Ухвала

від 13.12.2017 по справі 815/5861/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5861/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автодор на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автодор до Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001322201 від 7.09.2015р.; №0001312201 від 9.09.2015р.; №0001332201 від 8.09.2015 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016р. ТОВ Автодор звернулося в суд із адміністративним позовом до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001322201 від 7.09.2015р. ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області, про донарахування ТОВ Автодор грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму у розмірі 1 091 315грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001312201 від 9.09.2015р. ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області про донарахування ТОВ Автодор грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 818 486грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001332201 від 8.09.2015р. ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області про накладення на ТОВ Автодор адміністративного штрафу та інших санкцій на суму 510грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Автодор з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахувань і сплати податків до державного бюджету - під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 39473760) з урахуванням матеріалів кримінального провадження за період з 4.11.2014 по 30.06.2015р.. За результатами перевірки складено акт за №1377/15-03-22-01-0302/13888/97 від 19.08.2015р., у висновках якого встановлено порушення: - п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 654 789грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2014р. - 654 789грн.; - п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 727 543грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: грудень - 727 543грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято повідомлення-рішення: - 7.09.2015р. за №0001322201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 1 091 315грн., з яких 727 543грн. за основним платежем та 363 772грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами; - 9.09.2017за №0001312201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму у розмірі 818 486грн., з яких 654 789грн. за основним платежем та 163 697грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами; - 8.09.2015р. за №0001332201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції на суму у розмірі 510грн. за не зберігання первинної бухгалтерської документації як податкових накладних так і платіжних документів відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України.

Позивач вважає, що рішення податкового органу прийнятті з порушенням норм податкового законодавства, оскільки вони надали усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій із вищенаведеним контрагентом, однак контролюючий орган не дав їм належну правову оцінку, а тому вони є незаконними та необґрунтованими, і підлягають скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій вказує, що він приймає участь в іншій справі в Одеському окружному адміністративному суді, а тому просить перенести справу на іншу дату. Представник податкового органу в судове засідання прибув, проте не заперечував про розгляд справи у порядку письмово провадження.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що поважних підстав для відкладення справи на іншу дату не має, а тому вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку документально не підтверджено реальність господарських операцій, а тому приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ Автодор по взаємовідносинам з ТОВ Полісбудмонтаж за період з 4.12.2014р., контролюючим органом 19.08.2015р. складено акт №1377/15-03-22-01-0302/13888/97 у висновках якого вказано на порушення: - п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 654789грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2014 рік - 654789грн.; - п.198.6 ст. 198, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 727543грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: грудень - 727543грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ 7.09.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001322201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на загальну суму 109131грн., з яких 727543грн. за основним платежем та 363772грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами (т.1, а.с.22); - 9.09.2015р. прийнято ППР за №0001312201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму у розмірі 818486грн., з яких 654789грн. за основним платежем та 163697грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами (т.1, а.с.23); - 8.09.2015р. прийнято ППР за №0001332201, яким ТОВ Автодор збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції на суму у розмірі 510грн. за не зберігання первинної бухгалтерської документації як податкових накладних так і платіжних документів відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України.

Підставою для прийняття спірних ППР стали висновки ДПІ про те, що позивачем не доведений факт надання послуг контрагентом ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ , оскільки керівник названого підприємства спростував здійснення будь-яких господарських операцій у вказаний період.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. адміністративний позов ТОВ Автодор до ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області було частково задоволено вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення №0001322201 від 07.09.2015р.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001312201 від 09.09.2015 р.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015р. апеляційну скаргу ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015року - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішення, ДПІ подало касаційну скаргу та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8.11.2016р. касаційну скаргу ДПІ у м.Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Скасовуючи попередні рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ВАСУ вказав на те, що податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, а відповідно і посвідчувати факт придбання товарів.

З урахуванням висновків ВАСУ, суд першої інстанції дослідив наданні документи та докази та дійшов висновку про те, що позивач не довів реальність надання послуг від ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ .

Перевіряючи правомірність дій та рішень ДПІ щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахування підстав, з яким платник податків просить їх скасувати, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як визначено в п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

За правилами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, вищенаведені норми податкового законодавства визначают, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (Підрядник), позивачем надано договори підряду: - №24/08 від 11.11.2014 р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні та обробні роботи боксів (шість одиниць). Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни до цього договору (т.1, а. с. 63-64); - № 25/9 від 14.11.2014р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні та обробні роботи боксів (три одиниці). Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни до цього договору (т. 1, а. с. 67-68); - № 26/10 від 17.11.2014 р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні та обробні роботи боксів (три одиниці). Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни до цього договору (т.1 а. с. 65-66); - №27/11 від 20.11.2014р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні та обробні роботи боксів (три одиниці). Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни до цього договору (т.1 а.с.61-62). 27.11.2014р. укладено договір поставки №38-584/2014р. відповідно до якого ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ зобов'язується поставити та передати у власність Замовника товар (будівельні матеріали), а останній - прийняти та оплатити товар. Найменування та ціна на товар визначаються згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною до цього договору. Поставка здійснюється Постачальником партіями (т.1 а. с.69-71).

Факт виконання умов договорів підтверджується: договором ціни ремонтних та оздоблювальних робіт до договорів підряду; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; локальним кошторисом на будівельні роботи; відомістю ресурсів до локального кошторису (ДСТУ БД.1.1-2013 форма №1А); акту приймання виконаних будівельних робіт; відомістю ресурсів, податковими накладними, матеріалами фотофіксації проведених будівельних робот, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними; договорами підряду, актами на закриття прихованих робіт тощо.

Наведені послуги позивач відніс до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування.

На підтвердження правомірності включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за наслідками господарських операцій з ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ позивачем надано до суду копії договорів, податкових та видаткових накладних, кошторисних документів, актів приймання виконаних будівельних робіт, відомостей ресурсів до актів приймання, довідок про вартість виконаних робіт, а також документів, що підтверджують транспортування придбаного позивачем товару (т.1 а.с. 61-104, т.2 а.с.1-79).

Крім того, до матеріалів справи надано копію договору про відступлення права вимоги №16 від 2.03.2015р., укладеного ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (Первісний кредитор) з ТОВ "ТЕХНІК-ТРК" (Новий кредитор) (т.1 а. с.105-106).

У своїх висновках, ДПІ вказує, що у позивача відсутні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку, які пов'язані з декларуванням сум витрат, що були враховані при визначенні об'єкта оподаткування ПДВ за період з 4 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ .

Такий висновок податкового органу ґрунтується на матеріалах кримінального провадження №42014000000000259 від 10 квітня 2014р., за ознаками ч. 2 ст. 365, ч. 5 ст. 191 КК України, щодо розслідування факту фіктивної діяльності ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (т.1, а.с.33-35). З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), який значиться керівником та засновником ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ , пояснив про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (т.1, а.с.33-35). На час прийняття рішення судом першої інстанції, керівнику ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ ОСОБА_2 підозру не було пред'явлено (т.7, а.с.171).

Щодо кримінального провадження, то прокуратурою Одеської області (вх. №7524/17 від 14.03.2017р.) повідомлено, що вказане кримінальне провадження стосується, в тому числі розкрадання державних коштів, шляхом укладання договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти за завищеними цінами, в тому числі у суб'єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності. Також зазначено, що досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000259 від 10.04.2014р. ще триває (т.7, а.с.173).

Судова колегія також звертає увагу на той факт, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є керівником ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ (код ЄДРПОУ

39473760) з 19.11.2014 р. Про те, в матеріалах справи маються договори підряду, укладені між ТОВ Автодор та ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ 11.11.2014р., 14.11.2014р., 17.11.2014р. (т.1а.с.63-68).

Отже, наведені відомості свідчать про те, що на час укладання договорів та їх підписання ОСОБА_2 не мав повноважень представляти юридичну особу ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Надаючи оцінку вищенаведеним документам, з урахуванням усіх обставин по справі, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що податкові накладні оформленні з порушенням вимог ст.201 ПК України, оскільки особа, від імені якої підписані податкові накладні заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства ТОВ ПОЛІСБУДМОНТАЖ .

За таких обставин суд першої інстанції вірно встановив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 29.03.2017 р. у справі № 21-1615а16.

Відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань, податковий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилалися на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автодор - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017р.- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук'янчук