Рішення

від 13.12.2017 по справі 922/3786/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.Справа № 922/3786/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонарного товариства "Укртелеком", м. Харків до ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації, с. Шевченкове про стягнення 79962,46 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 743 від 12.12.2016 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 79698,28 грн. (з них 67962,46 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв*язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, 9597,58 грн. втратb від впливу інфляційних процесів, 2138,24 грн. 3% річних).

Представник позивача у судовому засіданні просить суд долучити до матеріалів справи пояснення щодо відзиву на позовну заяву, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому відзиві на позову заяву просить суд залучити до участі у справі фінансовий орган та орган казначейства, а також замінити первісного відповідача ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації на належних відповідачів: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотань відповідача про залучення до участі у справі фінансового органу та органу казначейства, заміну первісного відповідача ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації на належних відповідачів: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України заперечує.

Згідно статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Згідно пункту 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання відповідача про залучення до участі у справі фінансового органу та органу казначейства, заміну первісного відповідача ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації на належних відповідачів: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Також, відповідач у наданому клопотанні просить суд розглядати справу без участі представника ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації.

Суд, задовольняє клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації та переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому письмовиму поясненні щодо відзиву підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації» , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, інших законодавчих актів України.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (включно) Харківською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивачем) були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт. Шевченкове та Шевченківського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія пункту 19 частини 1 статті 12, пункту 10 частини 1 статті 13, пункту 18 частини 1 статті 14, пункту 20 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , пункту 11 статті 20, статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , пункту 6 частини 1 статті 6, частини 3 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» , частини 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , пункту 4 частини 3 статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» на загальну суму 67962,46 грн.

Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 2 статті 97 Бюджетного кодексу України).

Разом з тим, відповідно до підпункту б пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому згідно з пунктом 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг смт. Шевченкове та Шевченківського району Харківської області є ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації (відпоівідач), а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Шевченкове та Шевченківського району послуг зв*язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до роз*яснень Міністерства фінінсів України від 31 серпня 2016 року за № 31-09010-16-16/24984, надання вказаних пільг в 2016 році здійснюються місцевими органами виконавчої влади за рахунок когтів відповідних місцевих бюджетів.

З 01 січня 2017 року внесено зміни до статтей 89, 91, 102 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких замість субвенцій з державного бюджету на видатки з надання пільг з послуг зв*язку фінансування пільг здійснюється з місцевих бюджетів.

Матеріали справи свідчать про те, що в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року, Порядку № 256, а також вимог, встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11 січня 2005 року № 20 (в редакції згідно постанови Кабінету міністрів України від 25 лютого 2015 року № 64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій"), відповідач на протязі 2016 року не здійснював відшкодування позивачу наданих послуг зв*язку пільговим категоріям населення, в наслідок чого станом на 01 січня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 67962,46 грн.

На виконання пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Розрахунки за формою "№ 2-пільга" щомісячно надсилались позивачем не електронну адресу відповідача, що підтверджується доданим скріншотом (знімком екрану) комп*ютера позивача, з якого були відправлені розрахунки.

Також списки за формою "№ 2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджується копією супровідних листів з відмітками про отримання відповідачем.

Згідно пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року, відповідач був зобов*язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак порушив свої зобов*язання та розрахунків не здійснив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов*язань не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України, пункт 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у смт. Шевченкове та Шевченківського району був зобов*язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв*язку) на пільгових умовах.

При цьому неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв*язку) пільговим категоріям населення смт. Шевченкове та Шевченківського району, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов*язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №3-28гс12.

Питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв8язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01 січня 2017 року склала 67962,46 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9597,58 грн. втрат від впливу інфляційних процесів та 2138,24 грн. 3% річних задовольнити.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту неселення Шевченківської районної державної адміністрації (63600, Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 25850998) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, 8, код ЄДРПОУ 25614660) - заборгованості у сумі 79698,28 грн. (з них 67962,46 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв*язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, 9597,58 грн. втратb від впливу інфляційних процесів, 2138,24 грн. 3% річних) та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3