Всього пені за видатковою накладною №801 від 08.03.2017 за період з 23.03.2017 по 25.09.2017 становить 27759,06 грн.;

7) за видатковою накладною №802 від 08.03.2017: за період з 15.09.2017 по 25.09.2017, оскільки 23.09.2017 це вихідний, то нараховується на перший робочий день - 25.09.2017: сума боргу - 198990,00 грн., період нарахування з 15.09.2017 по 25.09.2017, ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %:

198990,00 грн. х 25 % х 11 дн. / 365 дн. = 1499,24 грн.

Всього пені за видатковою накладною №802 від 08.03.2017 за період з 23.03.2017 по 25.09.2017 становить 26075,87 грн.

Нарахування позивачем пені за іншими періодами здійснено правомірно, з дотриманням приписів чинного законодавства.

Таким чином, загальний розмір пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки, який підлягає стягненню з відповідача, становить 293204,18 грн.

В частині стягнення пені у сумі 13500,75 грн. слід відмовити.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути відповідача збитки від інфляції у сумі 91591,30 грн. та 3% річних в сумі 35725,06 грн.

Судом перевірено розрахунок збитків від інфляції та 3% річних та встановлено, що періоди позивачем визначено вірно по кожній видатковій накладній окремо. Розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (36988,49 х 99,45%).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАГАЗ ГОЛД» , 54003, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.203 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40395491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛЕНДІНВЕСТ» , 42200, Сумська обл., м.Лебедин, вул.Білозерцева, буд.32 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 35592487) 2031878,00 грн. основного боргу, 293204,18 грн. пені, 35725,06 грн. - 3% річних, 91591,30 грн. збитків від інфляції та 36785,05 грн. судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 14 грудня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва