Постанова

від 12.12.2017 по справі 913/267/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2017р. справа №913/267/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4 від позивача:не з"явився від відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Бора-7 м. Львів на рішення господарського судуЛуганської області від 22.05.2017 року у справі№913/267/17 (суддя Василенко Т.А.) за позовомПриватного підприємства Бора-7 м. Львів до відповідача проПублічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія м. Сєвєродонецьк, Луганська область стягнення коштів у розмірі 122820,72грн. ВСТАНОВИВ:

27.03.2017р. Приватне підприємство Бора-7 м.Львів звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення коштів у розмірі 122820,72грн. (а.с. 3-7).

Ухвалою суду від 25.04.2017р. по вказаній справі замінено назву відповідача з Публічного акціонерного товариства Укрінком на Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія м.Сєвєродонецьк, Луганська область (а.с.132-133).

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. по справі № 913/267/17 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Бора-7 м.Львів до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення коштів у розмірі 122 820,72грн. відмовлено у повному обсязі (а.с.139-143).

Судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог. Крім того, обгрунтовано тим, що відповідачем не здійснюється банківська діяльність, відсутня банківська ліцензія, що унеможливлює, в свою чергу, переказ ним коштів позивачу з банківського рахунку, до якого відповідач не має доступу та відповідних повноважень.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач, Приватне підприємство Бора-7 м. Львів звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. по справі №913/267/17, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято із неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зауважує на те, що суд першої інстанції посилається як на підставу для відмови у задоволені позову на скасовані судами Постанову НБУ №180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Укрінбанк , рішення №385 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Укрінбанк та делегування повноважень ліквідатора банку.

Але, на думку апелянта, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для звільнення відповідача від виконання ним свого грошового зобов язання, адже наявне порушення його майнового стану.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що безспірним є той факт, що ПАТ Укрінком є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк , а отже боржником ПП Бора-7 та несе відповідальність за повернення грошових коштів у розмірі 122820,72грн.

Через канцелярію апеляційного господарського суду відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить суд залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заперечення судовою колегією розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (а.с.177-179).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. по справі №913/267/17 порушено апеляційне провадження (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Марченко О.А., Татенко В.М.) за апеляційною скаргою Приватного підприємства Бора-7 м.Львів на рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. та розгляд справи призначено на 22.08.2017р. о 10-00год.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2017р. апеляційне провадження у справі №913/267/17 за апеляційною скаргою ПП Бора-7 на рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. по вказаній справі було зупинено до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

07.11.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Вищого господарського суду України надійшли матеріали справи №913/267/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2017р. апеляційне провадження у справі №913/267/17 за апеляційною скаргою ПП Бора-7 на рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017р. по вказаній справі було поновлено та розгляд справи призначено на 12.12.2017р. о 09-45год.

Позивач та відповідач у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Приватне підприємство Бора-7 м.Львів є юридичною особою (ідентифікаційний код 37162792), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.32-33, 34).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство Укрінком юридична особа (ідентифікаційний код 05839888), що підтверджено Витягом зі Статуту та випискою з ЄДР (а.с.46-50).

Згідно п.1.1 ОСОБА_3 зі Статуту відповідача ПАТ "Укрінком" є правонаступником всіх прав та обов"язків ПАТ "Український інноваційний банк".

30.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний Банк» (далі - Публічне акціонерне товариство Укрінком ) (за договором - Банк) та Приватним акціонерним товариством Бора-7 (за договором - Клієнт) було укладено договір банківського рахунку №26001008646001 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого, банк відкриває Клієнту рахунок та зобов язується приймати і зараховувати на рахунок №26001008646001 в національній валюті України/іноземній валюті, а також інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (а.с.11-12).

В п.2.2.1 розділу 2 договору зазначено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках, за винятком випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В свою чергу, Банк зобов'язаний своєчасно виконувати розрахунково-касові операції згідно з вимогами чинного законодавства (п.2.3.2 розділу 2 договору).

Означений договір, відповідно до п.6.1 розділу 6 договору, набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом необмеженого строку. Дія цього договору може бути припинена за згодою сторін у разі подання Клієнтом заяви про закриття рахунку.

Банк має право припинити дію цього договору в односторонньому порядку та закрити рахунок у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також у разі відсутності операцій за рахунком впродовж одного року. Залишок коштів за рахунком перераховується Банком на відповідний банківський рахунок. При надходженні вимоги Клієнта повернення коштів здійснюється у встановленому порядку (п.6.3 розділу 6 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками банка та підприємства.

Як вказує позивач, 31.08.2015р. позивачем, через систему «Клієнт-банк» , до банку було надіслано платіжне доручення №115 від 31.08.2015р. на переказ коштів в сумі 30 000,00 грн., але вказане платіжне доручення банком виконано не було.

16.09.2015р. позивачем було направлено до ЛФ ПАТ «Укрінбанк» та Нацбанку претензію про виконання платіжного доручення №115 від 31.08.2015р., а також про перерахування залишку коштів з рахунку на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Кредобанк» (а.с.13-14).

Вказана претензія була отримана Львівським центральним відділенням ПАТ «Укрінбанк» 16.09.2015р. та Національним банком України 17.09.2015р., що підтверджено матеріалами справи (а.с.15).

Проте відповіді на вказану претензію позивачем отримано не було.

Згідно виписки банку від 24.12.2015р. на рахунку ПП «Бора-7» №26002134100320 знаходяться грошові кошти у сумі 122 820,72грн.

13.01.2016р. позивач надіслав на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» заяву про перерахування залишку коштів в сумі 122 320,72 грн. на поточний рахунок ПАТ «Кредобанк» і вказаний лист був отриманий Фондом 19.01.2015р.

13.01.2016р. позивач надіслав на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» кредиторську вимогу про визнання ПП «Бора-7» кредитором ПАТ «Укрінбанк» за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними між позивачем та банком та за всіма іншими видами заборгованості у сумі 122 820,72 грн., а також просив перерахувати всі кошти на рахунок в ПАТ «Кредобанк» .

01.02.2016р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів позивачу надана відповідь за № 737/0/2-16 за якою зазначено, що ПАТ «Укрінбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію з 25.12.2015р. по 24.03.2016р.

Публічне акціонерне товариство «УКРІНБАНК» було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015р. до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 на здійснення тимчасової адміністрації.

На підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було винесено Постанову Нацбанку України №180 від 22.03.2016р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. у справі №826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову Національного банку України від 24.12.2015р. №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015р. №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «УКРІНБАНК» , делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» .

31.08.2016р. Вищим адміністративним судом України касаційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. у справі №826/1162/16 - без змін.

Як зазначає у позові позивач, банк не виконав розпорядження клієнта та не перерахував кошти останнього в інший банк, чим порушив норми ст. 1068 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» та Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004р.

Так, відповідач грошові кошти у сумі 122 820,72грн. позивачу не повернув.

За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 122820,72грн. за договором банківського рахунку №26001008646001 від 30.06.2011р.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судова колегія, дослідивши умови укладеного між сторонами договору, доходить висновку, що останній за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, який підпадає під правове регулювання глави 72 ЦК України.

Також на правовідносини сторін поширюються приписи § 1 глави 35 ГК України, Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські послуги, до яких належить, зокрема, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, дозволяється надавати виключно банку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 25 березня 2015 року №3-24гс15, від 29 квітня 2015 року №3-61гс15 та від 10.06.2015р. №3- 223гс15.

З наведеного випливає, що суб'єктний склад договору банківського рахунку передбачає обов'язкову наявність банку.

Згідно з визначенням, наведеним у частині першій статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Як вже зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство Укрінком було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015р. до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Національним банком України, на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було винесено постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» №180 від 22.03.2016р., відповідно якої банк був позбавлений регулятором ліцензії з моменту її прийняття, та яка станом на дату подання позову не відновлена. Відтак, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» №385 від 22.03.2016р. було розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважено особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора.

В свою чергу, Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016р. по справі №826/1162/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. по означеній справі, було визнано:

- протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» з моменту її прийняття;

- протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016р. «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту її прийняття;

- зобов'язано Національний банк України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» (в тому числі, але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити його роботу у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT. Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» у зазначених вище системах.)

Між тим, на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» , згідно Протоколу №1 від 13.07.2016р. (а.с.98-100), було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, якою змінилась назва останнього (товариства) на Публічне акціонерне товариство «Укрінком» , а також було виключено вид діяльності «діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 «Інші види грошового посередництва» та включено:

- 64.99 Надання інших фінансових послуг, крім послуг страхування та пенсійного забезпечення, н.в.і.у.;

- 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Місцезнаходження юридичної особи було змінено з 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд.10-А на 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.3-А.

Зміна назви товариства відбулась шляхом вчинення 13.07.2016р. реєстраційної дії №10741070127038947 приватним нотаріусом ОСОБА_6, а державна реєстрація змін до установчих документів, а саме реєстрація статуту Публічного акціонерного товариства «Укрінком» була проведена за реєстраційною дією №10741050132038947 від 13.07.2016р., тим же нотаріусом (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), де основний вид діяльності товариства - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) (а.с.39-42).

Таким чином, ПАТ Укрінком не є банком, оскільки зазначена юридична особа не має відповідної ліцензії, та відомості про неї в Державному реєстрі банків відсутні. 22.03.2016р. банківська ліцензія ПАТ Укрінбанк була відкликана, у зв язку з чим останнє також втратило статус банку. Після відкликання та повернення банківської ліцензії ПАТ Укрінбанк документи для погодження змін до статуту останнього чи його реорганізації до НБУ не надходили. Крім того, жодним законом не передбачена процедура поновлення ліцензії банку. На теперішній час ПАТ Укрінком не зверталось до НБУ для отримання банківської ліцензії в загальному порядку. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 15 Закону України «Про Національний банк України» встановлення порядку надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, належить до повноважень Правління Національного Банку України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься й НБУ, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, виконання судових рішень у справі № 826/5325/16 та відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» є обов'язком, зокрема, Національного Банку України, а відсутність у національному законодавстві відповідного механізму не свідчить про покладення цього обов'язку на відповідача, ПАТ «Укрінком» , зазначив НБУ.

Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» ).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ПАТ «Укрінком» не є банком, не має банківської ліцензії, а тому не може виконати умови договору банківського рахунку.

Суд, відмовляючи у задоволені позову, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось, між сторонами був укладений договір банківського рахунку від 30.06.2011р.

Згідно п.1.1 вказаного договору, банк відкриває Клієнту рахунок та зобов язується приймати і зараховувати на рахунок №26001008646001 в національній валюті України/іноземній валюті, а також інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Як вказує позивач, 31.08.2015р. позивачем, через систему «Клієнт-банк» , до банку було надіслано платіжне доручення №115 від 31.08.2015р. на переказ коштів в сумі 30 000,00 грн., але вказане платіжне доручення банком виконано не було.

Проте, вказане платіжне доручення позивачем надано не було.

Згідно виписки, затвердженої ПАТ "Український інноваційний банк" Львівське центральне відділення 24.12.2015р. на рахунку ПП «Бора-7» №26002134100320 залишився вихідний залишок у сумі 122 820,72грн.

Разом з цим, доказів знаходження коштів у сумі 122 820,72грн. на вказаному рахунку позивачем не надано.

Зі змісту позову вбачається, що позивач посилається на договір банківського рахунку від 30.06.2011, за яким відкрито рахунок №26001008646001 і саме вказаний договір наданий позивачем до справи у копії та в оригіналі, про що зазначено у судовому рішенні. В той же час, договір банківського рахунку від 23.07.2013, за яким відкрито рахунок № 26002134100320 і на який також посилається позивач, останнім до справи ані в копіях, ані в оригіналі не надавався. В той же час, позивач за відповідними поясненнями припускає, що вказаний договір в нього взагалі був відсутній.

При цьому, ані позивачем, ані відповідачем будь-яких відомостей щодо зміни номеру рахунку за договором банківського рахунку від 30.06.2011 не надано, також не надано суду договору банківського рахунку від 23.07.2013.

Разом з цим, до справи додана копія виписки від 24.12.2015 за рахунком позивача №26002134100320 згідно якої, вбачається, що на цьому рахунку станом на 24.12.2015 залишився вихідний залишок в сумі 122 820,72 грн. Але відомостей, яка саме сума коштів залишилась на цьому або іншому рахунку на момент звернення до суду позивачем не надано.

Разом з цим, позивачем до справи не було взагалі надано платіжне доручення №115 від 31.08.2015р., на яке також є посилання в позовній заяві.

В той же час, позивачем не доведено суду, що останній звертався до відповідача з вимогою про розірвання відповідних договорів та повернення відповідних коштів.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок суду про недоведеність факту укладання договору банківського рахунку від 23.07.2013р. та наявності на вказаному рахунку на момент звернення до суду відповідної суми коштів, обгрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Крім того, позивачем не доведено суду, що відповідачем не було виконано відповідне розпорядження клієнта про перерахування коштів, а також факт знаходження відповідних коштів на рахунку, що обслуговується відповідачем.

Разом з цим, як вбачається з виписки по особовому рахунку № 29092070385 ПП «Бора-7» (додана до відзиву) по банку ПАТ «Укрінбанк» , сформованої станом на 03.04.2017 кошти в сумі 122 820,72 грн. були визнані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також акцептовані вимоги 7 черги Реєстру кредиторів за № 1088/0/7-16 від 01.04.2016 відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду № 755 від 19.05.2016р. (а.с.51).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Бора-7 про стягнення з відповідача коштів у розмірі 122 820,72грн. за договором банківського рахунку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, апеляційна скарга не спростовує висновок суду першої інстанції, судове рішення прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Бора-7 м. Львів на рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017 року у справі №913/267/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 22.05.2017 року у справі №913/267/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.А.Марченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганської обл.