Постанова

від 12.12.2017 по справі 910/9388/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа№ 910/9388/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участі представників сторін:

від позивача: Шупик О.С. - представник за дов. №13 від 19.10.2017 року;

від відповідача: Гопанчук Р.Л. - представник за дов. б/н від 10.05.2017 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року

у справі № 910/9388/17 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Прикарпаття"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ"

про розірвання договору та стягнення 60000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз - Прикарпаття" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 60 000, 00 грн, що були перераховані позивачем у вигляді авансового платежу по договору підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року.

Позовні вимоги вмотивовано невиконанням робіт за договором підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору у розумінні ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивачем було направлено відповідачу лист-повідомлення про розірвання договору №29/12-16 від 29.12.2016 року на підставі чого позивач також просить стягнути з відповідача 60 000,00 грн, що були перераховані у вигляді авансового платежу по договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі №910/9388/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник вказав, що він 30.06.2016 року направляв на адресу позивача акт № 1 приймання виконання будівельних робіт за червень 2016 року форми КБ-2в на суму 107684,75, що свідчить про вчинення відповідачем дій щодо виконання умов договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі № 910/9388/17 прийнято до провадження.

03.10.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.10.2017 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В., на лікарняному, розгляд справи № 910/9388/17 не відбувся.

Після виходу судді Суліма В.В., Київський апеляційний господарський суд призначив розгляд справи № 910/9388/17 на 28.11.2017 року своєю ухвалою на 01.11.2017 року.

28.11.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.12.2017 року.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 11.12.2017 року, у зв'язку з участю судді Коротун О.М., у тренінгу 12.12.2017 року та перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 11.12.2017 року по 14.12.2017 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/9388/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів:Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецмонтаж -ССХ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 у справі № 910/9388/17 до свого провадження у новому складі колегії суддів.

У судовому засіданні 12.12.2017 року представник відповідача надав у відповідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази, які були залучені судом до матеріалів справи.

Крім того, представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник позивача у відзиві та судовому засіданні 12.12.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

28.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ" (підрядник) було укладено договір підряду № 50-0815 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та на власний ризик виконати роботи, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що під роботами сторони розуміють виконання підрядником наступних видів робіт: монтаж системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб); здача системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб) Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 1.3. договору, місцем виконання робіт є наступне: будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 10 т/год. за адресою Звягельська, 19А, с. Оліївка Житомирського району Житомирської області.

Згідно з п. 3.1. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту оплати авансу і зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного договору, протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 4 договору, договірна ціна (вартість) робіт визначена на підставі кошторисної документації, зокрема, Договірна ціна та локальний кошторис на будівельні роботи з підсумковою відомістю ресурсів, що є Додатком №1, який становить невід'ємну частину даного договору. Договірна ціна робіт, що виконуються за цим договором, є твердою та становить 102877,85 грн.

Згідно п. 5.1. договору оплату за виконані роботи замовник здійснює підряднику у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 60 000,00 грн з ПДВ здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (п. 5.1.1.); оплату за фактично виконані підрядником роботи на підставі підписаного замовником та підрядником останнього акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість форми КБ-3 протягом 15 банківських днів з моменту їх підписання, за вирахуванням раніше сплачених коштів (п. 5.1.2.).

Відповідно до п. 5.4. договору, у випадку розірвання даного договору з будь-яких підстав, передбачених ним (порушення строків виконання робіт підрядником, неналежної якості виконаних робіт чи їх частин тощо) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника повернути попередньо сплачені кошти за виконання робіт (включаючи матеріали) протягом строку, встановленого замовником, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з моменту направлення такої вимоги. Поверненню підлягають кошти, що становлять різницю здійсненого замовником авансового платежу (попередньої оплати) та належним чином фактично виконаних робіт, що прийняті замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3. Не підлягають прийняттю та оплаті неякісно виконані роботи (частина робіт) та такі, що виконані всупереч умовам даного договору.

Замовник вправі достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, попередньо повідомивши його про це за 5 календарних днів (п.п. 8.1.7. договору).

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 837 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181, Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Водночас, 06.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття", як новим кредитором, було укладено договір № 19-05/2016/16 про відступлення права вимоги, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор уступає, а новий кредитор отримує право вимоги, в тому числі і грошове, яке належить первісному кредитору відповідно до договорів та/або інших документів, укладених між первісним кредитором та його контрагентом-боржником, зокрема - договором підряду №50-0815 від 28.08.2015 року (п. 1.1. договору про відступлення права вимоги).

Згідно п. 1.4. договору про відступлення права вимоги, сторони домовились, що згідно з цим договором новий кредитор отримує замість первісного кредитора право вимоги від боржника сплати грошових сум, зокрема - договором підряду №50-0815 від 28.08.2015 р. До нового кредитора переходять всі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника.

Факт перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача авансу у розмірі 60 000,00 грн на виконання умов договору підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №13532 від 20.10.2015 року (а.с 28).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про розірвання договору №29/12-16 від 29.12.2016 року, в якому позивач повідомив відповідача про існуючу заборгованість та про те, що з 10.01.2017 року в односторонньому порядку достроково розриває, договори за якими позивач, як новий кредитор, що отримав право вимоги за договором підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року на підставі договору про відступлення.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Стаття 33 Господарського процесуального України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином та враховуючи, що відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту своєчасного виконання робіт за договором підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року, що є істотним порушенням відповідачем умов договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору підряду №50-0815 від 28.08.2015 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ".

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що відповідно до умов договору, роботи мали бути завершені 15.11.2015 року, з урахуванням перерахованого авансу, то зазначені обставини засвідчують несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором.

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що він 30.06.2016 року направляв на адресу позивача акт № 1 приймання виконання будівельних робіт за червень 2016 року форми КБ-2в на суму 107684,75, що свідчить про вчинення відповідачем дій щодо виконання умов договору, колегія суддів відзначає наступне.

Так, відповідач на підтвердження вищевикладеного надав суду апеляційної інстанції копію акту приймання виконання будівельних робіт за червень 2016 року форми КБ-2в на суму 107684,75 грн, який в свою чергу відповідно до умов договору не підписаний позивачем. При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять, відповідачем не було надано належних та допустимих в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів надсилання акту виконаних робіт позивачу.

Крім того, враховуючи задоволення позовних вимог в частині розірвання договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині повернення суми авансу в розмірі 60000,00 грн, сплаченого позивачем у відповідності до умов договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі №910/9388/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж -ССХ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі №910/9388/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9388/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк