Рішення

від 12.12.2017 по справі 702/792/17

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/307/17

Справа № 702/792/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючої -судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

з участю позивача : ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

третя особа без самостійних вимог: державний реєстратор Монастирищенської РДА : не з явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Лювайс , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, третьої особи про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що 02.10.2016 року померла його тітка ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, кадастровий номер 7123485700:03:001:0251, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, яку він успадкував за заповітом. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, він почав з'ясовувати інформацію про успадковану земельну ділянку. З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався про те, що 14.03.2015 року (номер запису про інше речове право: 9089001 (спеціальний розділ), державним реєстратором Монастирищенського РУЮ Черкаської області ОСОБА_5 зареєстровано речове право на вказану земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди землі, з додатками, серія та номер № 567, виданою 26.05.2015 року. Орендарем зазначено ПП Лювайс , код ЄДРПОУ 31886999. За життя він доглядав тітку, але вона говорила про те, що договору з ПП Лювайс , щодо належної їй земельної ділянки вона ніколи не підписувала. Після цього він звернувся з заявою до ТОВ Лювайс надати екземпляр нібито укладеного договору. На що йому було надано екземпляр договору від 26.05.2015 року, але на даному екземплярі був відсутній підпис померлої ОСОБА_4 Крім того він звертався до державного реєстратора ОСОБА_5 та державного реєстратора Монастирншенської райдержадміністрації ОСОБА_6, з клопотанням надати для ознайомлення матеріали реєстраційної справи, але у задоволенні такого клопотання було відмовлено у зв'язку із тим, що можливість у власника землі доступу до реєстраційної справи в ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено. Після чого він звернувся до державних реєстраторів письмово, але відповіді не надійшло до цього часу. На підставі викладеного вважає, що договір оренди землі нібито укладений із ОСОБА_4, є недійсним, так як вона його не підписувала. В обгрунтування позову посилається на ст. 203, 215 ЦК України. Просить визнати недійсним з моменту укладення договір оренди № 567, укладений 26.02.2015 року між ПП Лювайс та ОСОБА_4, скасувати державну реєстрацію даного договору, зобов язати ПП Лювайс повернути йому земельну ділянку площею 3,0853 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав повністю просить його задоволити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судововому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Підтримав подане заперечення відповідно до якого ПП ЛЮВайС є орендарем земельної ділянки (паю) загальною площею 3,0853 за кадастровим № 7123485700:03:001:0251, яка розташована на території Монастирищенського району, Черкаської області в адмінмежах Сарнівської сільської ради з 2004 року (20.08.2004 року було укладено договір № 16, який закінчувався 20 серпня 2014 року). На підтвердження своєї згоди заключити Договір оренди на новий термін 13.08.2014 року від ОСОБА_4 (померлої спадкодавця) було видано довіреність на ОСОБА_7, якою її було уповноважено представляти інтереси в реєстраційній службі Монастирищенського РУЮ, для проведення реєстраційних прав власності на земельну ділянку (пай) площею 3, 0853 га в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виготовлення технічної документації на присвоєння кадастрового номера. Вказані дії, беззаперечно свідчать про наміри ОСОБА_4, по закінченню Договору оренди землі № 16 від 20.08.2004 року, поновити дію Договору з ПП ЛЮВайС на новий строк. 26.02.2015 року між ОСОБА_4 та ПП Лювайс було укладено Договір № 567 оренди землі, підписаного ОСОБА_8, діючого на підставі Довіреності, племінником ОСОБА_4 на утриманні якого вона знаходилась на час заключення вказаного Договору. 14.03.2015 року, Реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ Черкаської області на підставі діючої Довіреності від 13.08.2014 року виданій директору ПП ЛЮВайС ОСОБА_7 від ОСОБА_4 та Договору № 567 оренди землі, було здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Відповідачем завжди вчасно і в повній мірі виконувались та виконуються обов'язки згідно договору № 567 оренди землі від 26.02.2015 року, без порушення його істотних умов.Орендодавець - ОСОБА_4, була особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 (86 років), тому ПП ЛЮВайС за її проханням в рахунок орендної плати надавало сільськогосподарську продукцію її рідним, а саме, племіннику ОСОБА_8, ОСОБА_9 (представнику зі сторони ОСОБА_1П.) та безпосередньо самому позивачу, племіннику ОСОБА_1, про що свідчать відповідні підписи вказаних осіб у відомостях про видачу сільськогосподарської продукції. Протягом 2015 року було видано в рахунок оплати за оренду землі сільськогосподарську продукцію, а саме: пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, цукор, яку отримував ОСОБА_8 Протягом 2016 року відповідачем було видано: кукурудзу, соняшник, цукор, пшеницю, ячмінь, яку отримав безпосередньо позивач - ОСОБА_1 В своїй позовній заяві позивач вводить суд в оману, посилаючись на те, що йому нібито не було відомо про існування договору № 567 оренди землі від 26.02.2015 року укладеного між ОСОБА_4 та ПП ЛЮВайС , хоча позивач особисто неодноразово отримував орендну плату протягом 2016 року, згідно вказаного Договору оренди землі. Також, 09.08.2016 року голові Сарнівської сільської ради, ОСОБА_10, за проханням позивача, в зв'язку з втратою оригіналу, було видано дублікат договору № 567 оренди землі від 26.02.2015 року підписаний зі сторони відповідача. Заперечуючи проти позову ПП ЛЮВайС виходить з того, що орендодавець підписав договір і передав земельну ділянку в оренду відповідачу, який сплачував орендну плату, тобто фактичне тривале виконання умов договору є підтвердженням того, що його укладення відповідало внутрішній волі орендодавця, а тому підстав, для визнання договору недійсним немає. В обґрунтування заперечення посилаються на ст. ст. 202, 203, 214, 215, 638, 770, 1216, 1218 ЦК України, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Закон України Про оренду землі . В самому договорі оренди землі від 26.02.2015 року № 567 п. 40, не передбачено як підставу для припинення договору оренди землі - смерть фізичної особи орендодавця.Таким чином, смерть фізичної особи - орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі. Також, в зв'язку з тим, що позивач не вказує правові підстави для розірвання договору та враховуючи те, що ними не було порушено умов вказаного договору, трактуючи нині діюче законодавство України вважають, що вищезазначений договір дійсний до 26.02.2025 року.З урахуванням вказаного відповідач вважає, що підстави зазначені позивачем для визнання договору оренди землі недійсним є надуманими, необгрунтованими безпідставними. Просять не приймати до уваги заяви ОСОБА_1, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Монастирищенської РДА в судове засідання не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від третьої особи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Згідно положень ст.10 ЦПК України, які роз яснювались судом сторонам та відповідають положенням ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Судом встановлено, що 02.10.2016 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-СР № 280100, виданого Сарнівською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області 03.10.2016 року ( а.с. 7), яка згідно заповіту від 15.04.2016 року за № 28, все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що вона за законом буде мати після її смерті заповіла ОСОБА_1 ( а.с. 9).

ОСОБА_1прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4, в склад якої ввійшла земельна ділянка, загальною площею 3,0853 га, на тереторії Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123485700:03:001:0251, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.05.2017 року, спадкова справа № 142/2016, зареєстровано в реєстрі за № 122 ( а.с. 8).

ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 3,0853 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123485700:03:001:0251 ( а.с. 10).

Згідно договору оренди землі № 567 від 26.02.2015 року, орендодавець ОСОБА_4 надає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 3,0853 га, кадастровий номер 7123485700:03:001:0251, орендарю ПП ЛЮВайС в оренду строком на 10 років ( а.с. 11-12, 102-103).

18.03.2015 року даний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20095188 від 18.03.2015 року (а.с.111).

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки судом встановлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, то він є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

З частини 3 ст. 215 ЦК України вбачається, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та відсутність волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину підставою для визнання такого недійсним.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-127 цс13 від 18.12.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Отже, суд приходить до висновку, що договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст.14 Закону України Про оренду землі .

Виходячи з системного аналізу вказаних норм ЦК України та Закону України Про оренду землі , вбачається, що оспорювання особою підпису в договорі та встановлення обставин про те, що він не підписаний особою, яка зазначена в договорі, є підставою для визнання цього договору недійсним за ст.ст. 203 , 215 ЦК України , як підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення особи.

Суд вважає, що даний договір оренди землі відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, так як при його укладені не дотримано вимог частин 2-3 ст. 203 ЦК України , оскільки, згідно тексту самого оспорюваного договору, зокрема в частині підписів сторін договору, договір за орендодавця ОСОБА_4 підписаний ОСОБА_8, та зазначено, що підпис вчинено як довірене лице від ОСОБА_4 ( а.с. 39-40, 102-103).

Разом з тим, суду надано довіреність орендодавця ОСОБА_4 на ім я ОСОБА_8, яка датована 04.06.2015 року ( а.с. 42), тобто після вчинення підпису ОСОБА_8 в спірному договорі оренди земельної ділянки, та не може бути правовою підставою правомірності підпису ОСОБА_8 в договорі, як довірене лице орендодавця ОСОБА_4

Суд вважає, що посилання представників відповідача на наявність довіреності орендодавця ОСОБА_4 на ім я ОСОБА_7 від 13.08.2014 року, не може бути підставою, для визнання договору дійсним, оскільки ОСОБА_7 свій підпис в оспорюваному договорі не ставила. Крім цього, надана суду вищеописана довіреність ( а.с. 41) не передбачала право ОСОБА_7 ставити підпис за орендодавця в договорі оренди земельної ділянки, а лише надавала право ОСОБА_7 представляти інтереси ОСОБА_4 в реєстраційній службі Монастирищенського РУЮ, для проведення реєстраційних прав власності на земельну ділянку (пай) площею 3,0853 га в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виготовлення технічної документації на присвоєння кадастрового номера.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 202, ч.3 ст. 203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Факт отримання позивачем орендної плати за користування землею ( а.с. 43-50, 116-118) не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, оскільки одержання орендної плати відбувалося в подальшому після укладення договору і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому.

Крім цього, суд вважає, що доводи сторони відповідача про відсутність порушення прав позивача та отримиання ним орендної плати, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не може легалізовувати порушення закону будь-якою особою при внесенні ними у офіційні документи недостовірної інформації, лише з тої підстави, що сторони знали про наявність такого договору.

Відповідно до ст. 236 ч. 1 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд вважає, що оскільки судом задоволено позовну вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним до задоволення підлягає і вимога про скасування його державної реєстрації, яка є похідною від вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, а тому вимога про повернення земельної ділянки з кадастровим № 7123485700:03:001:0251, площею 3,0853 га розташованої на території Сарнівської сільської ради, Монастирищенського району, Черкаської області позивачу також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2240 грн. ( а.с. 1, 86), витрати на правову допомогу в сумі 4600 грн. ( а.с. 121-128).

На підставі викладеного ст. ст. 203, 205, 208, 215, 216, 236, 373, 627 ЦК України, Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року ( зі змінами та доповненнями) ст. ст. 124, 210 ЗК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Постанови Верховного Суду України № 6-127 цс13 від 18.12.2013 року та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 88, 208, 209, 212 -215, 223, 294, 360-7 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі №567, укладений 26 лютого 2015 року між приватним підприємством ЛЮВайС , ідентифікаційний код 31886999, с. Сарни, Монастирищенського району Черкаської області та ОСОБА_4, яка померла 02 жовтня 2016 року, щодо земельної ділянки площею 3,0853 га., кадастровий номер 7123485700:03:001:0251 розташованою в адмінмежах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 18.03.2015 року реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №567 від 26 лютого 2015 року між приватним підприємством ЛЮВайС , ідентифікаційний код 31886999 с. Сарни Монастирищенського району Черкаської області та ОСОБА_4, яка померла 2 жовтня 2016 року, щодо земельної ділянки площею 3,0853га, кадастровий номер 7123485700:03:001:0251 розміщеної в адмінмежах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 18.03.2015 року, реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Зобов'язати приватне підприємство ЛЮВайС , ідентифікаційний код 31886999 с. Сарни Монастирищенського району Черкаської області, повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0853 га., кадастровий номер 7123485700:03:001:0251, розміщену в адмінмежах Сарнівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з приватного підприємства ЛЮВайС , ідентифікаційний код 31886999 с. Сарни Монастирищенського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений ним при подачі позову до суду та заяви про витребування доказів в сумі 2240 ( дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., та витрати на правову допомогу в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Н.В. Мазай

Повний текст рішення складено 18.12.2017 року.