донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.12.2017 справа №908/1592/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді при секретарі за участю представників сторін: від кредитора: від апелянта-1: від апелянта-2: від банкрута:Геза Т.Д. Дучал Н.М., Склярук О.І. Гузіковій Я.А. не з'явилися не з'явилися не з'явилися не з'явилися розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги 1)Головного управління ДФС у Київській області, м. Київ 2)Головного управління ДФС у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі№908/1592/17 за заявою боржника про Товариства з обмеженою відповідальністю "Саірус Люкс", м.Запоріжжя банкрутство В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі №908/1592/17 товариство з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 40470589; 69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником).
Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Ліпецького Сергія Олександровича (ідент.№ НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_1
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено дотримання боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень ст. 105,110,111 ЦК України.
Суд першої інстанції встановив, що у боржника недостатньо майна для задоволення кредиторських вимог.
Господарський суд першої інстанції, враховуючи, що голова ліквідаційної комісії Ліпецький С.О. здійснював процедуру досудової ліквідації боржника та ознайомлений з усіма обставинами справи, обізнаний у матеріально-фінансовому становищі боржника, що сприяє ефективності та раціональності у діях під час проведення процедури ліквідації у судовій процедурі банкрутства, враховуючи, що відсутність у боржника майна усуває необхідність у спеціальних знаннях в області банкрутства, зокрема стосовно виконання функцій з управління та розпорядженням майном банкрута, продажу майна у встановленому порядку тощо, дійшов до висновку про доцільність застосування передбачених ч.2 ст.95 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення щодо можливості покладення обов'язків ліквідатора у спрощеній процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, на голову ліквідаційної комісії - Ліпецького С.О.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "САІРУС ЛЮКС" правомірно звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника.
ГУ ДФС у Київській області, м. Київ (апелянт-1, скаржник-1) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17, в якій просить її скасувати, провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" припинити.
На підтвердження викладених у скарзі доводів, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом, боржником не було дотримано порядку досудової ліквідації юридичної особи в порядку, встановленому ст.ст. 110 та 111 Цивільного кодексу України .
Апелянт-1 посилається на те, що боржником в порушення вимог ч. 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було додано доказів повідомлення контролюючого органу про припинення діяльності ТОВ "САІРУС ЛЮКС", а також не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів.
Апелянт-1 посилається на те, що відповідно до результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "САІРУС ЛЮКС" за липень-вересень 2016р. встановлено неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "САІРУС ЛЮКС" із контрагентами. Взаємовідносини між ТОВ "САІРУС ЛЮКС" та кредитором у даній справі - ТОВ Платінум Естейт ЛТД відсутні, що на думку апелянта свідчить про фіктивність вказаної кредиторської заборгованості. За наведених обставин, скаржник вважає, що положення Закону про банкрутство були застосовані боржником не з метою відновлення його платоспроможності або задоволення вимог кредиторів, а виключно з метою ліквідації суб`єкта господарювання для уникнення відповідальності.
Апелянт також наголошує на тому, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом кредиторських вимог лише через застосування ліквідаційної процедури та, відповідно, наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом; судом не враховано факту відсутності документів, що свідчать про ведення кредитором претензійно-позовної роботи з метою стягнення суми заборгованості за укладеним договором, оскільки відсутні судові рішення про стягнення заборгованості, виконавчі провадження, що ставить під сумнів реальність та достовірність кредиторської заборгованості, яка , на думку скаржника, є штучною.
Апелянт-1 посилається також на те, що податковим органом встановлено, що з початку травня 2016р. по теперішній час ТОВ " САІРУС ЛЮКС " зареєструвало податкові накладні, як продавець, на загальну суму товару 31273317,36 грн., а як покупець - загальний обсяг товару - 26039492,29 грн., тобто боржник здійснював активну господарську діяльність.
ГУ ДФС у м. Києві, м. Київ (апелянт-2, скаржник-2) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17, в якій просить її скасувати, провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" припинити.
Скаржник-2 вважає, що судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ГУ ДФС України у м.Києві вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на те, що під час звернення до суду із заявою про визнання банкрутом боржником не було дотримано порядку досудової ліквідації юридичної особи в порядку, встановленому ст.ст. 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України.
ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що боржником , в порушення вимог Цивільного кодексу України не було надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку до податкового органу, що унеможливлює проведення контролюючим органом перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати податків та зборів
Апелянт-2 посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують неплатоспроможність боржника .
ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що у випадку порущення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, податковим органом у відповідності до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, призначається перевірка. Наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів. Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень.
Заявник апеляційної скарги посилається на недотримання господарським судом першої інстанції вимог закону про банкрутство в частині призначення ліквідатором у справі голови ліквідаційної комісії, а не арбітражного керуючого.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС України у м.Києві ліквідатор ТОВ " САІРУС ЛЮКС " Ліпецький С.О. просить припинити провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС України у м.Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17 .
Ліквідатор посилається на те, що ГУ ДФС у м.Києві, на момент звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не набув статусу кредитора (сторони) у справі, оскільки не звертався до суду або ліквідатора із заявою про визнання кредиторських вимог, не є особою, стосовно якої місцевим господарським судом вирішено питання про права та обов'язки, а тому не належить до осіб, які відповідно до ст.91 ГПК України мають право на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство .
Відзиву від кредитора по справі до суду апеляційної інстанції не надано.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. у складі колегії суддів: Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді: Сгара Е.В., Склярук О.І. порушене провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області, м. Київ з апеляційною скаргою ГУ ДФС у м.Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17. Розгляд справи призначено на 14.11.2017р.
Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. та 13.10.2017р. зобов'язано ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області надати до Донецького апеляційного господарського суду письмові пояснення з посиланням на відповідні докази, зокрема, щодо наявності чи відсутності нарахованої чи визначеної податкової заборгованості перед бюджетом України та перебування боржника на обліку, як платника податків.
У зв'язку з відрядженням судді-члена колегії Сгари Е.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді - Дучал Н.М., Склярук О.І.
У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017р.відкладено розгляд апеляційних скарг ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17 на 12.12.2017 року.
У судове засідання апеляційної інстанції - 12.12.2017р. представники сторін не з'явилися.
Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином . Явка сторін у судове засідання апеляційної інстанції ухвалами Донецького апеляційного господарського суду не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях апеляційної інстанції 14.11.2017р. та 12.12.2017р. складено протоколи .
Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області, в обґрунтування права на апеляційне оскарження в порядку ст. 91 ГПК України, апелянт-1 посилається на те, що боржник - ТОВ " САІРУС ЛЮКС " перебував на обліку у Ірпінському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як платник податків за неосновним місцем обліку, що свідчить про наявність у Головного управління ДФС у Київській області права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 28.08.17 р. по справі №908/1592/17 з підстав не проведення податкової перевірки у зв'язку із ліквідацією юридичної особи, зважаючи на те, що з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів. Всі відділення ДПІ в т.ч. Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області втратили повноваження крім сервісних в силу ст. 19 3 Податкового кодексу України, а повноваженнями контролюючих функцій щодо здійснення податкової перевірки наділене виключно Головне управління ДФС у Київській області.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві, в обґрунтування права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів. У зв'язку з цим, наказом ДФС України №57 від 06.02.2017р. та новою редакцією структури ДПІ на районному рівні (у м. Києві), на рівень головних управлінь передано всі контрольно-перевірочні функції, прийняття податкових повідомлень-рішень, функцій погашення податкового боргу, представлення інтересів у судах.
Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.
Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р.) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (пункт 7.1. Порядку)
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3. Порядку).
Згідно з пунктами 11.1, 11.5. та 11.9 Порядку, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
У разі отримання документів згідно з п.п. 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими п.п. 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
З вищенаведених приписів вбачається обов'язок платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах як за основним так і за неосновним місцями обліку, а також, в разі припинення юридичної особи та порушення провадження у справі про банкрутство, повідомити контролюючий орган з метою прийняття ним рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Так, з 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів.
Вказані повноваження з 01.01.2017 року належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.
Нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017 року за №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році", що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ "САІРУС ЛЮКС" знаходилося за неосновним місцем обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та у Ірпінському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області
Враховуючи, що з 01.01.2017 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, Ірпінське відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, так як і інші податкові інспекції місцевого рівня, втратили усі контролюючі функції, крім сервісних, визначених у ст. 19 3 Податкового кодексу України, та всі функції, передбачені Податковим законодавством, покладено на головні територіальні органи ДФС - у даній справі Головне управління ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області, а матеріали справи не містять доказів забезпечення головою ліквідаційної комісії своєчасного надання органам доходів і зборів (Головному управлінню ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області) первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "САІРУС ЛЮКС" відповідно до ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана постанова стосується прав та обов'язків Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та ГУ ДФС у Київській області .
Дослідивши докази матеріалів справи, доводи апеляційних скарг , судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
Згідно ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій ліквідаційної комісії (ліквідатора) під час досудової ліквідації боржника є підставою для звернення ліквідаційної комісії (ліквідатора) зі заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство із наданням господарському суду доказів існування всіх необхідних передумов для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, саме на момент звернення боржника з відповідною заявою.
Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.2,5 ст.105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податку, зборах (обов'язкових платежах) проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складання проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п.3 ст.11 Закону про банкрутство; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства ч.7 ст.111 ЦК України .
Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Рішення про недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів приймається власником підприємства за результатами складання проміжного ліквідаційного балансу, а складанню проміжного ліквідаційного балансу, в свою чергу, повинно передувати виконання головою ліквідаційної комісії вимог визначених в п. 1 - 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, при цьому, виконання вказаних вимог цивільного законодавства в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 ГПК України.
Незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Також, відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 33 та ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
10.05.2016р. Святошинською в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано юридичну особу - ТОВ "САІРУС ЛЮКС" за кодом ЄДРПОУ 40470589 (а.с.13).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002675590 від 11.06.2017р. ТОВ " САІРУС ЛЮКС " з 10.05.2016р. знаходився на обліку, як платник податків та як платник єдиного внеску, у Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с. 12).
З наявної в матеріалах справи заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "САІРУС ЛЮКС" вбачається, що 13.05.2017р. голова ліквідаційної комісії боржника повідомляв про припинення господарської діяльності підприємства та про проведення перевірки за попереднім місцезнаходженням боржника - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Київ.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору поставки продукції №27/07 від 27.07.2016р. вбачається, що юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" є м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37 (а.с.35).
З вищенаведеного витягу вбачається, що згідно даних про реєстраційні дії, ТОВ "САІРУС ЛЮКС" були внесені зміни до установчих документів юридичної особи - зміна місцезнаходження (а.с.13).
Попереднє місцезнаходження боржника змінено на адресу: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11.
20.04.2017р. учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС", який володіє у сукупності 100% голосів, прийняте рішення, зафіксоване протоколом №10: про припинення господарської діяльності підприємства у зв'язку з ліквідацією; про призначення головою ліквідаційної комісії Ліпецького С.О.; визначено строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог - 2 місяці з моменту оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рішення про припинення діяльності товариства; уповноваженою особою за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призначено ОСОБА_8 (а.с.8).
20.04.2017р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" в стані припинення за рішенням засновників з визначеним строком для заявлення кредиторами своїх вимог - 20.06.2017р. (а.с.9).
13.05.2017р. головою ліквідаційної комісії надіслано заяви про припинення платника податків форми №8-ОПП до Державної податкової інспекції у Вознесенівському районі ГУ ДФС у Запорізькій області та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
13.05.2017р. голова ліквідаційної комісії повідомив про припинення підприємницької діяльності ТОВ "Саірус Люкс" також УПФУ у Вознесенівському районі м.Запоріжжя, Запорізьку міську виконавчу дирекцію ФСС з тимчасової втрати працездатності, Запорізький міський центр зайнятості, Відділення у м.Запоріжжя ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, УПФУ у Печерському районі м. Києва, Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію ФСС з тимчасової втрати працездатності у м.Києві, Печерський районний центр зайнятості у м. Києві, Правобережний відділ ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві (а.с.15, 24).
У матеріалах справи відсутні відповіді з вищезазначених державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.
Головою ліквідаційної комісії не надано доказів проведення звірки розрахунків по платежам в бюджет, в тому числі відомостей та виписок з електронного кабінету платників податків та обов'язкових платежів
За відсутності вказаних відповідей вищезазначених державних установ щодо наявності чи відсутності заборгованості на дату затвердження проміжного ліквідаційного балансу неможливо дійти до висновку про правильність внесення головою ліквідаційної комісії відповідних відомостей в проміжний ліквідаційний баланс від 26 .0 6.2017р.
Ч.3 ст. 111 ЦК України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
При цьому чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.
П.20.4 глави 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за № 1172/8493 (надалі Інструкція) встановлено, що у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо)
Згідно з п.11.13 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, з метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
В матеріалах справи відсутні докази звернення голови ліквідаційної комісії до контролюючого органу для отримання переліку рахунків ТОВ САІРУС ЛЮКС у фінансових установах, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Матеріали справи не містять доказів наявності/відсутності у боржника ТОВ САІРУС ЛЮКС рахунків, відкритих у фінансових установах станом на дату прийняття судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом у справі №908/1592/17.
За відсутності доказів про наявність відкритих рахунків або їх відсутність, руху коштів на них, залишку коштів на рахунках ТОВ"САІРУС ЛЮКС", на дату прийняття рішення про припинення діяльності боржника неможливо дійти до висновку про обґрунтоване співвідношення активу та пасиву за даними проміжного ліквідаційного балансу боржника.
Ч.4 ст.111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
Відповідно до п.5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року (надалі Положення про інвентаризацію), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
П.1 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Наказу №1 від 26.06.2017р. створено інвентаризаційну комісію у складі 2-х осіб. Головою інвентаризаційної комісії призначено Ліпецького С.О., членом інвентаризаційної комісії призначено ОСОБА_9
З матеріалів справи вбачається, що інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей та основних засобів від 26.06.2017 року підписані головою ліквідаційної комісії Ліпецький С.О. та членом комісії - ОСОБА_9без зазначення посади.
Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо повноважень ОСОБА_9, який є членом цієї комісії.
Відомості щодо наявності статусу представника апарату управління підприємства (бухгалтерії), посада та інша інформація, як того вимагає Розділ ІІ Положення про інвентаризацію, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати, що ліквідатором належним чином створено інвентаризаційну комісію .
Отже, в порушення вищевказаних вимог інвентаризація майна ТОВ "САІРУС ЛЮКС" проведена ліквідатором без належного створення інвентаризаційної комісії.
З інвентаризаційного опису основних засобів ТОВ "САІРУС ЛЮКС" від 26 .0 6.2017р., проведеного і підписаного Ліпецьким С.О. та ОСОБА_9 (повноваження якого не підтверджено) вбачається, що у боржника відсутні активи, окрім грошових коштів в касі підприємства в сумі 600,00 грн. (а.с.39).
Враховуючи той факт, що боржник не здійснював підприємницької діяльності, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують підстави виникнення зазначеної в інвентаризаційному описі основних засобів від 26.06.2017р. суми в касі боржника.
Після опублікування відомостей про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС " до голови ліквідаційної комісії звернулось ТОВ "Платінум Естейт ЛТД", м.Київ, з претензією (вих. №24 від 24 .0 5.2017р.), в якій ТОВ " Платінум Естейт ЛТД " просить погасити суму боргу за договором постачання продукції №27/07 від 27 . 07.2016р. у загальній сумі 90320,00грн. за поставлений ним відповідно до видаткової накладної №27/07-К від 27 . 07.2016р. товар - цифрове синтетичне фортепіано KORG SV1-73 BK у кількості 2-х штук загальною вартістю з ПДВ у сумі 90320,00 грн. (а.с. 32-36).
Доказів звернення інших кредиторів з вимогами до боржника до матеріалів справи не додано.
За результатами розгляду претензії ТОВ " Платінум Естейт ЛТД ", боржником визнані вимоги у сумі 90320,00грн., про що головою ліквідаційної комісії надана відповідь за №13 від 13.06.2017р. (а.с.33).
Зазначена сума кредиторської заборгованості внесена головою ліквідаційної комісії до проміжного ліквідаційного балансу.
З матеріалів справи не вбачається прийняття ТОВ "САІРУС ЛЮКС" на баланс цифрового синтетичного фортепіано KORG SV1-73 BK у кількості 2-х штук відповідно до видаткової накладної №27/07-К від 27 . 07.2016р., не доведено підстав не відображення цього майна в інвентаризаційному описі основних засобів від 26.06.2017р.
Судом першої інстанції не досліджувалося питання щодо підстав невключення до інвентаризаційного опису основних засобів від 26 .0 6.2017р. цифрового синтетичного фортепіано KORG SV1-73 BK у кількості 2-х штук загальною вартістю 90320,00 грн. за видатковою накладною №27/07-К від 27 . 07.2016р. (а.с. 36).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів належного проведення головою ліквідаційної комісії боржника Ліпецьким С.О. та ОСОБА_9 (повноваження якого не підтверджено) інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію, що свідчить про недотримання ліквідатором приписів ч.4 ст.111 ЦК України.
На виконання вимог ч.8 ст.111 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів головою ліквідаційної комісії Ліпецьким С.О. складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 26 .0 6.17р.
З проміжного ліквідаційного балансу станом на 26 .0 6.17р. вбачається, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 530 балансу) на кінець звітного періоду становить 90,3 (визнані головою ліквідаційної комісії вимоги за претензією ТОВ "Платінум Естейт ЛТД", у сумі 90320,00грн. за договором постачання продукції №27/07 від 27 . 07.2016р.).
В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Київській області посилається на здійснення аналізу діяльності ТОВ "Платінум Естейт ЛТД" на предмет взаємовідносин за укладеним з боржником договором постачання продукції №27/07 від 27 . 07.2016р. на суму 90320,00 грн., за результатами проведеної перевірки, податковим органом не було встановлено взаємовідносин вказаного кредитора з боржником - ТОВ " САІРУС ЛЮКС ".
Відповідно до п.п.1.60 ст.14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних, це - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані фіскальною службою документи, встановив, що зважаючи на передбачений п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України обов'язок платника податків (на дату виникнення податкового зобов'язання) скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, свідчить про недостовірність (нереальність) господарської операції за договором постачання продукції №27/07 від 27 . 07.2016р. та виникнення кредиторської заборгованості у даній справі в цілому, оскільки, як вже зазначалось, така операція повинна бути відображеною в Єдиному реєстрі податкових накладних та в активі балансу боржника.
Враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, а також майна, яке належить підприємству, або тимчасово перебуває у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні боржника, належних доказів вчинення дій щодо отримання відповідей з державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів, колегія суддів приходить до висновку, що проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "САІРУС ЛЮКС" складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.
Статтею 111 Цивільного кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Проте, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності протягом 2016 року ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання якого визначена ст. 95 Закону про банкрутство.
До заяви про порушення справи про банкрутство, в порушення наведеної правової норми, взагалі не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
В матеріалах справи також відсутні докази направлення до контролюючих органів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Отже, наведене свідчить про недотримання головою ліквідаційної комісії приписів ч. 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.
Вищенаведене свідчить, що висновок місцевого господарського суду про недостатність майна боржника задовольнити вимоги його кредитора та наявність підстав для визнання боржника банкрутом є передчасним та таким, що не відповідає приписам статті 95 Закону про банкрутство, оскільки складання проміжного ліквідаційного балансу можливе лише після встановлення активів і пасивів, розміру дебіторської та кредиторської заборгованості.
За таких обставин порушення провадження у цій справі є передчасним та безпідставним.
Апеляційні скарги Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі № 908/1592/17 підлягають задоволенню.
Постанова господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі № 908/1592/17 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" банкрутом підлягає скасуванню.
Провадження у справі №908/1592/17 підлягає припиненню.
Керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 91, 98, 99, 101, 102, 103, п.1 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі № 908/1592/17 - задовольнити.
Постанову господарського суду Запорізької області від 28.08.2017 р. у справі № 908/1592/17 - скасувати.
Провадження по справі № 908/1592/17 - припинити.
Копію постанови направити державному реєстратору Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за місцезнаходженням боржника для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "САІРУС ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 40470589; 69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11).
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Судді: Н.М. Дучал
О.І. Склярук
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 21.12.2017 |
Номер документу | 71068989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Геза Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні