Рішення

від 12.12.2017 по справі 924/1029/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2017 р.Справа № 924/1029/17

за позовом державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ

до 1. Приватного підприємства "Віват", м. Кам'янець-Подільський

2. Приватного підприємства "Поділля-2008", м. Кам'янець-Подільський

про визнання договору недійсним з моменту укладення

Суддя М.В. Смаровоз

Представники:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 07.08.2017р.;

відповідача 1: ОСОБА_2 - керівник;

відповідача 2: ОСОБА_2 - за довіреністю від 07.05.2013р.

У судовому засіданні 12.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір від 15.04.2013р. про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), укладений між приватним підприємством "Віват" та приватним підприємством "Поділля-2008".

В обґрунтування позову зазначається, що сторонами оспорюваного договору не дотримано вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України в момент його вчинення та вказаний договір містить ознаки договору факторингу, вказуючи, що оспорюваний договір містить насправді ознаки договору факторингу та свідчить про приховання сторонами реальних умов договору. Також позивач вказав, що оскільки ПП „Віват» не здійснило фінансування ПП „Поділля-2008» , позивач робить висновок, що вважати даний договір оплатним договором відступлення права не можна та звертає увагу суду на те, що боржник - ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" не був належним чином повідомлений про заміну кредитора.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 8, 19 Конституції України, ст.ст. 215-216, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 207, 216, 350 Господарського кодексу України, позивач просить задовольнити позов.

Представник відповідачів проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що позивачу відомо про прийняту господарським судом Івано-Франківської області від 22.04.2013р. у справі №5010/81/2012-28/5 ухвалу про заміну сторони правонаступником, що набрала законної сили, факти, встановлені судом в даному процесуальному документі, не потребують нового встановлення чи доказування, а вказана ухвала підлягає виконанню, відзначив відповідач. Крім того, представник відповідачів заявив про сплив строків позовної давності для звернення з позовом. Також представник відповідачів у запереченнях на позов просить суд припинити провадження у справі у відповідності до п. 2 ст. 80 ГПК України.

Судом, з огляду на зміст п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України та наявних матеріалів справи, відзначається відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідачів про припинення провадження у справі, оскільки останнім не надано доказів прийняття рішення господарським судом або іншим органом, який би в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2013р. у справі №5010/81/2012-28/5 замінено сторону (позивача, стягувача) у справі № 5010/81/2012-28/5 - Приватне підприємство "Віват" ( вул. Суворова, 16-А, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, 32300; код 30171444) на його правонаступника - Приватне підприємство Поділля - 2008 (вул. Соборна, 29, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300; код 35805159).

Як зазначено в означеній ухвалі та вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.12 відмовлено в позові Приватного підприємства "Віват" до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат " про стягнення 240000 (двісті сорок тисяч)грн. заборгованості.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.12 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2012 р. у справі № 5010/81/2012-28/5 скасовано; прийнято нове рішення - позов задоволити: стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" м. Івано-Франківськ, вул. Л. Ребета, 6 (ідентифікаційний код 08033772) на користь Приватного підприємства "Віват" Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Суворова, 16 - А, (ідентифікаційний код 30171444) заборгованість в сумі 240 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 4 800 грн. на р/р 26008040518100 в ПАТ "УкрСиббанк" МФО 351005 ІПН 301714422092.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.12 по справі № 5010/81/2012-28/5 видано накази: № 631 від 15.06.12 про стягнення з відповідача(боржника) - Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь Приватного підприємства "Віват" заборгованості в сумі 240 000,00 грн. та судового збору в розмірі 4 800 грн.; № 202 від 25 лютого 2013 року про стягнення з відповідача(боржника) - Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь Приватного підприємства "Віват" судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн.

15 квітня 2013 року між ПП Віват (названий надалі первісний кредитор) та ПП Поділля - 2008 ( названий надалі новий кредитор) укладено договір про заміну кредитора у зобов язанні (відступлення права вимоги).

Пунктом 1 зазначеного вище договору сторони погодили, що внаслідок укладення даного договору новий кредитор повністю замінює первісного кредитора (стягувача) у зобов язаннях щодо виконання наказів господарського суду Івано-Франківської області: від 15 червня 2012 року № 631 про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року про стягнення з боржника - Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (ідентифікаційний код 08033772) - 240 000,00 грн. заборгованості та судового збору в розмірі 4 800 грн.; від 25 лютого 2013 року № 202 про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року про стягнення з боржника - Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (ідентифікаційний код 08033772) судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку в розмірі 2 400 грн.

Пунктом 2 договору встановлено, що до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора, як стягувача у відносинах з боржником щодо виконання вищевказаних наказів.

Пунктом 3 договору визначено, що з дати підписання даного договору новий кредитор набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання наказів, а саме, вимагати повної сплати суми заборгованості в розмірі 240000 грн. та судового збору у розмірі 7200 грн.

Крім того, відповідно до договору про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 15.04.2013р., підписаного ПП „Віват» (первісний кредитор) та ПП „Поділля-2008» (новий кредитор), новий кредитор зобов'язується у порядку компенсації за відступлення права вимоги (за наказами господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2012р. №631 та від 25.02.2013р. №202 про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р.) за даним договором сплатити на користь первісного кредитора 80% від усієї суми боргу, яку буде фактично стягнуто з боржника (ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат") на користь нового кредитора (п. 6 договору).

У п. 7 договору сторони узгодили, що зазначені у п. 6 даного договору грошові зобов'язання нового кредитора щодо сплати на користь первісного кредитора відповідної суми грошового зобов'язання за відступлення права вимоги виникають лише після остаточного фактичного завершення новим кредитором процедури стягнення усієї суми боргу з боржника на підставі наказів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами їх договірних зобов'язань (п. 11 договору).

До договору підписано акт прийому-передачі документів від 06.02.2013р.

В матеріалах справи також наявні копії: договору від 01.06.2006р., судових рішень тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом відзначається, що згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України встановлено, що одним з випадків заміни кредитора в зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Крім того, частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що оспорюваний договір містить насправді ознаки договору факторингу та свідчить про приховання сторонами реальних умов договору. Також позивач вказав, що оскільки ПП „Віват» не здійснило фінансування ПП „Поділля-2008» , позивач робить висновок, що вважати даний договір оплатним договором відступлення права не можна та звертає увагу суду на те, що боржник - ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" не був належним чином повідомлений про заміну кредитора.

Однак, позивачем не обгрунтовано, яким чином було порушено його права та охоронювані законом інтереси при укладенні відповідачами договору від 15.04.2013р. про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги). При цьому посилання позивача на те, що боржник (ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат") не був належним чином повідомлений про заміну кредитора, не може слугувати підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачами, також з огляду на те, що пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, враховуючи також предмет, підстави позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність.

При прийнятті рішення судом також відзначається, що не підлягає задоволенню заява представника відповідачів про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням. Незважаючи на те, що державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" було достеменно відомо про існування спірного договору ще у 2013р. (це випливає зі змісту ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2013р. у справі №5010/81/2012-28/5), з огляду на те, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачами, у задоволенні заяви представника відповідачів про застосування строку позовної давності суд відмовляє.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повний текст рішення складено 15.12.2017р.

Суддя М.В. Смаровоз