Постанова

від 11.12.2017 по справі 911/2167/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа№ 911/2167/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Дідиченко М.А.

Мартюк А.І.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

від позивача: Головко О.С. (адвокат, договір б/н від 17.05.2017 року);

від відповідача: Безштанько В.В. (довіреність № 281 від 12.06.2017 року).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін"

на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017

у справі №911/2167/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення комісії відповідача по розгляду акту №К-033866 від 27.04.2017 про порушення Правил користування електроенергією у споживача ТОВ "Рубін", код 19407158, яке оформлено протоколом №063 від 27.04.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/2167/17 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду Акту № К033866 від 27.04.2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін", яке оформлено Протоколом № 063 від 16.05.2017 року, в частині нарахування 157207,54 грн. вартості не облікованої електричної енергії. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" 2358 грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, також судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки є незаконним часткове скасування оперативно-господарської санкції. За наявності порушень та невірного застосування вихідних даних для нарахування оперативно-господарських санкцій суд мав скасувати застосування такої санкції в повному обсязі, а не вдаватися до самостійних розрахунків, які судом також не обґрунтовані.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Дідиченко М.А., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 11.12.2017.

05.12.2017 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" є споживачем електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії № 391 від 27.10.2006 року. Адресою споживання електричної енергії є адреса місцезнаходження позивача: Київська область, с. Саливонки, вул. Радянська, 3.

27.04.2017 року представниками відповідача - ПАТ "Київобленерго" було проведено технічну перевірку дотримання Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (надалі - ПКЕЕ).

В результаті проведення перевірки було складено Акт про порушення № К 033866 від 27.04.2017 року, згідно з яким представниками відповідача виявлено порушення п.6.40 ПКЕЕ, а саме: перед засобами обліку електричної енергії змонтовано без облікове 3ф приєднання, у зв'язку з чим, електроенергія використовується, але не розраховується, безоблікове приєднання виконано прихованим способом.

На підставі зазначеного Акту про порушення ПКЕЕ відповідачем було складено Протокол засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 063 від 16.05.2017 року (надалі - Рішення комісії).

Згідно із Рішенням комісії відповідачем застосовано до позивача відповідальність відповідно до п.6.40 ПКЕЕ та п.2.15 Методики, у зв'язку з виявленим порушенням: змонтованим перед засобом обліку трьохфазним приєднанням, здійснено розрахунок недорахованої електроенергії на суму 239051,59 грн.

Згідно із п.п.5 п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року (надалі - Методика), Методика застосовується у випадку самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Звертаючись до суду із позовом позивач, не погоджуючись з проведеними відповідачем нарахуваннями, зазначав, що Протокол засідання комісії по розгляду Акту № К 033866 від 27.04.2017 року про порушення Правил користування електричною енергією у споживача є рішенням постачальника електричної енергії (відповідача) про застосування до позивача оперативно-господарських санкції, яке може бути оскаржене.

В обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним Рішення комісії (Протоколу засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 063 від 16.05.2017 року) позивач посилався на те, що на відміну від штрафних санкцій, зменшення яких допускається в силу дії норм ст .233 Господарського кодексу України, можливість зменшення перерахунку тощо оперативно- господарських санкцій Законом не передбачено.

При вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пунктів 2.4, 2.5 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку. Часткове скасування оперативно-господарської санкції є неможливим, виходячи з суті цієї санкції як такої, що є волевиявленням сторони, адже суд не може підміняти сторону та змінювати її волевиявлення, а має право лише його оцінювати щодо законності. У зв'язку з чим, позивач зазначає, що незважаючи на доведеність правопорушення, в разі виявлення помилок чи невідповідностей в розрахунку, скасуванню підлягає Рішення в цілому. Аналогічна позиція, за доводами позивача, викладена в постановах Вищого господарського суду України № 23/5005/780/2012 суд, від 20.06.2013 року № 6/5005/10803/2012, від 01.11/2012 року № 7/5005/4580/2012, від 05.04.2017 року №911/3561/16.

Також за доводами позивача розрахунок оперативно-господарських санкцій проведених відповідачем на підставі Рішення комісії здійснено з порушеннями та невірним застосуванням вимог Методики щодо проведення такого розрахунку, а саме порушення вимог п.2.7 Методики. Пункт 2.7 Методики застосовується у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п.5 п.2.1 Методики, та за наявності договору.

В колонці 1 "Період розрахунку" відповідачем застосовано період з 1.07.2015 року по 27.04.2017 року, тобто за 22 місяці.

Однак, при визначені даного періоду нарахування відповідач порушив вимоги п. 2.7 Методики. Зокрема, відповідно до п.2.7 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії Дпер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи право користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення. Тобто, обмеження максимального періоду нарахування передбаченого п.2.7 Методики за дане порушення ПКЕЕ становить 12 календарних місяців, а не 22 як застосовано відповідачем.

Також, в формулі колонки 3 "Години роботи за період", як це вбачається із вихідних даних для застосування формули, а саме "Режим роботи (кількість змін) = 3", відповідачем застосовано t (день) = 24 години в день. Однак, вихідні дані для розрахунку t відповідачем застосовано невірно, з порушенням п.2.7, 2.5 Методики.

Відповідно до п.2.7 Методики, t визначається відповідно до п.2.5 Методики. Згідно із п.2.5 Методики, t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) щодо позивача має визначатися виходячи з розрахунку t=8 годин при однозмінній роботі споживача. Зазначений параметр тривалості (змінності) роботи споживача визначений додатком № 3 до Договору про постачання електричної енергії від 27.10.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Тобто, кількість "Годин роботи за період" за умовами п.2.7. 2.5 Методики за дане порушення ПКЕЕ становить - 8 годин, а не 24, як застосовано відповідачем.

Таким чином, враховуючи допущення відповідачем порушень при застосуванні вихідних даних для розрахунку до Акту про порушення ПКЕЕ та беручи до уваги неможливість часткового скасування оперативно-господарських санкцій, такі порушення, незалежно від наявності чи відсутності вини споживача, є окремою самостійною підставою для скасування таких оперативно-господарських санкцій.

За наведених обставин позивач просив визнати недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" по розгляду Акту № К033866 від 27.04.2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача ТОВ "Рубін", код 19407158, яке оформлено Протоколом № 063 від 27.04.2017 року.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідачем було подано відзив, у якому він зазначав, що 27.10.2006 року між позивачем (Споживач по Договору) та відповідачем (Постачальник по Договору) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 391, відповідно до якого відповідач зобов'язувався передавати електричну енергію позивачу для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю 12 кВт, позивач зобов'язувався сплачувати вартість використаної ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами Договору.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору позивач зобов'язувався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

07.04.2017 року уповноваженими представниками відповідача: начальником Васильківського РП Кущ Сергій Валентинович, майстром Чепчак Юрій Миколайович, старшим інспектором Позняк Роман Сергійович у присутності директора ТОВ "Рубін" Проценко Валерія Степановича проводився контрольний огляд за місцезнаходженням електричного обладнання Споживача за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, с. Саливонки, вул. Радянська, 3.

Під час проведення контрольного огляду було виявлено факт порушення ПКЕЕ, а саме виявлено, що перед засобом обліку електричної енергії змонтовано безоблікове 3-фазне приєднання, через яке електроенергія використовується але не розраховується, безоблікове приєднання виконано прихованим способом.

Відповідно п.п. 1 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору.

За результатом проведеної перевірки у відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ відповідачем був складений Акт про порушення Правил користування електричною енергією № К033866 від 27.04.2017 року. Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт був складений у присутності директора ТОВ "Рубін Проценко Валерія Степановича. Жодних пояснень, зауважень до акту споживачем (представником) не внесено, що свідчить про повну згоду з виявленим порушенням.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. У зв'язку з чим, в п. 9 Акту про порушення ПКЕЕ зазначено дату та час проведення засідання комісії по розгляду акту.

16.05.2017 року було проведено засідання комісії по розгляду акту № К033866 від 27.04.2017 року, яке відбулося за участю директора ТОВ "Рубін" Проценко Валерія Степановича.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі Акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недооблікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У зв'язку з чим, прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.1.5 Методики за формулою 2.10 Методики. Відповідно до розрахунку відповідача, позивачу за період порушення з 14.07.2015 року по 27.04.2017 року нараховано обсяг електричної енергії 116541 кВт/г вартістю 239051,59 грн. (654 календарних днів; визначена потужність - 14,85 кВт).

Вказане рішення комісії було оформлене Протоколом № 063 від 16.05.2017 року, з яким представник ТОВ "Рубін" погодився, про що свідчить його підпис та власноруч зроблений запис "згоден" в графі протоколу про згоду чи не згоду споживача з рішенням комісії.

Пункт 2.1.5 Методики застосовується в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Пунктом 2.7 Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за наявності Договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб.с.п.н., кВт/год) визначається за формулою Wдоб.с.п.н.= Рс.п. х tвик.с.п. х К в, де Р с.п. (кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9) Методики, але виходячи з найменшої з величин: номінального струму спрацювання ввідного комутаційного апарата, установленого у споживача (у разі наявності такого та за умови збереження пломб, якими він опломбований), А; номінального первинного струму трансформатора (трансформаторів) струму (якщо він (вони) задіяний (задіяні) у схемі обліку), А; максимального струму лічильника, при якому нормується його похибка (якщо трансформатор (трансформатори) струму в схемі обліку не задіяний (не задіяні), А; tвик.с.п. (день) та К в визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики.

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства злектроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

Відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Остання технічна перевірка електроустановки споживача була здійснена 14.07.2015 року, про що свідчить Акт № 088427 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії. Оскільки вказане порушення (змонтоване без облікове 3-фазне приєднання) здійснене прихованим способом, виявити яке представники енергопостачальника мали можливість лише при проведенні технічної перевірки, правомірно застосовано період розрахунку з 14.07.2015 року по 27.04.2017 року, з чим погодився і представник ТОВ "Рубін" на засіданні комісії.

Відповідно до п. 2.7 Методики тривалість роботи обладнання протягом доби, tвик.с.п. (день), та К в визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики.

Відповідно до п. 2.5 Методики tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить: при однозмінній роботі споживача t = 8; при двозмінній роботі споживача t = 16; при тризмінній роботі споживача t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі Договору.

Відповідач визнавав, що відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії № 391 від 27.10.2006 року режим роботи електроустановок споживача визначено як однозмінний.

Однак зважаючи на те, що умови вказаного Договору досить тривалий час не переглядалися, вказаний режим роботи електроустановок Споживача згідно договору не відповідає фактичному. Зокрема, під час фіксації виявленого порушення в Акті про порушення № К033866 від 27.04.2017 року в графі "Характеристика об'єкту" зазначено: "магазин, кафе". Відповідно вказані об'єкти працюють не в однозмінному режимі, більш того функціонування магазину без холодильного обладнання, освітлення, яке працює цілодобово, неможливе. Таким чином, відповідач вважає прийнятий до розрахунку час роботи електроустановки 24 год/добу правомірним. Крім того, відповідач наголошував, що позивачем не спростовується факт вчиненого ним порушення. Позивач надав пояснення та докази щодо встановлення на підприємстві 8 годинного робочого, а згідно з додатком3 до Договору встановлено однозмінний робочий день з 240 годинами роботи на місяць.

За наслідками розгляду справи місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" по розгляду Акту № К033866 від 27.04.2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача ТОВ "Рубін", яке оформлено Протоколом № 063 від 27.04.2017 року, в частині нарахування 157207,54 грн. вартості не облікованої електричної енергії. В частині нарахування 81844,05 грн. вартості не облікованої електричної енергії відповідне протокольне рішення є правомірним, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії № 391 від 27.10.2006 року. За правовою природою вказаний договір є господарським договором поставки електричної енергії.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, визначаються Законом України "Про електроенергетику".

Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. №28.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з п. 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пунктом 4.2.3 укладеного між сторонами Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії розраховану - виходячи відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 5.12.2001 №1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з п. 2.7 Методики передбачено для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що під час здійснення відповідачем спірного розрахунку, допущено порушення п.2.7 Методики і нарахування за виявлене порушення мало проводитись за 12 місяців, виходячи з 240 годин роботи на місяць, тобто за 2880 годин роботи, що виходячи з погодженої Договором потужності 12 кВт/год., складає 34560 кВт/год., що виходячи з діючих у період тарифів, складає 81844,05 грн. Розрахунок судом першої інстанції здійснено на аркуші справи 24 і він відповідає фактичним обставинам.

Згідно зі статтею 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Місцевим господарським судом, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи враховані правові позиції Вищого господарського суду України за результатами касаційного перегляду судових рішень зі спорів про оскарження рішення комісії ПАТ "Київобленерго" (постанови у справі №911/194/16 від 19.10.2016 та від 09.08.2017), у яких суд прийшов до висновку, що сам лише невірний розрахунок санкцій не може звільнити споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, що тягне за собою застосування до порушника оперативно - господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення. Таким чином, неправильність вихідних даних, зокрема періоду нарахування, не може бути підставою для скасування оперативно-господарської санкції вцілому, а лише в частині надмірно нарахованих сум.

Щодо посилань позивача на судову практику про неможливість часткового скасування рішення про нарахування вартості не облікованої електроенергії, то місцевий господарський суд вірно зазначив що спірної ситуації стосується лише частина наведених позивачем постанов Вищого господарського суду України, які приймались в 2012 -2013 роках.

Отже, оскільки рішенням відповідача, що оформлено Протоколом засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 063 від 16.05.2017 року застосовано оперативно-господарські санкції на підставі Акта про порушення № К 033866 від 27.04.2017 року та проведено нарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 239051,59 грн., однак, безпідставно проведено нарахування за період, який перевищує встановлений в п. 2.7. Методики, за наслідками розгляду спору судом першої інстанції вірно встановлено наявність підстав для нарахувань за виявлене порушення за 12 місяців, виходячи з 240 годин роботи на місяць, що складає 81844,05 грн., тому у відповідній частині нарахування відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції, накладеної відповідачем на позивача. В решті нарахування 157207,54 грн. оперативно-господарська санкція підлягає скасуванню.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі № 911/2167/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі №911/2167/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2167/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді М.А. Дідиченко

А.І. Мартюк