Постанова

від 13.12.2017 по справі 826/12066/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2017 року № 826/12066/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Київресурспостач доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1551140305 від 30.08.2017 , ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Київресурспостач (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2017 №1551140305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2017 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 31.10.2017, яке в подальшому було відкладено на 08.11.2017 в зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми орендної плати з юридичних осіб є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем орендної плати з юридичних осіб з урахуванням Рішення Київської міської ради №23/23, внаслідок чого збільшення позивачу грошового зобов'язання за 2015-2016 роки ж цілком правомірним. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

30 серпня 2017 відповідачем на підставі акта перевірки №211/26-15-14-02-014/32663874 від 30.05.2017, з урахуванням рішення ДФС України про результати розгляду скарги №18675/6/99-99-11-03-01-25 від 22.08.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1551140305, яким позивачу за порушення ст. 286, пп.288.5.1 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб всього в сумі 944 975,90 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 755 980,72 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 188 995,18 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, стали наступні обставини.

Так, контролюючий орган посилається на те, що в порушення рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Києва , яким з 01.07.2017 було змінено базову вартість 1 кв.м землі, позивачем за ІІ півріччя 2015 року при обрахунку орендної плати було занижено базову вартість 1 кв. м. землі з 01.07.2015 на 386,55 грн, адже в дійсності базова вартість становить 864,94 грн/кв.м., в той час як позивачем використано базову вартість на рівні 478,39 грн/кв.м.

В частині 2016 року відповідач посилається на те, що сума орендної плати за період з 01.01.2016 по 06.10.2016 обчислена позивачем відповідно до нормативно-грошової оцінки 2012 року, чим порушено рішення КМР від 03.07.2014 №23/23, яким з 01.07.2015 було змінено базову вартість 1 кв.м. землі.

Позивач, не погоджуючись з обґрунтованістю вказаних доводів контролюючого органу, як наслідок, правомірністю оскаржуваного ППР, позивач посилається на те, що рішення КМР №23/23 не було оприлюднено до 15 липня 2014 року, внаслідок чого застосування цього рішення в 2015 році є неправомірним. Також позивач зазначає, що для розрахунку орендної плати за період 2016 рік контролюючим органом безпідставно було використано довідку про нормативно-грошову оцінку від 07.10.2016.

Таким чином, спір зводить до встановлення обставин щодо правильності застосування при обрахунку орендної плати нормативно-грошової оцінки земельної ділянки

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 25.02.2004 № 170-в, яке видано Головним управлінням комунальної власності м. Києва, майновий комплекс, загальною площею 11677,70 кв.м, що розташований за адресою: вул. Марка Вовчка, 14 в Оболонському районі м. Києва, належить ПрАТ Київресурспостач на праві колективної власності.

За даними державного земельного кадастру, за ПрАТ Київресурспостач обліковується, в тому числі, земельна ділянка за адресою: вул. Марка Вовчка, 14 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:113:0002, площею 30084 кв.м.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 03.11.2004 № 1080, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 10.11.2004 за №78-6-00227: орендодавець - Київська міська рада; орендар - ПрАТ Київресурспостач ; об'єкт оренди - земельна ділянка площею 30084 кв.м; місце розташування - на вул. Марка Вовчка, 14 в Оболонському районі м. Києва; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд бази; кадастровий номер - 8000000000:78:113:0002; нормативна грошова оцінка 21 404 645,60 грн. (згідно з витягом з технічної документації № Ю-29546/2004 від 01.10.2004 за № 660); строк дії договору 25 років; річна орендна плата - 2 % від її нормативної грошової оцінки

В подальшому між позивачем та орендодавцем укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.11.2012 за №7959, відповідно до якого: НГОЗД становить 43 318 206,61 грн. (згідно із витягом з технічної документації №Ю-36406/2012 від 04.07.2012 за №165); річна орендна плата - 3 % від її нормативної грошової оцінки.

Згідно Витягу з технічної документації № Ю-36406/2012 про НГОЗД (кадастровий номер 8000000000:78:113:0002) від 04.07.2012 № 165, виданого Головним управлінням земельних ресурсів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 43 318 206,61 гривень.

В той же час, відповідно до використаної відповідачем під час проведення перевірки Довідки №Ю-23290/16 від 07.10.2016, НГОЗД (кадастровий номер 8000000000: 78:113:0002), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 100 131 022,41 грн.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу XII Місцеві податки і збори Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 281.1 ПК України).

Відповідно до ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельний податок та орендна платай є календарний рік. Плата за землю обчислюється щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки на поточний рік (ст. 285 ПК України).

Задекларована сума сплачується платником податку за поточний рік, а тому ставка такого податку не може бути змінена протягом поточного року.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Аналогічним чином, згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Статтею 12 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 1160) передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

З врахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу, рішення Київської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва прийнято 03.07.2014 № 23/23 (далі - Рішення № 23/23) та оприлюднено в газеті Київської міської ради Хрещатик від 11.07.2014 № 97.

Пунктом 5 Рішення № 23/23 передбачено, що термін введення в дію цього рішення буде прийнято після розгляду звіту про виконання бюджету міста Києва за 9 місяців 2014 року.

В той же час, пунктом 1 рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565 Про введення в дію рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва визначено, що Рішення № 23/23 введено в дію з 01.07.2015.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Закону № 280 акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Правовий аналіз зазначених вище норм в контексті фактичних обставин справи, дає змогу дійти висновку про помилковість доводів позивача, викладених в позовній заяві, з приводу того рішення КМР №23/23 не було оприлюднено до 15 липня 2014 року, внаслідок чого застосування цього рішення в 2015 році є неправомірним, адже як зазначено вище, вказане рішення було опубліковано 11.04.2014.

В той же час, приходячи до переконання про протиправність ППР в частині 2015 року, Суд приймає до уваги наступне.

Як вбачається з акта перевірки (ст. 77 акта), орендна плата за 2015 рік розрахована контролюючим органом наступним чином:

(43318206,61 грн*1,249)*3%/2 - перша половина 2015 року;

(100131022,41 грн/1,433*3%)/2 - друга половина 2015 року.

Розмір нормативно грошової оцінки на рівні 100131022,41 грн визначено у довідці №Ю-23290/2016 від 07.10.2016 p. Однак, така довідка не може бути взята до уваги при розрахунку орендної плати за 2015 рік, зважаючи на положення ст. 58 Конституції України.

Також контролюючим органом при розрахунку орендної плати за землю за 2015 рік використано нормативно-грошову оцінку згідно з витягом з технічної документації №Ю-36406/2012 від 04.07.2012, в якому нормативно грошова оцінка з урахуванням індексації становить 43 318 206,61 грн.

Відповідач не звернув увагу на те, що сума в розмірі 43 318 206,61 грн вже була визначена з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно грошової оцінки за 2012 рік та додатково врахував коефіцієнт індексації нормативного грошової оцінки за 2014 рік.

При цьому, а ні в акті перевірки, а ні в оскаржуваному ППР, контролюючим органом не зазначено методику та порядок розрахунку нормативно грошової оцінки землі за 2015 рік, внаслідок чого Суд приходить до висновку про невідповідність ППР в цій частині вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Стосовно визначення позивачу орендної плати за 2016 рік, Суд зазначає наступне.

Розрахунок орендної плати проводиться виходячи з розміру грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. При цьому, пунктом 286.1 статті 286 ПК України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з визначенням, закріпленим у статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру, регламентований статтею 38 Закон України Про Державний земельний кадастр .

Відповідно до приписів названої статті, відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі, в тому числі, довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Згідно підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Таким чином, при розрахунку орендної плати за землю за 2016 рік, Відповідач мав використати дані Державного земельного кадастру про розмір нормативно-грошової оцінки, що зазначені у витягу/довідці з Державного земельного кадастру.

Дана позиція також викладена у Постанові ВАСУ від 02.03.2016 р. по справі К/800/50853/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56252149).

Для розрахунку орендної плати за землю за 2016 рік контролюючий орган використав числові значення у розмірі 100131022,41 грн. (довідка №Ю-23290/2016 від 07.10.2016 р).

Тобто, для розрахунку орендної плати за 2016 року було використано довідку, яка видана лише 07.10.2016 року. Тому застосовувати таку довідку можна лише з жовтня 2016 року.

У відповідності до частини 2 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що орендна плата за землю за 2016 рік, з урахуванням розрахунку нормативно грошової оцінки до 07.10.2016 року та з 07.10.2016 року, має бути обрахована наступним чином: (43318206,61 грн * 1,249 *1,433) / 12*9)*3%+(100131022,41/12*2)*3% = 2 484509,89 грн, де

43318206,61 грн - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до довідки №Ю-36406/2012 від 04.07.2012 р

1,249 - індексація нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік

1,433 - індексація нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік

12- кількість календарних місяців у році

9 - кількість календарних місяців, в яких використовувалась нормативно-грошова оцінка згідно з довідки №Ю-36406/2012 від 04.07.2012 р

100131022,41 - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до довідки №Ю-23290/2016 від 07.10.2016 р.

2 - кількість календарних місяців, в яких використовувалась нормативно-грошова оцінка згідно з довідки №Ю-23290/2016 від 07.10.2016 р.

3% - ставка розміру орендної плати за землю.

Отже, використання Відповідачем довідки про нормативно-грошову оцінку №Ю-23290/2016 від 07.10.2016 р при розрахунку орендної плати за 12 місяців 2016 року є помилковим, внаслідок чого податкове повідомлення рішення в частині 2016 року також є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94 та 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2017 №1551140305 Головного управління ДФС у м. Києві.

Стягнути судові витрати в сумі 14 174 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 64 коп. на користь Приватного акціонерного товариства Київресурспостач (код ЄДРПОУ 32663874) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій