Ухвала

від 14.12.2017 по справі 320/4836/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4279/17 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М.

Є.У. № 320/4836/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Ващенко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ КОЛЕКТ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особи такою, що втратила право користування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ТОВ КЕЙ КОЛЕКТ звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 22 вересня 2015 року в порядку, передбаченому ст.37 Закону України Про іпотеку товариство набуло право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідачі перешкоджають товариству як власнику нерухомості реалізувати своє право володіння і користування цим майном, позивач просив суд усунути ці перешкоди шляхом надання простійного безперешкодного доступу до спірного майна, визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою. З метою забезпечення позову товариство просило передати спірну нерухомість на зберігання ТОВ ДЕБТ СЕК'ЮРІТІ шляхом надання останньому безперешкодного доступу і встановлення охоронної сигналізації.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ КОЛЕКТ про забезпечення позову задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 передати домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на зберігання ТОВ ДЕБТ СЕК'ЮРІТІ (м. Київ, вул. Спаська, буд.39, літера А, офіс 3, код за ЄДРПОУ 34482256) шляхом надання безперешкодного доступу ТОВ ДЕБТ СЕК'ЮРІТІ (м. Київ, вул. Спаська, буд.39, літера А, офіс 3, код за ЄДРПОУ 34482256) і встановлення охоронної сигналізації.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ Кей-Колект про забезпечення позову.

В засідання апеляційного суду відповідачі не з'явилися, направили заяву про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності і додатково повідомили апеляційний суд про визнання в судом недійсним рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на спірну нерухомість за кредитором.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом з порушенням норм процесуального права.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач може продати спірне майно, що утруднить виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Проте при обранні способу забезпечення позову суд першої інстанції допустився порушень норм процесуального права.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство в позовній заяві сформулював свої вимоги як усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ до квартири відповідачів, а також про визнання останніх такими, що втратили право користування іпотечним майном.

Застосувавши вказаний в ухвалі спосіб забезпечення позову, суд першої інстанції фактично вирішив справу по суті, чим допустився порушень принципу змагальності і диспозитивності.

Надаючи безперешкодний доступ до квартири, в якій проживають відповідачі, третій особі, яка не є учасником спірних правовідносин, суд першої інстанції не вмотивував у своїй ухвалі підстави обрання такого виду забезпечення позову.

За таких обставин, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, а тому на підставі ст.312 п.2 з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ про забезпечення позову в обраний ним спосіб.

Керуючись ст.ст. 307,312 п.2 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2017 року по цій справі скасувати Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ про забезпечення позову в обраний ним спосіб.

Ухвала набирає законної сили негайно, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: