Рішення

від 13.12.2017 по справі 910/21183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 Справа №910/21183/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Червонозоряне

До Товариства з обмеженою відповідальністю Слав -Консалтинг

про стягнення 12 459,10 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача : Антоненко В.В. - по дов. №21/12/17 від 21.12.2077р.

від відповідача: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Червонозоряне (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав - Консалтинг" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 12 459,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.12.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір №36 оренди нерухомого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору приміщення, загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47. Як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, у зв язку з чим виник борг в сумі 12 459, 10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/21183/17, судове засідання призначено на 13.12.2017 року.

13.12.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Представник відповідача у судове засідання 13.12.2017 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу суду направлялась на адресу суду, що визначена за матеріалами справи.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 13 грудня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Червонозоряне (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав - Консалтинг" (орендар) укладено договір № 36 оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору приміщення, загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47.

Відповідно до п. 2.1. договору об єкт оренди передається орендарю протягом 15 робочих днів з дати підписання цього договору відповідно до акта приймання - передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та є невід ємною частиною цього договору.

01.12.2015р. між сторонами був підписаний акт приймання - передачі приміщення, відповідно до якого відповідач отримав в орендне користування приміщення, загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47.

Даний договір укладено строком на 34 календарні місяці з моменту передачі приміщення орендарю за катом приймання - передачі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розмір орендної плати за користування об єктом оренди на момент укладення цього договору складає 1720, 17 грн., ПДВ 20% -344, 03 грн., всього: 2064, 20 грн.

Згідно п. 3.3. Договору, за користування Об'єктом оренди, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі до 31 грудня 2015 року включно, Орендар щомісячно, до 5 числа поточного місяця сплачує Орендодавцю орендну плату з розрахунку 211,93 грн., з ПДВ за 1 кв.м. Загальної площі об'єкта оренди.

Загальна площа Об'єкту оренди - це Площа Об'єкту оренди, яка враховує коефіцієнт загальних площ, що складає: 1,2174 та множиться на фактичну площу орендованого приміщення зазначеного на план-схемі Об'єкта оренди в Додатку № 1 до Даного Договору, а саме 8 м 2 х 1,2174 (коефіцієнт загальних площ) = 9,74 кв.м.

З 01.01.2016р. по 15.05.2016р., згідно п. 3.4. Договору, викладеного у новій редакції Додатковою угодою № 1 від 01.01.2016р., Орендар щомісячно, до 5 числа поточного місяця сплачує Орендодавцю орендну плату з розрахунку 269,99 грн., з ПДВ за 1 кв.м. Площі об'єкта оренди (8,0 кв.м.). Сума орендної плати складає: 1 799,93грн., ПДВ 20% - 359,99 грн., всього: 2 159,92грн.

Пунктом 3.5. Договору, викладеного у новій редакції Додатковою угодою № 1 від 01.01.2016р. визначено, що за користування Об'єктом оренди з 16 травня 2016 року та до закінчення дії цього Договору Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, до 5 числа поточного місяця та розраховується наступним чином:

Сума до сплати в гривні з ПДВ за 1 кв.м. Площі Об'єкта оренди (8,0кв.м.) становить:

Е = Кх 18 (вісімнадцять доларів США) 00 центів, де К - курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України на перше число поточного місяця.(п. 3.5. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 36 оренди приміщення від 01.12.2015 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв наступне нерухоме майно загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.12.2015 року.

30.09.2016р. між сторонами було підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди № 36 від 01.12.2015. В п. 3 даної угоди сторони визначили, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 12 459, 10 грн., яку відповідач зобов язався сплатити до 07.10.2016р.

30.09.2016 року між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення у відповідності до договору оренди приміщення № 36 від 01.12.2015, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 12 459,10 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди приміщення № 36 від 01.12.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов виконання умов Договору № 36 оренди приміщення від 01.12.2015 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв наступне нерухоме майно: загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.12.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

30.09.2016 року між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі приміщення у відповідності до договору оренди приміщення №36 від 01.12.2015, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Лобановського, 119, приміщення 6, каб. №47, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 36 оренди приміщення від 01.12.2015 у розмірі 12 459, 10 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: додатковою угодою від 30.09.2016р. про розірвання договору оренди нерухомого майна №36 від 01.12.2015р.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості по орендній платі у розмірі 12 459 грн. 10 коп.

Отже, суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 12 459 грн.10 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 12 459 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ -КОНСАЛТИНГ" (03186, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Антонова, 5, оф. 609, Ідентифікаційний код юридичної особи 35848763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Червонозоряне (01024, м. Київ, вул.. Академіка Богомольця. 5, кв. 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 36519256) заборгованість по орендній платі у розмірі 12 459 грн. 10 коп.,. та судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.