Постанова

від 17.11.2017 по справі 810/4262/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року № 810/4262/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства ПРОМЗІЗ-ДНЄПР товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство ПРОМЗІЗ-ДНЄПР товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень від 05 грудня 2016 року № 0021581300 та № 0021591300 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не вчинено порушень законодавства щодо строків сплати єдиного внеску. Вимоги про оплату боргу (недоїмки), донарахованої органом доходів і зборів позивач не отримував. Також до оскаржених рішень не додавались будь-які акти, розрахунки фінансових санкцій, пояснення щодо застосованих фінансових санкцій, документи на підставі яких вони нараховані, відомості про розмір недоїмки. Тому прийняте рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував. Надав письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що оскаржені рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

За таких обставин, та на підставі ст. 122 та ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство ПРОМЗІЗ-ДНЄПР товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту зареєстроване юридичною особою 06.07.2001 та з 08.08.2001 перебуває на обліку в податкових органах, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі ч.9 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон України №2464) податковим органом за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято рішення №0021581300 від 05.12.2016, яким до позивача застосовано суму штрафу в розмірі 509,83 грн. та рішення №0021591300 від 05.12.2016, яким до позивача застосовано недоїмку в розмірі 6693,65 грн.

Згідно даних інтегрованих карток платника ІТС Податковий блок станом на 08.08.2017 за позивачем рахується борг з єдиного внеску на загальну суму 9161,92 грн.

На лист позивача №1892/10-36-10-02 від 07.08.2017 щодо виниклої заборгованості, ГУ ДФС у Київській області надав відповідь, в якій зазначив, що період виникнення заборгованості на яку нараховано штрафні санкції та пеню із 22.12.2015 по 02.12.2016 про що було відображено у рішенні № 0021581300.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до наданої копії платіжного доручення №652 від 01.12.2015 на суму 5530,49 грн., яке проведено банком 01.12.2015 та підтверджено випискою руху грошових коштів по банківському рахунку позивача за 01.12.2015, позивач на момент виплати заробітної плати за листопад 2015 року, на відкритий в органі державного казначейства не бюджетний рахунок 3719 здійснив сплату єдиного внеску, нарахованого і утриманого із заробітної плати за листопад 2015 рік.

Так, станом на 01.12.2015 позивач перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, а тому вказаний платіж було здійснено на казначейський рахунок відкритий саме для даного органу доходів і зборів.

При дослідженні судом даних облікової картки встановлено відсутність інформації про перерахування платіжним дорученням №652 від 01.12.2015 платежу в сумі 5530,49 грн.

Листом ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 14.11.2017 повідомлено Київський окружний адміністративний суд щодо підтвердження зарахування коштів 01.12.2015 у сумі 5530,49 грн. платіжним документом №6521 від 01.12.2015 на рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування 37197201000462, відкритий на ім'я ДПІ в Бабушкінському районі, м. Дніпро, платник Дочірнє підприємство ПРОМЗІЗ-ДНЄПР товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту .

Надаючи оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-УІ від 08.07.2010р.: недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (частини 3,10 пункт 2 частина 11 статті 25 Закону - №2464-VІ).

Відповідно до пунктів 2, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Питання обліку платників єдиного внеску в органах Державної фіскальної служби України та ведення реєстру страхувальників регламентується також Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1162 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 та Положенням про реєстр страхувальників.

Відповідно до частини 2 пункту 8 розділу II Порядку (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2015 р. № 1105), після надходження з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу. що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Таким чином, переведення позивача на облік до контролюючого органу за новим місцем знаходженням мало відбутись протягом місяця, тобто в будь-який до 26 грудня 2015 року.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу II Положення, призначенням реєстру страхувальників є зосередження відомостей, необхідних для обліку платників єдиного внеску, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску, і Державна фіскальна служба України щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з цього реєстру.

Отже, згідно відомостей реєстру страхувальників, розміщених на офіційному веб-порталі sfs.gov.ua станом на 01 грудня 2015 року, позивач, як платник єдиного внеску, перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська і міг там обліковуватись аж до 26 грудня 2015 року, а тому, у відповідності до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , сплатив єдиний внесок в момент виплати заробітної плати за листопад 2015 року на казначейський рахунок, відкритий саме для цього органу доходів і зборів.

Разом з цим, пункт 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 визначає строк подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

В свою чергу, відповідно до частини 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники - роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Таким чином, оскільки подання звітності та сплата єдиного внеску за грудень 2015 року мали відбутись у період з 1 по 20 січня 2016 року, тобто однозначно вже до контролюючого органу за новим місцем знаходженням, авансові платежі зі сплати єдиного внеску, нарахованого на виплачену у грудні 2015 року заробітну плату здійснювались позивачем на казначейський рахунок, відкритий саме в Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Натомість, судом встановлено, податковий орган, всупереч обов'язку, покладеного на них Законом щодо забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору та ведення обліку надходжень від його сплати, не відобразили у відомостях облікової картки платника податку з ЄСВ інформацію про перерахування позивачем платіжним доручення № 652 віл 01.12.2015 суми єдиного внеску в розмірі 5 530,49 грн., що спричинило неправомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону, та прийняття оскаржених до суду рішень.

Отже, виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прийняті податковим органом рішення № 0021581300, № 0021591300 від 05.12.2016 підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 70-72, 94, 122, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0021581300, № 0021591300 від 05.12.2016.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства ПРОМЗІЗ-ДНЄПР товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту (код ЄДРПОУ 31540723) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.