Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/18706/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017Справа №910/18706/17 За позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТОЛИЧНИЙ ПРОКАТ"

про виселення з приміщення

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Казьмірова І.В., довіреність № 125 від 12.12.2016

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТОЛИЧНИЙ ПРОКАТ" про виселення з приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18706/17 та призначено розгляд на 13.11.2017.

13.11.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 13.11.2017 представник позивача з'явився, надав свої усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 13.11.2017 представник відповідача не з'явився.

Ухвалою суду від 13.11.2017 відкладено розгляд справи на 04.12.2017.

В судове засідання 04.12.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 04.12.2017 представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

18.04.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди №6460 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 82,00 кв., м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщаг7івська, 144, приміщення №1,2,3,4, на цокольному поверсі будівлі гуртожитку №20, що перебуває на балансі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут .

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передавання майна.

У разі припинення або розірвання Договору повернути орендавцеві/ балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати ( повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

(п. 5.10 Договору).

Договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 18.04.2013 по 18.04.2014 включно (пункт 10.1 Договору), який в подальшому, на підставі п. 10.4 Договору автоматично продовжено до 18.04.2017 включно.

Частиною другою статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору.

Листом від 18.04.2017 №30-06/4579 позивач на адресу відповідача надіслав заяву про припинення договору оренди №6460 від 18.04.2013 у зв'язку із закінченням строку його дії, відповідно до якої повідомив, що у зв'язку із закінченням 18.04.2017 строку дії Договору оренди державного нерухомого майна за №6460 д 18.04.2013, керуючись ст. 764 ЦКУ, ст. 17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна та п. 10.4 Договору оренди, Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву, як орендодавець по договору, відмовляє у продовженні строку його дії та вважає договір припиненим.

Відповідно до пункту 10.10 Договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Позивач зазначив, що станом на день слухання справи обов'язок, щодо повернення майна орендарем не виконано, майно з орендного користування згідно акту приймання-передавання не повернуто.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами Договір №6460 від 18.04.2013 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст.ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до п. 2 ст. 26, п.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як було встановлено судом позивачем 18.04.2017 на адресу відповідача було надіслано заяву про припинення договору оренди №6460 від 18.04.2013 у зв'язку із закінченням строку його дії.

Враховуючи, що строк дії договору оренди на час подачі позову до суду закінчився, а докази його продовження або укладення нового, сторонами суду не надано, як не надано і відповідного рішення Київської міської ради, на підставі якого могло б бути продовжено строк дії договору оренди, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно займає орендоване приміщення.

Відповідно до п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994 № 02-5/225 незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відпали.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватись вищевказаним приміщенням, а тому вимоги позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний прокат з орендованого державного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Столичний прокат (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23, ідентифікаційний номер 38271250) в нежилих приміщень Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського загальною площею 82,00 кв.м., які розташовані за адресою : м. Київ, вул. Борщагівська, 144, приміщення №1,2,3,4 на цокольному поверсі будівлі гуртожитку №20.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний прокат (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23, ідентифікаційний номер 38271250) на користь Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (03056, м. Київ, пр.-т Перемоги, 37, ідентифікаційний номер 02070921) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя Мельник В.І.