Рішення

від 07.12.2017 по справі 910/17141/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017 Справа № 910/17141/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амітон"

про стягнення 19 233, 26 грн.

за участю представників:

від позивача:Кищук В. П. - представник за довіреністю № 17071912 від 19.07.2017 р. від відповідача:Гуторчук М. Г. - директор відповідно до витягу ЄДР.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амітон" (далі - ТОВ "Амітон", відповідач) про стягнення 19 233, 26 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 8624055 від 22.01.2013 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в сумі 15 641,91 грн., інфляційну складову боргу в сумі 2 878,19 грн. та 3 % річних в сумі 713,16 грн., а всього - 19 233, 26 грн.

Провадження за вказаними вимогами було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2017 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначив про сплату відповідачем основного боргу, в іншій частині позовних вимог просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що оскільки основна сума боргу сплачена, то підстав для нарахування матеріальних втрат немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

22.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амітон" (абонент) був укладений договір № 8624055 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: - опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; - гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.3.2 договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені у додатку № 4 до договору.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 17.03.2015 р.

Також сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді було погоджено :

- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1 до договору);

- тарифи та порядок розрахунків (додатки № 3 та № 4 до договору), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно сплачує послуги з теплової енергії не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору у період з 01.01.2016 р. по 01.04.2016 р. надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 15 641,91 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Зі свого боку відповідач зобов'язання з оплати вартості наданих послуг виконав неналежним чином, а саме - з простроченням виконання, чого не заперечував відповідач.

Також судом встановлено, що до порушення провадження у даній справі відповідач частково сплатив наявну в нього заборгованість у сумі 1 641,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 05.10.2017 р. Тому суд вважає, що спір про стягнення заборгованості у сумі 1 641,91 грн. на час порушення провадження у справі (06.10.2017 р.) між сторонами був відсутній (вказана сума була сплачена 05.10.2017 р.).

Відповідно до ч. 4 п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин позовні вимоги ПАТ "Київенерго" в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 641,91 грн. задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що іншу частину заборгованості у сумі 14 000,00 грн. відповідач сплатив після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 55 від 07.11.2017 р.

Таким чином, сплативши заборгованість у вказаній сумі відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання у сумі 14 000,00 грн., у зв'язку з чим провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відсутність заборгованості в частині основного боргу не заперечували сторони і в судовому засіданні.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 2 878,19 грн. та 3 % річних в сумі 713,16 грн., нарахованих з лютого 2016 р. по серпень 2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що нарахування матеріальних втрат здійснюється на наступний день після закінчення строку, встановленого додатком № 4 до договору, передбаченого для оплати послуг (не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим), що впливає на правильність розрахунку.

Отже, провівши власний перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 435,77 грн. та 3 % річних в сумі 651,57 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано зазначені вище обставини.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амітон" про стягнення 19 233, 26 грн. в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення основної заборгованості в сумі 14 000,00 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амітон" про стягнення 5 233,26 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амітон" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 8-А, ідентифікаційний код 16304848) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305), інфляційну складову боргу в сумі 2 435 (дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 77 коп., 3 % річних в сумі 651 (шістсот п'ятдесят одна) грн. 57 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 943 (дев'ятсот сорок три) грн. 91 коп., які зарахувати на рахунок № 2600223590 в ПАТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, одержувач - ПАТ "Київенерго".

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 грудня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 14 грудня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.