Ухвала

від 13.12.2017 по справі 910/9955/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.12.2017Справа №910/9955/16

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду

скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу суду від 28.09.2016 у справі

за позовом Корпорації УКРВТОРРЕСУРСИ

до відповідача: Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс , м. Київ

про стягнення 498 192,14 грн.

За участю представників:

від стягувача: не з'явився від скаржника (боржника): від ВДВС:Редчиць О.В. Городня Г.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 позовні вимоги Корпорації УКРВТОРРЕСУРСИ задоволено, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс основний борг у розмірі 451 504,25 грн., інфляційні у розмірі 36 482,66 грн., 3% річних у розмірі 10 205,23 грн. та судовий збір у розмірі 7472,88 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 залишено без змін.

28.09.2016 на виконання рішення суду від 29.06.2016, яке набрало законної сили 13.09.2016, Господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 залишено без змін.

08.11.2017 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс подано до суду скаргу на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни у виконавчому провадженні №54697611.

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на порушення державним виконавцем передбаченого законом порядку здійснення виконавчих дій, у тому числі порядку списання грошових коштів з рахунку боржника, а також недотримання виконавцем права сторін виконавчого провадження на укладення мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 розгляд скарги боржника призначено на 29.11.2017.

23.11.2017 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП№54697611 на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2017.

24.11.2017 скаржником подано до суду уточнення до скарги на дії державного виконавця від 08.11.2017, в яких стягувач уточнив заявлені у скарзі вимоги, а саме просив суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни у виконавчому провадженні №54697611 в межах зведеного виконавчого провадження №54963000, які полягають у наступному:

- втручанні в роботу автоматизованої системи виконавчого провадження;

- позбавленні боржника та стягувача права на укладення мирової угоди на будь-якій стадії виконавчого провадження;

- стягненні коштів з рахунків боржника без винесення постанови про стягнення коштів;

- неповерненні надмірно стягнутих грошових коштів в сумі 137 426,03 грн.;

- систематичного порушення процесуальних строків вчинення процесуальних дій;

- перевищенні службових повноважень з метою перешкоджання господарській діяльності боржника.

27.11.2017 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла постанова державного виконавця від 08.11.2017 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу суду від 28.09.2019 у справі №910/9955/16 у зв'язку з повним та фактичним виконанням судового рішення разом з оригіналом виконавчого документу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 розгляд скарги, у зв'язку з неявкою державного виконавця та необхідністю надання документів, відкладено на 13.12.2017.

11.12.2017 державним виконавцем подано до суду письмові заперечення по суті скарги, в яких вказано, що рішення суду було виконано у повному обсязі в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . За твердженнями державного виконавця, грошові кошти були списані з рахунку боржника в межах зведеного виконавчого провадження на підставі відповідних платіжних вимог виконавця, при цьому, надмірно стягнуті кошті були повернуті боржнику.

У судове засідання представник скаржника з'явилась, подану скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Державний виконавець у судовому засіданні проти скарги надала заперечення.

Представник стягувача до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як свідчать матеріали справи, 08.11.2017 заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, вчинені останнім у період з 20.10.2017 (дата винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень) по 20.10.2017 (дата платіжних вимог державного виконавця). При цьому, як вказує скаржник, йому стало відомо про фактичне списання грошових коштів з банківських рахунків лише 30.10.2017. Враховуючи наведене, за висновками суду, скаржником було дотримано процесуального строку для подання скарги, який встановлений ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на неявку представника стягувача у судове засідання, судом прийнято до уваги, що відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника (боржника) та державного виконавця, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно зі ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців у процедурі виконання рішення господарського суду передбачено статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньої Г.Ю. від 24.11.2016 відкрито виконавче провадження №52966676 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №910/24980/15 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс грошових коштів в сумі 1859 грн.

Постановою державного виконавця від 08.09.2017 в межах виконавчого провадження №52966676 про стягнення 1 859,00 грн. накладено арешт на кошти боржника на його банківських рахунках.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньої Г.Ю. від 19.07.2017 відкрито виконавче провадження №54334749 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №910/2729/17 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс грошових коштів в сумі 317 735,04 грн.

Постановою державного виконавця від 06.09.2017 в межах виконавчого провадження №54334749 про стягнення 317 735,04 грн. накладено арешт на кошти боржника на його банківських рахунках.

Виконавчі провадження №52966676 та №54334749 були об'єднані у зведене виконавче провадження за №54963000.

14.09.2017 головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54697611 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/9955/16 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс грошових коштів в сумі 505 665,02 грн.; стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 50 566,50 грн. та витрати виконавчого провадження у розмірі 201,10 грн.

20.10.2017 постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньої Г.Ю. виконавче провадження №54697611 приєднано до зведеного виконавчого провадження №54963000.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України Про виконавче провадження виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Тобто, винесення державним виконавцем Городньою Г.Ю. постанови про приєднання виконавчого провадження №54697611 до зведеного виконавчого провадження №54963000 відповідає положенням ст. 30 Закону України Про виконавче провадження та Інструкції. При цьому, твердження скаржника про втручання державного виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень є помилковими та безпідставними, оскільки зміна державного виконавця з Бучка В.В. на Городню Г.Ю. відбулась у зв'язку з тим, що виконавець Городня Г.Ю. відкрила перше виконавче провадження щодо боржника, а об'єднанню у зведене провадження підлягають усі виконавчі провадження щодо одного боржника, відкриті в органі державні виконавчої служби.

Щодо тверджень скаржника про порушення державним виконавцем порядку накладення арешту та стягнення грошових коштів боржника господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В свою чергу, права виконавця закріплено в частині 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , до яких віднесено, у тому числі:

право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком та інші повноваження, передбачені законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

За приписами частин 1, 2 статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 1 статті 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

З приводу тверджень скаржника про неправомірне списання державним виконавцем грошових коштів з рахунків боржника без винесення постанови про накладення арешту та стягнення грошових коштів, господарський суд зазначає, що за змістом частин 1, 3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

При цьому, по-перше, виходячи зі змісту статті 18 Закону України Про виконавче провадження , накладення арешту на майно, у тому числі грошові кошти, боржника є саме правом державного виконавця, а не його обов'язком.

По-друге, як встановлено судом, виконавче провадження №54697611 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №54963000, в межах якого постановами від 06.09.2017 та від 08.09.2017 арешти на грошові кошти боржника було накладено.

За приписами статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Матеріали справи свідчать, що 20.10.2017 державним виконавцем було направлено до банківських установ, в яких боржником відкрито банківські рахунки, платіжні вимоги на загальну суму 908 684,97.

Зі змісту вказаних платіжних вимог вбачається, що примусове списання грошових коштів з банківських рахунків божника було ініційовано державним виконавцем на підставі статті 1071 Цивільного кодексу України та відповідно до статей 3, 18, 48, 52, 56 Закону України Про виконавче провадження з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №54963000, до якого входять виконавчі провадження №52966676, №54334749 та №54697611 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс заборгованості з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 908 684,97 грн.

За розпорядженнями державного виконавця від 01.11.2017 грошові кошти, які надійшли на рахунок органу державної виконавчої служби, були перераховані за належністю, з яких у виконавчому провадженні №54334749: 505 665,02 грн. - на рахунок стягувача (платіжне доручення №14235 від 06.11.2017); 50 566,50 грн. - на спеціальний рахунок виконавчого збору (платіжне доручення №14236 від 06.11.2017); 201,10 грн. - на спеціальний рахунок витрат на проведення виконавчих дій (платіжні доручення №14237 від 06.11.2017, №1255 від 06.11.2017).

Крім того, як вказує у боржник у поданій до суду скарзі, державним виконавцем було надмірно стягнуто грошові кошти в сумі 137 426,03 грн.

Державним виконавцем було надано суду копію платіжного доручення №15953 від 21.11.2017, з якого вбачається, що боржнику були повернуті надмірно стягнуті грошові кошти в сумі 137 626,81 грн.

В свою чергу, надана представником скаржника копія документу під назвою службова записка , за змістом якої виконавцем не було повернуто боржнику додатково 198,91 грн., судом до уваги не приймається, оскільки такі дані не підтверджуються жодними розрахунками та первинними документами, а надмірно стягнута сума, яка вказана у скарзі (137 426,03 грн.) є меншою, ніж сума, повернута виконавцем (137 626,81 грн.).

08.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу суду від 28.09.2019 у справі №910/9955/16 у зв'язку з повним та фактичним виконанням судового рішення.

За таких обставин, за результатами дослідження матеріалів виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Г.Ю. при здійсненні виконавчого провадження №54697611 в межах зведеного виконавчого провадження №54963000 належним чином виконано покладені на неї обов'язки та у встановленому порядку вчинено виконавчі дії, спрямовані на повне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Щодо доводів скаржника про порушення виконавцем права сторін виконавчого провадження укласти мирову угоду господарський суд зазначає, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження підставою для закінчення виконавчого провадження є саме затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. При цьому, законом не передбачено підстав та обов'язку державного виконавця зупинити або закінчити виконавчі дії у випадку подання сторонами мирової угоди, яка не затверджена судом, а тому скарга у цій частині доводів боржника є безпідставною.

Також судом не приймаються до уваги твердження заявника про систематичне порушення державним виконавцем процесуальних строків та перевищення ним службових повноважень з метою перешкоджання господарській діяльності боржника, оскільки такі доводи не є обґрунтованими: скаржником не зазначено, які саме строки не дотримано державним виконавцем та які права боржника були порушені, зокрема, не конкретизовано, яким чином боржнику були створені перешкоди у здійсненні господарської діяльності внаслідок порушення державним виконавцем вимог закону. Як пояснив державний виконавець, арешти грошових коштів на рахунках боржника в межах зведеного виконавчого провадження №54963000 припинені, а надмірно стягнуті грошові кошти повернуті.

У даному випадку, за висновками суду, боржник фактично заперечує проти виконання ним рішення суду, яке набрало законної сили, та вказує на формальні причини для визнання дій державного виконавця незаконними.

Більше того, судом враховано, що наказ Господарського суду міста Києва у справі №910/9955/1 було видано ще 28.09.2016, тобто більше 1 року тому назад, однак боржником не надано суду доказів на підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач, Корпорація Укрвторресурси .

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

За висновками суду, дії державного виконавця, з приводу яких подано розглядувану скаргу, не можуть розцінюватись судом як неправомірні, оскільки вони спрямовані на виконання законного рішення суду з метою захисту та реалізації прав стягувача. В свою чергу, поведінка скаржника, який є боржником у виконавчому провадженні, може бути оцінена судом як така, що спрямована на затягування виконавчого провадження з метою ухилення від виконання судового рішення.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги усі обставини справи у їх сукупності, з огляду на відсутність доказів неправомірних дій державного виконавця, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника, у зв'язку з чим скарга про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни у виконавчому провадженні №54697611 в межах зведеного виконавчого провадження №54963000 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс на дії виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Ганни Юріївни у виконавчому провадженні №54697611 в межах зведеного виконавчого провадження №54963000.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.В. Князьков