Ухвала

від 18.12.2017 по справі 235/6642/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 235/6642/17

Номер провадження 1-кс/235/1312/17

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна

14 грудня 2017 року м. Покровськ

Слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з зазначеним клопотанням звернулась прокурор Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 . Просить накласти арешт на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Дочірньому підприємству «Тютюнова компанія «Хамадей» (ЄДРПОУ 25113455, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Гвардійців Кантемірова, буд.19, шляхом накладення заборони відчуження та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 та власник майна, що зазначений в клопотанні, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду, не прибули, що у відповідності до ч.1 ст.172 КК України не є перешкодою для розгляду справи.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, приходжу до наступних висновків.

19 вересня 2016 року до прокуратури Донецької області надійшла заява ОСОБА_4 про вчинення злочинів, передбачених ст..ст.206, 206-2, 229 КК України, а саме протидія законній господарській діяльності Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», протиправне заволодіння майном цього підприємства та незаконне використання об`єктів інтелектуального власності, патенти та свідоцтва на торгівельні знаки для товарів, які були приватною власністю засновника (учасника) ОСОБА_5 , та які використовувало підприємство.

05 жовтня 2017 року відомості за зазначеною заявою внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050410002428, що підтверджується відповідним витягом. Надана правова кваліфікація за ст.341 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, що визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, звертаючись з клопотанням про арешт майна, що є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, сторона кримінального провадження ініціатор такого звернення, повинен керуватися загальними правилами.

Всупереч зазначеному ні клопотання, ні додані до нього документи, не містять доказів щодо існування обґрунтованої підозри за ст.341 КК України.

Диспозиція ст.341 КК України передбачає відповідальність за захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

Отже, предметом зазначеного кримінального правопорушення є не будь-які будівлі чи споруди, а тільки ті, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян. Також обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета кримінального правопорушення незаконне користування цими будівлями чи спорудами або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

На момент розгляду клопотання взагалі відсутні відомості, що зазначений завод є предметом зазначеного кримінального правопорушення, а саме забезпечує діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян.

Отже, ініціатором застосування заходу забезпечення кримінального провадження не надано доказів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст..341 КК України.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже, оскільки сторона обвинувачення не довела, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст..341 КК України, то відповідно відсутні будь-які підстави, що вказують на необхідність арешту майна.

За таких обставин, не вбачаю підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170-173, 175, 309 КПК України, слдічий суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016050410002428 від 05.10.2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1