Ухвала

від 13.12.2017 по справі 820/3554/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/3554/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання Жданюк А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УПЕМ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 820/3554/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УПЕМ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УПЕМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року № НОМЕР_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову ТОВ УПЕМ відмовлено у повному обсязі (а.с.20, 21-27 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов (а.с.30-35 т.2). Апелянт наголошує, що відповідачем протиправно зроблено висновок, який безпідставно підтриманий судом першої інстанції про безтоварність господарських операцій з його контрагентами, оскільки у Товариства наявні усі належним чином оформленні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені за результатами здійснення господарської діяльності. Відсутність ТТН, матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів, з огляду на практику судів, не є підставою вважати відсутність придбання товару.

Розгляд справи здійснювався, з урахуванням приписів ст..ст.41, 196 ч.4 КАС України. Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. До справи долучені письмові заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду вважають законною та обґрунтованою.

Подане стороною позивача клопотання про призначення розгляду справи на інший день з огляду на те, що представник позивача приймає участь у розгляді інших судових справах в м.Харкові, є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що це друга неявка в призначене судове засідання сторони позивача, не зважаючи на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В перше судове засідання, яке було призначене на 06.12.2017 року о 11-10 год., представник апелянта не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справив зв'язку з тим, що знаходиться на лікарняному.

Суд апеляційної інстанції пішов на зустріч прохання позивача, та розгляд справи був відкладений на 13.12.2017 року, про що було також повідомлено сторону позивача. В той же час, не надаючи жодних підтверджуючих документів не можливості прибути у перше судове засідання, а також у друге призначене, представник знову просить відкласти розгляд справи.

Наведені доводи сторони позивача-апелянта стосовно необхідності відкладення, явка якого обов'язковою не визнавалась, будь-якими доказами не представлено. При чому, колегія суддів зазначає, що не виключалась процесуальна можливість приймання участі будь-якого іншого представника юридичної особи за дорученням, або й прийняття самим директором підприємства або іншою уповноваженою особою. Таке нехтування своїми правами призводить до безпідставного затягуванню розгляду справи.

Неявка в судове засідання представників сторін, явка яких обов'язковою не визнавалась, в даному випадку з огляду на характер та предмет спору, не є перешкодою для суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду в апеляційному порядку провести розгляд справи та прийняти рішення за наявними у справі доказами. При чому, будь-яких додаткових доказів жодною стороною не представлено.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УПЕМ" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Центральній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС України у Харківській області.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ", за результатами якої, складено акт перевірки № 6692/20-40-14-11-11-33673155 від 04.07.2017 (а.с.11-24).

Висновками акту перевірки № 6692/20-40-14-11-11-33673155 від 04.07.2017 встановлені такі порушення:

- ст. 187, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань всього у сумі 1 005 142 грн., в тому числі за липень 2016 року в сумі 473 826 грн., за листопад 2016 року в сумі 531 316 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 1 005 142 грн., в тому числі за липень 2016 року в сумі 473 826 грн., за листопад 2016 року в сумі 531 316 грн..

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав заперечення на акт перевірки №10 від 11.07.2017 (а.с.30-33)

За результатами розгляду заперечень позивача податковим органом прийнято рішення про результати розгляду заперечень № 10582/10/20-40-14-11-18 від 20.07.17, яким у задоволенні заперечень позивача відмовлено, а висновки акту перевірки залишено без змін (а.с.26-29).

На підставі акту перевірки № 6692/20-40-14-11-11-33673155 від 04.07.2017 податковим органом складено та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.07.2017, яким позивачу зменшено суми податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість на 1 005 142 грн. відповідно, в т.ч. за липень 2016 року у сумі 473 826 грн. та за листопад 2016 року у розмірі 531 316 грн. (а.с.10).

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків податкового органу, які прийняті внаслідок належної правової оцінки фактичним обставинам.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI..

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має.

Так, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, умовою правомірності формування Позивачем податкового кредиту, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з рядом контрагентів, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, встановлені вимоги до (форма та зміст) оформлення, видачі покупцю (отримувачу), реєстрації податкових накладних.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки стосовно доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення - рішення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення статей 1, 8, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку, навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, які впливають на її реальний зміст.

Як встановлено за матеріалами справи, спірні правовідносини, що мали вплив на формування позивачем показників податкового обліку з податку на додану вартість у перевіряємий період по господарським відносинам з ТОВ Трейд Вікторі та ТОВ ЛТД Волос .

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ ЛТД Волос укладено договори поставки (а.с.39-48):

- №15-07/16 від 15.07.2016 та №18/07/16 від 18.07.2016, відповідно до умов яких постачальник, ТОВ "ЛТД ВОЛОС", зобов'язується передати у власність у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець, ТОВ УПЕМ , зобов'язується прийняти та оплатити вартість товарів, строки поставки, найменування, кількість, та ціна якого визначається специфікацією. Поставка здійснюється силами та за рахунок постачальника, місце поставки визначено у специфікації. Строк поставки товару до 31.12.2016. 15.07.2016 та 18.07.2016 відповідно сторонами підписані специфікації № 1, місце поставки в яких визначено, як: м.Харків.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ "ЛТД Волос" виписані на адресу позивача податкові накладні № 66 від 19.07.2016 та №67 від 19.07.2016, а також видаткові накладні № 071901 від 19.08.2016 та № 071902 від 19.08.2016.

В акті перевірки відображено, що відповідно до наданих на перевірку видаткових накладних ТОВ ЛТД ВОЛОС реалізовано товари ТОВ "УПЕМ" у липні, проте згідно наданої документації ТОВ "УПЕМ" отримало ці товари у серпні.

В запереченнях на акт перевірки позивачем зазначено про наявність технічної помилки щодо дати виписки видаткових накладних та вказано на її усунення. До матеріалів справи представниками позивача надані видаткові накладні з вірною датою виписки на придбання товарів від ТОВ ЛТД ВОЛОС - 19.07.2016 (а.с. 80, 82). При чому такі суперечливості не є поодинокими. Що вказує на сумнівність операцій, та обґрунтованість доводів податкового органу щодо цих операцій.

Також в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що видаткові накладні та податкові накладні на придбання товарів у ТОВ ЛТД ВОЛОС виписані 19.07.2016, однак, згідно даним бухгалтерського обліку (картка рахунку 63) позивача оприбуткування товарів від ТОВ ЛТД ВОЛОС , на підставі договорів поставки №15/07/16 від 15.07.2016 та 18/07/16 від 18.07.2016, відображено 18.07.2016.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі платіжними дорученнями №471 від 20.07.2016, №472 від 20.07.2016.

На підтвердження подальшої реалізації товарів придбаних у ТОВ ЛТД ВОЛОС позивачем надані договори поставки № 1507/16 від 15.07.2016, № 1807/16 від 18.07.2016, укладені з ТОВ СК СТС , податкові накладні № 5 від 19.07.2016, № 6 від 19.07.2016 та видаткові накладні № 6 від 19.07.16 та №7 від 19.07.2016. В той же час, докази транспортування товару до ТОВ СК СТС та докази розрахунків між ним до перевірки позивачем не надано.

Також, судами встановлено, що в ході перевірки податковим органом отримана від Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкова інформація щодо ТОВ "ЛТД Волос" (код ЄДРПОУ 40529642) за звітний період декларування ПДВ - червень-жовтень 2016 року, в якій встановлено наступне:

В рамках виконання вимог Наказу ДФС України від 28.07.2016 №543, за результатами проведених заходів оперативними співробітниками встановлено відсутність ТОВ "ЛТД Волос" за податковою адресою: 09104, Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, буд. 28, кв. (офіс) 29 (службова записка відділу ОВБЗ ОУ ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2016 року №1291/10-36-21-07).

За даними податкової інформації основний вид діяльності ТОВ "ЛТД Волос" - неспецiалiзована оптова торгівля.

Згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС ЄРПН встановлено, що за період липень-жовтень 2016 року ТОВ "ЛТД Волос" здійснювало реалізацію різного виду товарів: алюміній вторинний, аміачна селітра, аргон газоподібний, бланки, блок паперу, блокнот, борошно андезитове кислототривке, бруски обрізні з хвойних порід, запчастини, велика рогата худоба/жива вага, дрантя, дрова, миючі засоби, зошити, кисень технічний газоподібний, конгревні плити, корундо-кремнієвий матеріал, масло, канцтовари та ін. товар.

Крім того, підприємством надано ряд послуг, а саме: аудиторські послуги, ведення бухгалтерського обліку за 3 квартал (липень, серпень, вересень), друк каталогу "Насіння озимих культур", друк листівок "Сервіс John Deere", друк листівок "Техніка John Deere", друк на банері з рекламой АТ "ОТП Банк" (2,7 м2), друк на перфорованій плівці з рекламою АТ "ОТП Банк" (1,86 м2), експедиційне обслуговування, обробка поверхонь фланців, послуги порізки вилученої з обігу продукції: ацетиленові балони, послуги транспортної експедиції:маршрут: м.Кам'янське-смт.Дніпровське, розпаковка та підготовка відходів для зберігання та подальшої утилізації (знищення), транспортні послуги м.Дніпропетровськ-м.Бердянськ (Запорізька обл.), транспортні послуги м.Купянськ (Харківська обл.) - м.Краматорськ (Донецька обл.), транспортні послуги м.Стоянка (Київська обл.)-м.Дніпропетровськ, транспортні послуги м.Харків-с.Старобельск (Луганська обл.)-м.Северодонецьк (Луганська обл.), транспортно-експедеційні послуги за мар. Карлівка - Полтава, а/м Газель 06008 СК, транспортно-експедеційні послуги за мар. Полтава - Карлівка Полтавська обл., а/м Газ 53 Б 00347 СК, транспортно-експедиційні послуг по маршруту: Чернобай - АЕ4041ЕН, для здійснення яких підприємству необхідно мати достатню кількість персоналу необхідної кваліфікації.

Однак, відсутність даних про наявність трудових ресурсів, документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань та фахової належності робітників ТОВ ЛТД Волос , які здійснюють значні обсяги реалізації товарів та надають ряд послуг, ставить під сумнів можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання (продажу) ідентифікованих товарів/послуг. .

Як правильно відображено податковим органом, що в ході аналізу даних ЄРПН та податкової інформації, наявної у базах ДФС, встановлено, що ТОВ ЛТД Волос не могло здійснювати досліджувані операції, оскільки у підприємства відсутні трудові ресурси та основні фонди (звіти не надавались), при чому суттєва наявна невідповідність придбаного та реалізованого товару. Отже, неможливо встановити ланцюг постачання вищезазначених товарів та підтвердити фактичне здійснення операції. ТОВ ЛТД Волос звітувало до органів ДФС лише за липень та серпень 2016 року з податку на додану вартість, на момент перевірки інша звітність не надавалась. Відсутність документів з транспортування товарів, відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень) додатково та у сукупності з іншими обставини свідчить про безтоварність здійсненої операції.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що ТОВ УПЕМ відображаючи в бухгалтерському обліку вищезазначені операції порушило п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246. Та як наслідок неправомірного відображення в бухгалтерському обліку у ТОВ УПЕМ відсутні підстави для формування податкового кредиту за зазначеними податковими накладними, виписаними ТОВ "ЛТД ВОЛОС" податковий номер 40529642 у липні 2016 року, що призводить до порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до даних ЄРПН та наданих до перевірки документів, товари нібито придбані ТОВ УПЕМ у ТОВ "ЛТД ВОЛОС" податковий номер 40529642 були в подальшому нібито реалізовані ТОВ "СК СТС" податковий номер 39503652 у липні 2016 року.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: 83.1.2. податкова інформація.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивачем товарно-транспортні накладні не надавалися ані до відповіді на запити податкового органу, що передували проведенню позапланової перевірки, ані в ході самої перевірки, ані в процедурі оскарження висновків акту перевірки (до заперечень на акт перевірки).

