Рішення

від 21.11.2017 по справі 495/7314/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/7314/17

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 листопада 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.

при секретарі - Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на: земельну ділянку площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172, яка належить ОСОБА_2, вказуючи, що 16 січня 2015 року померла її рідна бабуся - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді вищезазначеного майна, на яке вона претендує як єдиний спадкоємець за заповітом, оскільки спадкоємців інших черг за законом, заповітом або спадкоємців які б мали право на обов'язкову спадкову частку, не має. Оформити свої спадкові права нотаріально позивач на даний час не може через те, що при зборі документів до нотаріуса було втрачено оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим звертаються до суду з зазначеним позовом.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, представила заяву згідно якої позовні вимоги підтримала та просила справу розглядати за її відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву згідно якої просив розглянути справу за його відсутністю, не заперечуючи проти позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2015 року померла рідна бабуся позивачки ОСОБА_2, якою 11.02.2014 року був складений заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 131, відповідно до якого все майно, де би воно не находилось і в чому б воно не складалось померла ОСОБА_2 заповідала позивачці ОСОБА_1. На день смерті ОСОБА_2 належало майно: земельна ділянка площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172.

Після звернення позивачки до нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки в нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майна та рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою.

Відповідно до п. 23 ППВС України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду.

Відкриту після смерті бабусі спадщину позивачка фактично прийняла, оскільки постійно проживала разом з померлою до дня її смерті, на даний час здійснюють діяльність, пов'язану з користуванням та володінням спадковим майном, прийняла на зберігання право установчі документи.

Позивачкою було зроблено оголошення у газеті Торнадо за 09.11.2017 року, згідно якого втрачений державний акт на право приватної власності землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року на земельну ділянку площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172, яка належить ОСОБА_2, вважається недійсним, яке знаходиться у матеріалах справи.

Згідно з п. 6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем часом народження цієї особи.

У відповідності зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, і незалежно від часу його прийняття вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину, що відкрилася після смерті її рідної бабусі - ОСОБА_2, яка померла 16.01.2015 року.

Згідно ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст, 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Відповідно до ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України - захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно відповіді Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори № 1226/01-16 від 28.09.2017 року повідомлено, що спадкова справа до майна померлої 16.01.2015 року ОСОБА_2 не заводилась.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачка являється єдиним спадкоємцем за заповітом майна, яке повністю прийняла у своє володіння, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, визнавши за нею право власності на спадкове майно, що складається з: земельної ділянки площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172, яка належить ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 1233 - 1235, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10,11, 130, 174, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1.

Визнати державний акт на право приватної власності землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року на земельну ділянку площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172, яка належить ОСОБА_2 - втраченим.

Встановити факт приналежності земельної ділянки площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172 - ОСОБА_2, яка померла 16.01.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на: земельну ділянку площею 4,38 га, масив № 6,9 ділянка № 77,335, розташовану на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ОД № 084909 від 14.06.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358/13, кадастровий номер 5120884400:01:005:0104, 5120884400:01:005:0172.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: