Рішення

від 23.11.2017 по справі 925/1356/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа № 925/1356/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларис" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоформула" про стягнення заборгованості у сумі 2146561 грн. 53 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларис", звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоформула" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки нафтопродуктів № 161205-01/СЛ від 05.12.2016 року, 1493566 грн. 20 коп. основного боргу, 324083 грн. 41 коп. пені, 298713 грн. 24 коп. штраф, 30198 грн. 68 коп. 3% річних, що разом складає 2146561 грн. 53 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати поставленого йому товару згідно договору поставки нафтопродуктів № 161205-01/СЛ від 05.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.10.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1356/17, справа призначена до судового розгляду.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

05.12.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Соларис , як постачальник, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Екоформула , як покупець, уклали договір № 161205-01/СЛ (далі - Договір, а.с. 11-14), за умовами п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар у відповідності з умовами, визначеними цим Договором та/або Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Товар вважається переданим покупцю, коли уповноважений представник покупця надасть представнику постачальника своє доручення на отримання товару та зробить підпис у видатковій накладній постачальника та/або товарно-транспортній накладній (п.п. 3.7. Договору).

Сторони погодили усі істотні умови договору, а саме: предмет договору (п. 1), асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару (п. 2), умови та строки поставки та приймання товару (п. 3), якість товарів, що поставляються (п. 4), порядок оплати та умови розрахунків (п. 5), відповідальність сторін за порушення договору (п. 6), форс-мажорні обставини (п. 7), вирішення спорів (п. 8) та строк дії договору (п. 9). Зокрема, у п.п. 5.1 зазначено, що оплата товару, за цим договором, проводиться покупцем в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в день поставки товару, що відповідає даті підписання товарно-транспортної та/або видаткової накладної.

У п.п. 6.1, 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством; порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору або додаткових угод до нього.

У випадку порушення покупцем строків оплати, зазначених в п.п. 5.1 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.п. 6.3 Договору)

У випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбачених договором та/або додатком до договору, більше ніж на 30 календарних днів, він зобов'язується сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару (п.п. 6.4. Договору).

За заявками відповідача від 19.01.2017 року (а.с. 19), 23.01.2017 (а.с. 21), 24.01.2017 (а.с. 23), позивачем на адресу відповідача було поставлено товару (нафтопродуктів - дизельне паливо) загальним об'ємом 91533 л на загальну суму 1842566 грн. 20 коп. що підтверджується наступними документами:

1. товарно-транспортною накладною № 0501-3 від 19.01.2017 року (а.с. 20) на відпуск нафтопродуктів (нафти) об'ємом 29764 л., дата відвантаження - 20.01.2017 року;

- рахунком фактурою №170208-04 від 08.02.2017 року на суму 601233,04 грн. з ПДВ (а.с. 25);

2. товарно-транспортною накладною №2301-2 від 23.01.2017 року (а.с. 22) на відпуск нафтопродуктів (нафти) об'ємом 29764 л., дата відвантаження - 25.01.2017 року;

- рахунком фактурою № 170208-02 від 08.02.2017 року на суму 601233,04 грн. (а.с.26);

3. товарно-транспортною накладною №2301-2 від 23.01.2017 року (а.с. 24) на відпуск нафтопродуктів (нафти) об'ємом 32005 л., дата відвантаження - 24.01.2017 року;

- рахунком фактурою №170208-03 від 08.02.2017 року на суму 640100,12 грн. з ПДВ (а.с. 26).

Відповідач оплатив борг частково на суму 349000,00 грн., що підтверджується випискою із банку по рахунку позивача за 20.02.2017 року (а.с. 55). Проте, всупереч умовам п. 5.1 Договору та нормам законодавства, відповідач не здійснив остаточних в повному обсязі розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилася прострочена заборгованість в сумі 1493566 грн. 20 коп. (1842566 грн. 20 коп. - 349000 грн.).

З метою досудового врегулювання спору позивач 13.10.2017 року направив відповідачу претензію (вих. № 458/2 від 28.09.2017 року, а.с. 15-17, докази направлення (а.с. 18) з пропозицією сплати суми боргу у загальному розмірі 2236543 грн. 24 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також, на виконання вимог суду, позивач листом від 06.11.2017 року № 569 (а.с.48) надіслав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2017 - 02.11.2017 року (докази направлення - а.с.49), який відповідачем до дня засідання не був підписаний та повернутий.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки нафтопродуктів № 161205-01/СЛ від 05.12.2016 року, договір є укладеним, частково виконаний сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього Договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 149 400 грн. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 324083 грн. 41 коп. пені на підставі п. 6.3 Договору, 298713 грн. 24 коп. штрафу на підставі п. 6.4 Договору, 30198 грн. 68 коп. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за період прострочення з 28.10.2016 р. по 21.04.2017 р.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, штрафу та 3% річних відповідає п. п. 6.3, 6.4. Договору, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суму фактичного прострочення за відповідні періоди, їх розрахунок судом перевірений, тому вказані вимоги підлягають задоволенню також у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 11493566 грн. 20 коп. основного боргу, 324083 грн. 41 коп. пені, 298713 грн. 24 коп. штраф, 30198 грн. 68 коп. 3% річних та 32198 грн. 44 коп., судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 32198 грн. 44 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Екоформула код ЄДРПОУ 40120265, місцезнаходження: 19741, Черкаська область, Золотоніський район, село Вознесенське, вул. Залізнична, буд. 4/1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Соларис код ЄДРПОУ 39278476, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 3 - 1493566 грн. 20 коп. основного боргу, 324083 грн. 41 коп. пені, 298713 грн. 24 коп. штраф, 30198 грн. 68 коп. 3% річних та 32198 грн. 44 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 15.12.2017 року.

Суддя В.М. Грачов