З огляду на наведене, враховуючи наявну податкову інформацію, колегія суддів також погоджується з висновками податкового органу та суду першої інстанції про завищення податкових зобов'язань за липень 2016 року в сумі 473826 грн. по взаємовідносини з ТОВ "СК СТС" та завищення податкового кредиту за липень 2016 року в сумі 473826 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "ЛТД ВОЛОС".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ , колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено, між ТОВ УПЕМ (Покупець) та ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (Постачальник, в особі директора ОСОБА_1С.), укладено договір купівлі-продажу №1114 від 14.11.2016, згідно п.п. 1.1 п. 1 договору продавець зобов'язується на умовах договору надавати і передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати комплектуючі та обладнання. Повна назва товару зазначається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Продавець зобов'язується постачати товар за адресою покупця.(а.с.49-50)

Відповідно до умов договору ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ на адресу позивача були виписані податкові накладні № 3 від 15.11.2016, № 23 від 16.11.2016, № 42 від 17.11.2016, № 60 від 18.11.2016, № 72 від 19.11.2016, № 80 від 21.11.2016 та видаткові накладні № 1115 від 15.11.2016, № 1116 від 16.11.2016, № 1117 від 17.11.2016, № 1118 від 18.11.2016, № 1119 від 19.11.2016, № 1121 від 21.11.2016. Рахунки-фактури до вказаного договору ані до перевірки, ані до суду не надавалися.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за листопад 2016 року.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 заборгованість між підприємствами станом на 01.07.2016 відсутня, станом на 31.07.2016 відсутня.

Відповідно до наданих документів вказані операції відображені в бухгалтерському обліку за Д-т 281 та К-т 631, Д-т 6442 та К-т 631.

Документи щодо здійснення оплати за придбані товари до перевірки надано не було, відповідні копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи (а.с.72-74).

Позивачем товарно-транспортні накладні не надавалися ані на відповіді на запити податкового органу, що передували проведенню перевірки, ані в ході самої перевірки, ані в процедурі оскарження висновків акту перевірки (заперечення на акт перевірки).

До матеріалів справи позивачем надані ТТН від 19.07.2016 №№ Р4,Р5, Р6 (а.с. 36-38), в яких вантажовідправником та замовником вказаний ТОВ Волос , пункт навантаження офіс замовника в м.Біла Церква. При цьому, як правильно звернуто увагу судом першої інстанції, що графи щодо навантаження та розвантаження товару не заповнені, хоча з урахуванням ваги бетонних виробів, що перевозилися, послуги з навантаження є обов'язковими для даного перевезення. До того ж, умовами укладеного позивачем з ТОВ Волос договору №1114 від 14.11.2016 (п.2.2.2) позивач має самостійно здійснити розвантаження поставленого товару, доказів чого позивачем не надано.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п. 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна, або інший документ транспортування (в залежності від способу доставки) належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі, коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання - передачі продукції, застосовуються положення Інструкції про порядок приймання -продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 року №п-6 від 25.04.1966 р. №п-7.

Зазначеною Інструкцією також встановлено обов'язок отримувача товару затребувати від поставщика складання комерційного акту, відмітки на ТТН або складання акту при доставці продукції. Приймання товару по кількості проводиться відповідно транспортними і супровідними документами. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна, в які повинні бути відмітки відправника товару та його утримувача.

Колегія суддів знову звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, ні до перевірки, ні до заперечень представленні суду ТТН від 19.07.2016 року надані не були. При чому колегія суддів зазначає, що з огляду на характер господарських операцій, склад, об'єм поставок, ТТН є невід'ємною частиною цих відносин.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Колегія суддів при вирішенні та розгляді цих документів, враховує положення п.85.8 ст.85 ПК України, якою визначено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Також судом встановлено, що в ході перевірки була отримана від ГУ ДФС у місті Києві податкова інформація щодо ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за з 01.08.2016 по 30.11.2016 від 13.02.2017 № 555/8/26-55-21-03.

Так, згідно з Витягом з податкової інформації Узагальнена податкова інформація складена у звязку з наявністю облікової картки суб'єкта фіктивного підприємництва остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за листопад 2016 року (прийнята 01.12.2016). При аналізі податкових накладних на придбання встановлено реєстрацію податкових накладних на придбання товарів та послуг з наступною номенклатурою: банани, сигарети, варильна поверхня, алкогольні напої, термос, шина, спальний мішок, бензин, м'ясні продукти та інше. При аналізі податкових накладних на реалізацію встановлено реєстрацію податкових накладних на продаж товарів та послуг різноманітного характеру, а саме такі як: штопор, пензлик, сковорода, автомат, барабан, витяжка, виноград, вузол, духовка, інжир, конденсатор, гвинт, втулка, ніж, пензлик та інше.

В податковій інформації зазначено, що операції ТОВ Трейдер Вікторі з придбання та реалізації товарів/послуг немає можливості підтвердити в зв'язку з тим, що відповідно до інформації, наявної в ЄРПН, не встановлено, що ТОВ Трейдер Вікторі залучалися інші суб'єкти господарювання для транспортування товару, його зберігання, оренди нежитлових приміщень та надання задекларованих послуг для контрагентів - покупців.

Враховуючи об'єми задекларованих операцій та виходячи з аналізу інформації, наявної в ЄРПН, відсутність трудових ресурсів, вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності ТОВ Трейдер Вікторі . Отже вбачається надання можливості формування штучного схемного кредиту без реального здійснення господарських операцій в подальшому по ланцюгу постачання товарів/робіт (послуг).

Також податкова інформація містить відомості про те, що 28.07.2017 змінено засновника, керівника та головного бухгалтера ТОВ Трейдер Вікторі на ОСОБА_1. Листом від 13.02.2017 №190/2655-21-03 співробітниками ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомили, що було відібране пояснення від засновника, керівника та головного бухгалтера в одній особі гр. ОСОБА_1, який повідомив, що жодного відношення до реєстрації та ведення фінансово господарської діяльності ТОВ Трейдер Вікторі (код 40645802) він не має. Згідно наданих пояснень цієї особи, реєстрація ТОВ Трейдер Вікторі (код 40645802) на його ім'я проведена без його відома. Він не підписував жодні установчі документи по даній юридичній особі, не подавав будь-яку звітність до державних органів, не подавав заяву на отримання та не отримував свідоцтво платника ПДВ.

Отже, наявність інформації щодо непричетності посадової особи контрагента-постачальника до діяльності підприємства, відсутність документів з транспортування товарів, відсутність у постачальника необхідних трудових ресурсів та матеріальної бази (власних чи орендованих складських приміщень) також свідчить про безтоварність здійсненої операції.

Таким чином, вищезазначені операції не повинні відображатися в бухгалтерському обліку ТОВ УПЕМ .

Відповідно до даних ЄРПН та наданих до перевірки документів, товари нібито придбані ТОВ УПЕМ у ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) були в подальшому нібито реалізовані ТОВ НАУКОВО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРТРАНССИГНАЛ" податковий номер 30753379 у листопаді 2016 року

На підтвердження подальшої реалізації товарів, придбаних позивачем у ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ , на користь ТОВ НАУКОВО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРТРАНССИГНАЛ" позивачем надавалися договір №14 від 14.11.2016, виписані видаткові накладні № 10 від 17.11.2016, №11 від 17.11.2016, № 12 від 18.11.2016, № 13 від 18.11.2016, № 14 від 19.11.2016, № 15 від 21.11.2016 та податкові накладні № 12 від 17.11.2016, № 13 від 17.11.2016, № 14 від 18.11.2016, № 15 від 18.11.2016, № 16 від 19.11.2016, № 17 від 21.11.2016.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань листопаду 2016 року, Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за листопад 2016 року.

Документи щодо здійснення оплати за придбані товари до перевірки не надано. До матеріалів справи долучені роздруківки руху коштів по рахунку позивача у банку, з якого вбачається надходження коштів від ТОВ НАУКОВО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРТРАНССИГНАЛ" за період з 18.11.2016 по 12.12.2016 за договором № 14 від 14.11.2016.

Як до перевірки, так і до суду не надано довіреності, згідно за якими отримано покупцем вказані товари.

Відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 заборгованість між підприємствами станом на 01.07.2016 відсутня, станом на 31.07.2016 відсутня.

Відповідно до наданих документів вказані операції відображені в бухгалтерському обліку за Д-т 361 та К-т 702.

Враховуючи наявну податкову інформацію, колегія суддів також погоджується з висновками податкового органу про те, що ТОВ УПЕМ , відображаючи в бухгалтерському обліку вищезазначені операції, порушило п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246. Та як наслідок, неправомірно сформувало податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) у листопаді 2016 року, що призвело до порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

При вирішенні справи судом першої інстанції також враховано, що 14.03.2017 Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поліспект (далі - ТОВ Поліспект ) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у справі, що розглядається, суди встановили, що ТОВ Поліспект здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з фіктивними контрагентами. Зокрема, в ході розслідування кримінальної справи № 1027161К, порушеної по факту фіктивного підприємництва за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України , по ТОВ ФПГ Сквош і ТОВ ФК Соларіс встановлено, що засновником та бухгалтером зазначених товариств, є громадянин , який за грошову винагороду зареєстрував у 2009 році ТОВ ФПГ Сквош та ТОВ ФК Соларіс , проте господарською діяльністю не займався, поточні та розрахункові рахунки на вказані підприємства не відкривав, печатки на вказані підприємства не отримував та звітність до органів податкової служби не надавав. І ця обставина не може залишатися неврахованою судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. У зв'язку з наведеним колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Також, при вирішенні справи судом встановлено, що 06.12.2016 Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Болтон Груп до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з позицією апеляційного суду про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги позивача про його скасування не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів також зауважує, що саме по собі формальне перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказах у їх взаємній сукупності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність відповідачем безтоварності правочину між позивачем та його контрагентом по факту придбання сої, а тому має місце незаконне формування податкової звітності щодо податку з ПДВ.

Колегія суддів вважає за необхідно звернути увагу, що за загальним правилом (ч.1 ст.71 КАС України) обов'язок по доведеності обставин справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, полягає на сторонах. При чому, на стороні відповідача-як суб'єкта владних повноважень полягає обов'язок щодо доведеності правомірності прийнятого ним рішення (ч.2 ст.71 КАС України).

Тобто, в даному випадку, якщо відповідач повинен доводити правомірність прийнятого ним ППР, то позивач по справі в той же час також не позбавлений такого обов'язку, при чому позивач повинен доводити належними та допустимими доказами (документами податкового та бухгалтерського обліку складеними у відповідності до вимог до законодавства, без можливості та допуску їх задвоєння) факт вчинення господарських операцій. Тобто, саме позивач повинен доводити товарність своїх операцій, а не навпаки.

Відсутність належних документів, які б підтверджували реальність здійснених господарських операції, їх суперечливість, складеними з порушенням правил ведення бухгалтерського обліку вказує на неправомірність формування за наслідками безтоварної операції показників податкового обліку. З наведених підстав оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині визначення прийняті відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, з огляду на недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, приводить колегію суддів до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доведеність податковим органом правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить законність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані ППР, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 19, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УПЕМ - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року по справі № 820/3554/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 14 грудня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4