Ухвала

від 05.12.2017 по справі 514/1517/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1922/17

Номер справи місцевого суду: 514/1517/17 1-кс/514/299/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя: ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар

судового засідання ОСОБА_5

за участю:

захисника ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ПСП «Кришталь» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області про арешт майна у кримінальному провадженні №42013170430000009, внесеному до ЄРДР 13.05.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України

встановив:

Ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , від 16.11.2017 року, було задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 та було накладено арешт на майно, належне ПСП «Кришталь» (код ЄДРПОУ 31851814) а саме: будівлі та споруди будівельної бригади загальною площею 608, 7 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе вул. Леніна, 173, які складаються з: адміністративна будівля літ. «А» площею 54,4 кв.м.; склад літ. «Б» площею 239, 0 кв.м., столярний цех літ. «Б1» площею 85,9 кв.м.; склад літ. «В», площею 56,6 кв.м.; убиральня літ. «Г», площею 2,1 кв.м.; пилорама літ. «Д» площею 29,6 кв.м; склад літ. «Є» площею 141,1 кв.м.; дворові споруди №1-6, інші споруди літ «І»; - будівлі та споруди зернотоку загальною площею 5167, 7 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе вул. Кравченко, 4, які складаються із : будівля зерноскладу літ. «А», площею 581,1 кв.м.; будівля переробки зерна літ. «Б» площею 155,8 кв.м; критий тік літ. «В», площею 3613,5 кв.м.; будівля охорони літ «Г», площею 6,1 кв.м.; вагова літ. «Д», площею 11,6 кв.м.; навіс літ. «Є», площею 605,9 кв.м.; склад літ. «Ж», площею 166,1 кв.м; дизельна літ. «З», площею 25, 9 кв.м.; убиральня літ. «И», площею 1,0 кв.м.; дворові споруди; інші споруди літ. «І»; - будівлі вівчарнику №8 загальною площею 1731, 5 кв.м., розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський р-н, Серпневська селищна рада, комплекс будівель та споруд №2; - будівлі та споруди гаражу загальною площею 2044, 1 кв.м., розташовані за адресою: Одеська обл., Тарутинський район, смт. Серпневе. Вул. Маяковського, 16, які складаються із: бокси літ. «А», площею 794, 1 кв.м.; склад літ. «Б», площею 161,3 кв.м.; будинок полевода літ. «В», площею 39,0 кв.м.; мехмайстерня літ. «Г», площею 983, 7 кв.м.; будівля диспетчерської літ. «Д», площею 66,0 кв.м.; надвірні споруди №1-3; інші споруди літ. «І».

Мотивуючи ухвалу, слідчий суддя послався на те, що вказане майно відповідає вимогам зазначеним у ст.98 КПК України.

На вказану ухвалу директором ПСП «Кришталь» подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 16.11.2017 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №42013170430000009, внесене до ЄРДР 13.05.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Так, до Арцизького ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_9 , щодо незаконного використання і відчуження майна СВК « Тарутинський».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 01.03.2004 року між СВК «Тарутинський» і ПСП «Кришталь» було укладено договір, відповідно до якого ПСП «Кришталь» взяло на себе обов`язки виплатити кредиторську заборгованість СВК «Тарутинський», що складає 1837542, 00 грн., а СВК «Тарутинський» для забезпечення зобов`язань передав ПСП «Кришталь» майно у виді основних та оборотних засобів на суму 1837542, 00 (один мільйон вісімсот тридцять сім тисяч п`ятсот сорок дві) гривні. Відповідно до вимог п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як свідчить зміст витягу з ЄРДР кримінальне провадження було зареєстровано за фактом надходження заяви ОСОБА_9 про те, що посадові особи СВК «Тарутинський» внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що ПСП «Кришталь» є добросовісним набувачем арештованого майна, а кримінальне провадження здійснюється з 13.05.2013 року, однак, станом на теперішній час про підозру нікому не повідомлено.

Крім того, звертає на себе увагу той факт, що кримінальне провадження порушено за ст. 366 КК України, а саме - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. При цьому документ, до якого нібито були внесені неправдиві відомості, у вказаному кримінальному провадженні, не відповідає критеріям офіційного.

Прокурор у судовому засіданні не вмотивував належним чином в чому виражаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, не обгрунтував необхідності накладення арешту, не довів наявності ризиків, або потреби відшкодування збитків.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у кримінальному провадженні, на даному етапі досудового розслідування, з урахуванням змісту та доводів клопотання прокурора, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеного майна, не відповідає кримінальному процесуальному закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Керуючись статтями 170, 171, 172, 173, 370, 372, 376, 404, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу директора ПСП «Кришталь» ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42013170430000009, внесеному до ЄРДР 13.05.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ПСП «Кришталь».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підпис)(підпис)(підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2