Рішення

від 12.12.2017 по справі 911/3256/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 911/3256/17

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-2012

08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Модеста Левицького, 23/3

про стягнення 650,62 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №14-174 від 23.10.2017);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 20.11.2017); ОСОБА_3 (довіреність від 27.11.2017).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-2012 про стягнення 650,62 грн., з яких 616,94 грн. пені та 33,68 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 12.12.2014 №2189/15-ТЕ-17.

Згідно автоматизованого розподілу справ, на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 911/3256/17 передано для розгляду судді Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2017 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 21.11.2017.

У судове засідання 21.11.2017 з'явились уповноважені представники обох сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2017, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх.№24938/17 від 24.11.2017), відповідно до якого позов заперечується повністю з підстав, вказаних у відзиві.

У судове засідання 28.11.2017 з'явились уповноважені представники відповідача, представник позивача не з'явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.12.2017 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності,суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Добробут-2012 (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2189/15-ТЕ-17 від 12.12.2014 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3. Договору). Відповідно до пункту 3.4. Договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору протягом 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 121293,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу та підтверджується відповідачем.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначається позивачем, на час подання позову, відповідачем грошові зобов'язання за Договором з оплати вартості поставленого газу виконані у повному обсязі, проте, з порушенням строків, встановлених пунктом 6.1. Договору.

Враховуючи викладене, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 616,94 грн. пені та 33,68 грн. 3% річних, відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку (а.с.21-23).

Відповідно до наданого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с.144-145) відповідачем позов заперечується повністю, тим, що відповідачем надмірно сплачено кошти у сумі 1752,82 грн. за іншим договором між сторонами - купівлі-продажу природного газу від 14.10.2014 № 2946/14-ТЕ-17, відтак, відповідач вважав, що ці кошти мали бути зараховані в оплату його грошових зобов'язань за спірним Договором на початку періоду в січні 2015 року і з врахуванням цієї суми, прострочення платежів за Договором відсутні, вказане відповідач вважає підтвердженим наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків між сторонами від 30.10.2015 станом на 31.10.2015 (а.с.152).

Позивач заперечує таку позицію відповідача та стверджує, що кошти у розмірі 1752,82 грн., які дійсно були надмірно сплачені відповідачем за попереднім аналогічним договором між сторонами не були враховані позивачем в оплату за наступним, спірним у справі Договором, а враховані у подальших відносинах сторін, в рахунок грошових зобов'язань відповідача за іншим договором між сторонами - договором постачання природного газу від 21.12.2015 №1022/16-ТЕ-17, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи оборотно-сальдову відомість з бухгалтерії позивача, відповідно до якої спірна сума зарахована в погашення зобов'язань відповідача за вказаним договором.

Зважаючи на такі позиції сторін, судом враховано, що факт поставки, її обсяги, вартість, якість, дати та суми оплат відповідача не являються спірними у справі, сторонами визнаються та підтверджуються матеріалами справи, зокрема, актами приймання-передачі природного газу, що погоджені обома сторонами, виписками з особового рахунку позивача про перераховані відповідачем кошти за Договором, актом звіряння розрахунків між сторонами від 30.101015, платіжними дорученнями відповідача та виписками з його банківських рахунків про перерахування позивачу коштів за Договором, розрахунками бухгалтерій позивача та відповідача щодо фактично спожитих об'ємів природного газу та фактичну оплату за Договором.

З огляду на вказане, судом досліджено акт звіряння розрахунків між сторонами від 30.10.2015 станом на 31.10.2015, що погоджений уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток. Відповідно до вказаного акту, керівниками та бухгалтерами обох сторін погоджено наявність заборгованості позивача перед відповідачем за договором 2946/14-ТЕ-17 у розмірі 1752,82 грн. та заборгованості відповідача перед позивачем за договором 2189/15-ТЕ-17 у розмірі 1666,80 грн. та узгоджено взаємозалік цих вимог у вказаних правовідносинах сторін за договорами №2946/14-ТЕ-17 та №2189/15-ТЕ-17, що підтверджується остаточним записом в акті про те, що сальдо на користь відповідача складає 91.02 грн. (різниця між 1752,82 грн. та 1666,80 грн.).

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а згідно з статтею 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, судом враховано пункт 9.1. Договору, відповідно до якого сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Зважаючи на вказане, безпідставним є уявлення відповідача про те, що він мав право станом на січень 2015 року сплачувати кошти за спірним Договором з врахуванням наявності 1752,82 грн. зобов'язань позивача перед ним за іншим правочином, оскільки це погоджено сторонами лише з 31.10.2015, так само безпідставним є ігнорування позивачем узгоджених в акті домовленостей, неврахування суми 1666,80 грн. з 31.10.2015 в оплату коштів за спірним Договором та самовільне їх віднесення в оплату грошових зобов'язань відповідача у межах інших правовідносин, про які не йдеться в акті звіряння чи будь-якому іншому двосторонньому документі.

Доказів наявності інших актів звіряння між сторонами чи погодження взаєморозрахунків сторін іншим шляхом суду не надано, сторонами про їх наявність не зазначено.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, що наданий позивачем (а.с.21-23) сума 1666,80 грн., що зараховується відповідно до акту звіряння, визначена у зобов'язаннях за жовтень 2015 року з терміном оплати до 17.11.2017, відтак, вона приймається судом як сплачена відповідачем 31.10.2015 за умовами акту звіряння, отже, пеня та 3% річних, що нараховані на неї у розрахунку позивача, у розмірі 26,04 грн. пені та 1,78 грн. 3% річних - безпідставні.

Згідно з пунктом 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, з огляду на встановлені вище обставини справи, судом встановлено, що пеню нараховано надмірно, правомірною є пеня у розмірі 590,90 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність зазначених позивачем періодів та розрахунків, з огляду на встановлені вище обставини справи, судом встановлено, що 3% річних нараховано надмірно, правомірними є 3% річних у розмірі 31,90 грн.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі: 590,90 грн. пені та 31,90 грн. 3% річних.

Судовий збір, що сплачений позивачем у розмірі 1600,00 грн. покладається на відповідача у повному обсязі, відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-2012 (08150, Київська обл. м. Боярка, вул. Модеста Левицького, 23/3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38274622) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 590,90 грн. (п'ятсот дев'яносто гривень дев'яносто копійок) пені, 31,90 грн. (тридцять одна гривня дев'яносто копійок) 3% річних, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Суддя С.О. Саванчук