Рішення

від 14.12.2017 по справі 905/2526/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.2017                     Справа № 905/2526/17                               

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Промислова група «Агат» (Ідентифікаційний код 39018476, адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенко Онуфрія, буд.3-Г, прим. 470)

до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля» (Ідентифікаційний код 33426253, адреса: 85401, м. Селидове, вул. К.Маркса, буд 41 )

про: стягнення 144 590,16 грн.

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Промислова група «Агат» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» неустойки, передбаченої ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, що становить 144 590,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем умов договору оренди гірничошахтного обладнання № Т3/8-2016 від 12.02.2016р. в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії такого договору, що зумовило нарахування та пред'явлення до стягнення неустойки за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 у розмірі 144 590,16 грн.

На підтвердження вимог надано суду: договір оренди по результатам конкурсних торгів проведених 16.12.2015 № Т3/8-2016 від 12.02.2016 зі специфікаціями, акти приймання-передачі обладнання від 12.02.2016, рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2017 по справі № 905/1966/17, претензію № 3003 від 30.03.2017, лист № 06/11/2017 від 06.11.2017 з доказами направлення, акти надання послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання свого представника не направив, письмового відзиву по суті спору та документів, на яких такий відзив ґрунтується, не надав.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі (ухвали суду від 06.11.2017, від 21.11.2017, від 04.12.2017) були направлені сторонам за адресою, зазначеною у позові і яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, тому сторони вважаються повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою визнана не була; відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у встановленому порядку, не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи, не представив суду письмового відзиву по суті спору та документів, на яких такий відзив ґрунтується, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2016 між Державним підприємством «Селидіввугілля» (відповідачем) як орендарем та Приватним акціонерним товариством «Регіональні промислові інвестиції» (код ЄДРПОУ 39018476), яке у подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Промислова Група «Агат» (позивачем) як орендодавцем укладено договір оренди № Т3/8-2016, предметом якого є платне строкове користування гірничошахтним обладнанням з метою використання у виробничій діяльності відокремлених підрозділів орендаря.

У пункті 1.2 договору сторони визначили, що найменування, кількість, якісні характеристики, вартість та місце використання орендованого майна, розмір орендної плати зазначено у Додатках до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Передача майна в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п.2.3 договору). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно, власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним на протязі строку оренди, крім випадків, передбачених пунктом 8.4 цього договору (п.2.2 договору).

В пункті 8.4 договору сторони обумовили, що після закінчення строку цього договору орендоване майно може бути придбане орендарем (повністю або частково) на умовах попередньої оплати на підставі окремого договору купівлі-продажу між сторонами. Істотною передумовою укладання договору купівлі-продажу є відсутність на відповідну дату заборгованості орендаря перед орендодавцем з орендної плати за даним договором.

Термін оренди по даному договору – до 31 грудня 2016 року (п.3.1 договору). Термін оренди може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п.3.2 договору).

По завершенню терміну оренди орендар зобов'язаний на протязі 10 (десяти) календарних днів повернути орендоване майно орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) по акту приймання-передачі (п.6.1 договору).

Відповідно до п.12.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2016, а в частині виконання зобов'язань сторонами – до повного їх виконання.

Матеріали свідчать, що у специфікації № 2 до договору № Т3/8-2016 від 12.02.2016 сторони визначили найменування майна, що передається в оренду – вагонетки УВГ-3,3 К-900 із зчіпкою, кількістю 15 одиниць, вартість одного об'єкту – 16 020,00 грн. з ПДВ, розмір орендної плати за одиницю на місяць – 500,00 грн. з ПДВ, загальна вартість орендної плати за місяць – 7 500,00 грн. з ПДВ, загальна вартість орендної плати за рік (12 міс.) – 90 000,00 грн. з ПДВ.

22.02.2016 орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв за актом приймання-передачі № 2 у строкове платне користування об'єкт оренди - вагонетки УВГ-3,3 К-900 із зчіпкою, кількістю 15 одиниць, для використання у виробничій діяльності ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля». Акт приймання-передачі № 2 від 22.02.2016 підписаний обома сторонами без заперечень.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження зміни терміну оренди шляхом укладення відповідної додаткової угоди, як це було передбачено сторонами у п.3.2 договору. Отже, договір оренди № Т3/8-2016 від 12.02.2016 діяв до 31 грудня 2016 року.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання відповідного акта приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією від 30.03.2017 № 3003, яка отримана Державним підприємством «Селидіввугілля» 12.04.2017 за вх..№ 824, в якій позивач вимагав серед іншого й повернути гірничошахтне обладнання, передане на підставі договору оренди № ТЗ/8-2016 від 12.02.2016, з урахуванням нормального зносу у задовільному стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

У листі від 06.11.2017 № 06/11/2017, адресованому відповідачу, Приватне акціонерне товариство «Промислова група «Агат» просило повернути орендоване гірничошахтне обладнання, передане відповідачу, у тому числі й за договором оренди № ТЗ/8-2016 від 12.02.2016. Направлення цього листа на адресу Державного підприємства «Селидіввугілля» підтверджено наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком ДД ПАТ «Укрпошта» від 20.11.2017.

Матеріали справи не містять і сторонами не надано документального підтвердження повернення Державним підприємством «Селидіввугілля» об'єкту оренди - вагонетки УВГ-3,3 К-900 із зчіпкою, кількістю 15 одиниць, у порядку, встановленому умовами п.6.1 договору оренди № ТЗ/8-2016 від 12.02.2016 та приписами ч. 1 ст. 785 та ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи із вимог ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не представлено суду документального підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення та/або наявності обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності, встановленої договором та/або законом.

Відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення об'єкта оренди (вагонетки УВГ-3,3 К-900 із зчіпкою, кількістю 15 одиниць) після закінчення строку договору оренди, позивач відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача неустойку за період з 01.01.2017 по 31.10.2017 у розмірі 144 590,16 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд вважає їх арифметично вірними.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах рівності сторін та їх змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення у цій справі, відповідачем не представлено суду документального підтвердження повернення позивачу об'єкту оренди за актом приймання-передачі, тому позовні вимоги позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Промислова група «Агат» до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення неустойки за договором № Т3/8-2016 від 12.02.2016р. у розмірі 144 590,16 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (Ідентифікаційний код 33426253, адреса: 85401, м. Селидове, вул. К.Маркса. буд.41) на користь Приватного акціонерного товариства «Промислова група «Агат» (Ідентифікаційний код 39018476, адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенко Онуфрія, буд.3-Г, прим. 470) неустойку в розмірі 144 590,16грн. та судовий збір в розмірі 2 168,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2017

Суддя                               Н.В. Величко