ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2017№910/20546/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ В ПЛЮС"
про стягнення 17 225,28 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Широкова Н.В. - довіреність № 13 від 03.01.2017;
від відповідача : Сидоренко В.В. - керівник, згідно з витягом з ЄДРЮО та ФО підприємців;
присутній: ОСОБА_3 - вільний слухач;
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 грудня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Галичфарм" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ В ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 17 225,28 грн., в тому числі 16 642,78 грн. попередньої оплати, 582,50 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 11-078 від 20.03.2017 року , не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20546/17, розгляд справи призначено на 13.12.2017 року.
У судовому засіданні 13.12.2017 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду на усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2017 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких не заперечував проти позову.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ В ПЛЮС" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Галичфарм" (покупець) укладено Договір № 11-078 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості і за цінами згідно із специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених в цьому Договорі.
Згідно пунктів 5.1., 5.2. Договору умови доставки зазначається у специфікаціях та є невід'ємною частиною даного договору. Датою поставки товару покупцю сторони вважать фактичну дату отримання товару покупцем.
25.07.2017 року між сторонами було підписано специфікацію № 4Л до Договору, у якій сторони погодили асортимент, кількість, термін поставки (3 тижні від оплати), ціну за одиницю товару та загальну вартість товару - 16 642,78 грн., а також умови оплати - 100% попередня оплата.
На виконання умов Договору, позивачем здійснено попередню оплату на рахунок відповідача у розмірі 16 642,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8667 від 08.08.2017 року.
За твердженням позивача, відповідач у встановлені Договором строки поставку товару не здійснив.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 04/10-2464 від 04.10.2017 року з проханням здійснити поставку, відповідно до умов Договору.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з письмовим повідомленням № 16-2574 від 26.10.2017 про розірвання Договору та вимогою повернення коштів у сумі 16 642,78 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар.
Відповідач проти позову не заперечував про що зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.12.2017 року.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 16 642,78 грн. в якості оплати товару за Договором належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Позивач звертався до відповідача із вимогою № 16-2574 від 26.10.2017 в якій просив відповідача повернути сплачені позивачем грошові кошти. Проте відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказана сума, перерахована позивачем є передплатою за товар, який в подальшому мав бути поставлений відповідачем.
На підставі викладеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в розмірі 16 642,78 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 582,50 грн. пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару, за умови його попередньої оплати покупцем, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,05 % від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов закону, а відтак з відповідача підлягає стягненню 582,50 грн. пені. за порушення виконання останнім строків поставки товару.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ В ПЛЮС" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, офіс 555, ідентифікаційний код 39923084) на користь Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" (79024, м. Львів, вул. Опришківська, буд. 6/8, ідентифікаційний код 05800293) 16 642 (шістнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 78 коп. попередньої оплати, 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. пені, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.12.2017
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 17.12.2017 |
Номер документу | 71033535 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні