Ухвала

від 12.12.2017 по справі 804/2208/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2017 рокусправа № 804/2208/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №804/2208/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Політекс Трейдінг до Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Політекс Трейдінг звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з приводу припинення в односторонньому порядку адміністративного договору про визнання електронних документів №030220161 від 03.02.2016 року, укладеного з позивачем, в період з 08.08.2016 року по 19.08.2016 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009501201 від 24.11.2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 37772,42грн., прийняте відповідачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позову. Апелянт вказує на те, що договір про визнання електронних документів було розірвано у зв'язку з встановленням відсутності платника за місцезнаходженням. Під час проведення камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, а тому податкове повідомлення - рішення, яким визначено штраф на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України прийнято правомірно.

У судове засідання апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Представник позивача (Кощеєва А.В., довіреність від 01.01.2017 року) заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, колегія суддів керується приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.02.2016 року між Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС в Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Політекс Трейдінг" укладено договір №030220161 про визнання електронних документів. За умовами договору орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків. 01.09.2016 року працівниками Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС в Дніпропетровській області було складено акт №2634/04-63-14-02/34513671 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Політекс Трейдінг" за місцезнаходженням. У зв'язку із тим, що місцезнаходження позивача не було встановлено, податковою інспекцію в односторонньому порядку було розірвано договір від 03.02.2016 року № 030220161 про визнання електронних документів на підставі пункту 6.4 зазначеного договору. Позивачем були направлені до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС в Дніпропетровській області: 08.08.2016 року - податкова накладна № 4 від 30.07.2016 року; 18.08.2016 року - податкова накладна № 1 від 03.08.2016 року. Зазначені документи не було прийнято, що підтверджується квитанціями, в яких зазначено причину неприйняття - "можливо розірвано договір про визнання електронної звітності". 20.09.2016 року працівниками Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС в Дніпропетровській області було складено акт камеральної перевірки №50/2101/34513671.За результатами проведення перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо термінів реєстрації податкових накладних від 30.07.2016 року № 4 та від 03.08.2016 року № 1, складених на загальну суму ПДВ 377724,15 грн. У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 02.11.2016 року № 0008691201, яким позивачу, на підставі пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, нараховані штрафні санкції в сумі 37772,42 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи з боку податкової інспекції не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача за місцезнаходженням позивача станом на дату розірвання договору, оскільки державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність позивача за місцезнаходженням. З огляду на те, що Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпро ГУ ДФС в Дніпропетровській області не було доведено обставин, які є підставою для розірвання в односторонньої рядку договору про визнання електронних документів, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив в прийнятті податкових накладних від 30.07.2016 року № 4 та від 03.08.2016 року № 1.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу. У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб. У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Згідно з частиною 1 статті 7, частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місця реєстрації є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Політекс Трейдінг 16.11.2015 року підтвердило відомості про юридичну особу, а 06.10.2016 року - внесло зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи). Жодних відомостей про зміну реєстрації позивача, що могло бути підставою для розірвання договору № 030220161 на підставі його пункту 6.4, Єдиний державний реєстр не містить (а.с.16-18).

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання відповідачем в односторонньому порядку зазначеного вище договору.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що з 16.10.2015 року для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Політекс Трейдінг був здійснений вихід на податкову адресу - м. Дніпро, вул. Фучіка, 18 оф. 51, в результаті якого встановлено, що посадова особа ТОВ Політекс Трейдінг за податковою адресою не знаходиться, про що складено акт. Також по ТОВ Політекс Трейдінг складена податкова інформація від 25.11.2015 року, якою не встановлено реальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не мають значення для правильного вирішення спору, оскільки виникли майже за рік до розірвання договору № 030220161 і станом на 02 серпня 2016 року змінились, оскільки, як зазначалось вище, позивач у листопаді 2015 підтвердив відомості про юридичну особу, а відсутність посадової особи на робочому місці не можна ототожнювати із відсутністю юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням. Крім того, наступна позапланова перевірка на підставі ухвали слідчого судді призначалась з 01.09.2016 року, тобто також після розірвання договору № 030220161. При цьому, ТОВ Політекс Трейдінг надавалась копія наказу про перебування його директора у відпустці з 25.07.2016 року по 30.08.2016 року, що підтверджують причини відсутності на робочому місці.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0009501201 від 24.11.2016 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України - постанову №1246. Цим Порядком визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі. Згідно пункту 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку №1246 закріплено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Як вбачається з наявних у справі доказів - квитанцій №1, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних позивача стало виявлення помилки, а саме: "порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 34513671. Можливо розірвано договір про визнання електронної звітності".

Однак, у зв'язку із встановленням протиправності дій податкового органу щодо розірвання договору про визнання електронної звітності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена помилка була відсутня.

Відповідно до даних квитанцій №1, податкові накладні від 30.07.2016 року №4 та від 03.08.2016 року №1 були направлені позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах визначеного Податковим Кодексом України строку, що виключає застосування штрафу.

Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення №0009501201 від 24.11.2016 року є протиправним, тому постанова суду першої інстанції про його скасування є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Разом з цим, при встановленні обставин у справі, суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши про те, що позивач знаходиться на податковому обліку у Держдавній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджено матеріалами у справі. Суд першої інстанції не послався на конкретний доказ, на підставі якого він встановив цю обставину, проте як відповідач у письмових запереченнях, адресованих суду першої інстанції, вказував на те, що позивач перебуває на обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра з 27.07.2006 року (а.с.38). Підтвердив він цю обставину і в апеляційній скарзі (а.с.53 зв.арк.).

Однак зазначена помилка не впливає на правильність висновків суду першої інстанції за результатами розгляду спору по суті і не є підставою для його зміни або скасування.

Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №804/2208/17 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук