Постанова

від 14.12.2017 по справі 812/1814/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1814/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язанням вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Білокуракинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, Білокуракинське РВДВС ГТУЮ у Луганській області) про визнання дій неправомірними та зобов'язанням вчинити певні дії.

В позовній заяві зазначила, що 27.07.2017р. головним державним виконавцем Білокуракинським РВДВС ГТУЮ у Луганській області, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., було відкрито виконавче провадження ВП №54387420 про стягнення з неї на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості в сумі 136631,64 грн.

28.08.2017р. головним державним виконавцем Відділу було винесено відразу 3 Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсі, стипендію та інші доходи боржника, з яких: про звернення стягнення на її заробітну плату, яку позивач отримує в Білокуракинському територіальному центрі соціального обслуговування; про звернення стягнення на дохід, який вона отримує від СТОВ Прогрес за здачу в оренду земельної ділянки; про звернення стягнення на дохід, який отримує від СТОВ Агрофірма Партнер за здачу в оренду земельної ділянки.

На підставі вказаних постанов та вимог посадових осіб Відділу, бухгалтерією підприємств щомісячно проводилось утримання та перерахування відповідних платежів, а решту, після утримання усіх утримань перераховували на її рахунок в установі банку.

28.09.2017р. по вказаному виконавчому провадженню головним державним виконавцем Відділу було винесено Постанову про арешт коштів на загальну суму 150294,80 грн., згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах): НОМЕР_2, НОМЕР_3 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1

При цьому, позивач вважає дії відповідача з приводу накладення арешту на її рахунки протиправними, оскільки вказані банківські рахунки є зарплатними, на які надходили після відрахування залишок її заробітної плати та залишок суми доходу від здачі нею в оренду земельної ділянки. На теперішній час вона позбавлена будь-якої можливості купити необхідні предмети вжитку та ліки.

На підставі викладеного, просила суд визнати неправомірними дії посадових осіб Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в частині накладення арешту на рахунки в установі Філії ЛОУ АТ Ощадбанк за виконавчим провадженням ВП № 54387420 та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2017р. за виконавчим провадженням ВП № 54387420 (а.с.3-9).

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до вимог ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України Про виконавче провадження 27.07.2017 держаним виконавцем було відкрито виконавче провадження та винесено постанову про відкриття провадження за № ВП 54387420, яку того ж дня було надіслано сторонам виконавчого провадження.

Також ним було зроблено запити до реєструючих установ стосовно майнового стану боржника та наявності його рахунків.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у боржника виявлено два земельних пая, які знаходяться в оренді СТОВ Прогрес та СТОВ Агрофірма Партнер , також згідно відповіді з автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що боржник працює в Білокуракинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

28.08.2017 з дотриманням норм ст.ст.69,70 Про виконавче провадження державним виконавцем було винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які було направлено до СТОВ Прогрес та СТОВ Агрофірма Партнер для стягнення боргу з виплати оренди за земельний пай, що отримує боржник та до Білокуракинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) для стягнення боргу з заробітної плати боржника.

Згідно інформації з ЛОУ АТ Ощадбанк , що надійшла до відділу, у боржника було виявлено два розрахункових рахунки з залишком грошових коштів, яких недостатньо для погашення боргу. При цьому у відповіді не вказано, що на вказані рахунки надходять соціальні виплати або заробітна плата боржника.

За таких обставин, державним виконавцем на підставі ст.ст.48,56 Закону Про виконавче провадження 28.09.2017 було винесено постанову про арешт коштів боржника, яку надіслано сторонам виконавчого провадження та до ЛОУ АТ Ощадбанк для виконання.

На думку відповідача, прийняття до виконання або відмовити в прийнятті до виконання постанови про арешт коштів боржника відповідно до норм ст.ст.59,62 Закону України Про банки і банківську діяльність вирішує банківська установа, оскільки державний виконавець не володіє інформацією про спеціальний режим використання розрахункових рахунків боржника. ЛОУ АТ Ощадбанк наклав арешт на розрахункові рахунки боржника, у зв'язку з чим відповідач вважає, що неправомірних дій державного виконавця при винесенні постанови про накладення арешту не вбачається.

На підставі викладеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю (а.с.47-52).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.45,46).

Позивач та відповідач надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю (а.с.33,57).

Розглянувши справу в межах позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності та відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, і це не оскаржується сторонами, що постановою від 27.07.2017 головним державним виконавцем Білокуракинського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження №54387420 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 136631,64грн. (а.с.11).

Постановою від 28.08.2017 державний виконавець звернув стягнення на доходи - заробітну плату ОСОБА_1, яку вона отримує у Білокуракинському територіальному центрі соціального обслуговування. Здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 3% до виплати виконавчого збору у розмірі 6831,58грн., та разово утримати витрати виконавчого провадження у розмірі 78грн. Здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 15% до виплати суми боргу у розмірі 68315,82грн. Після погашення витрат проводити утримання з заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків, в розмірі 5% до повного погашення виконавчого збору у розмірі 6831,58грн. Після погашення виконавчого збору проводити утримання з заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків, в розмірі 20% до повного погашення боргу у розмірі 68315,82грн. Підприємство зобов'язано здійснювати відрахування із заробітної плати боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Також зобов'язано щокварталу надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати (а.с.12).

Іншою постановою від 28.08.2017 державний виконавець звернув стягнення на доходи боржника, які ОСОБА_1 отримує в СТОВ Прогрес за зданий в оренду земельний пай. Відрахування здійснюються у розмірі 5% до виплати виконавчого збору у розмірі 1000грн. на спеціальний рахунок органу ДВС. Також відрахування здійснюються на користь стягувача у розмірі 15% до виплати суми боргу у розмірі 10000грн. Після погашення виконавчого збору проводити утримання з доходу, що належить до виплати боржнику після відрахування податків, в розмірі 20% до повного погашення боргу у розмірі 10000грн. Підприємство також зобов'язано здійснювати відрахування із доходу боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Встановлено обов'язок щокварталу надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати (а.с.13).

Ще одною постановою від 28.08.2017 державний виконавець звернув стягнення на доходи боржника, які ОСОБА_1 отримує в СТОВ Агрофірма Партнер за зданий в оренду земельний пай. Відрахування здійснюються у розмірі 5% до виплати виконавчого збору у розмірі 5831,58грн. на спеціальний рахунок органу ДВС. Також відрахування здійснюються на користь стягувача у розмірі 15% до виплати суми боргу у розмірі 58315,82грн. Після погашення виконавчого збору проводити утримання з доходу, що належить до виплати боржнику після відрахування податків, в розмірі 20% до повного погашення боргу у розмірі 58315,82грн. Підприємство також зобов'язано здійснювати відрахування із доходу боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Встановлено обов'язок щокварталу надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати (а.с.14).

Постановою від 28.09.2017 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с.15).

Саме з даною постановою не погоджується позивач, а тому вона є предметом оскарження.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України та Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції, що діє на час виникнених правовідносин (далі Закон №1404).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 виконавчі написи нотаріусів підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону №1404 передбачено, що окрім іншого державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) (п.7 ч.3).

Стаття 48 Закону №1404 передбачає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, згідно вказаної норми звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Частиною першою ст.56 Закону №1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Аналізуючи вказані вище норми Закону №1404, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець для забезпечення реального виконання рішення дійсно має право накласти арешт на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Однак, при застосуванні вказаного заходу необхідно ретельно перевіряти виконання боржником свого обов'язку щодо погашення боргу, оскільки таких захід передбачає подальше примусове списання грошових коштів з рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанов державного виконавця від 28.08.2017 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, з заробітної плати та доходів з оренди земельного паю ОСОБА_1 щомісячно утримуються та перераховуються кошти на погашення заборгованості.

Залишок від заробітної плати після утримання перераховується на картрахунок позивача НОМЕР_5, відкритий у Білокуракинському відділенні Ощадбанку.

Вказані обставини підтверджуються довідками: №439 від 21.11.2017, виданою Білокуракинським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг); №673 від 24.11.2017, виданою СТОВ Прогрес ; №150 від 24.11.2017, виданою СТОВ Агрофірма Партнер (а.с.16-18).

Крім того, як вбачається з заяви про приєднання №143486113 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) рахунок НОМЕР_5 є зарплатним (а.с.20).

За таких обставин, накладення арешту на кошти, що перебувають на зарплатному рахунку, призведе до подвійного примусового стягнення на заробітну плату та дохід від оренди позивача, що в свою чергу призведе до перевищення відсоткового розміру стягнення та взагалі позбавить позивача будь-яких коштів на життя.

Що стосується другого рахунку НОМЕР_4, то він є споживчим кредитуванням (а.с.24-27). Накладання арешту на даний рахунок взагалі позбавлено сенсу, оскільки дані кошти неможливо розцінювати як грошові кошти позивача, бо самі по собі є кредитом, який позивач повинна погасити за певних умов згідно договору споживчого кредитування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2017, державний виконавець не врахував всіх обставин виконавчого провадження, а подальше списання з арештованих грошових коштів на рахунках призведе до подвійного стягнення, що заборонено ст.61 Конституції України.

Доводи відповідача про те, що прийняття до виконання або відмовити в прийнятті до виконання постанови про арешт коштів боржника відповідно до норм ст.ст.59,62 Закону України Про банки і банківську діяльність вирішує банківська установа, оскільки державний виконавець не володіє інформацією про спеціальний режим використання розрахункових рахунків боржника, є безпідставними, оскільки рішення про арешт приймає саме державний виконавець відповідно до вимог Закону №1404, а банківська установа його виконує вже на підставі ст.59 Закону України Про банки і банківську діяльність . Вказана стаття не містить в собі права банківської установи не виконувати постанову державного виконавця щодо арешту коштів.

Що стосується ст.62 вказаного Закону, на яку посилається відповідач в своїх запереченнях, то суд зазначає, що саме в пункті шостому передбачена можливість державного виконавця отримувати від банківської установи інформацію стосовно наявності та /або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу. Тобто не лише інформацію про наявність цих рахунків, а й більш розширені дані, проаналізувавши які, можливо зробити висновки щодо необхідності в накладенні арешту на них чи про відсутність такої потреби.

Позивач, обираючи спосіб захисту порушених своїх прав, зазначив в необхідності визнати неправомірними дії посадових осіб Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в частині накладення арешту на рахунки в установі Філії ЛОУ АТ Ощадбанк за виконавчим провадженням ВП № 54387420 та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2017р. за виконавчим провадженням ВП № 54387420.

Однак, суд вважає, що в даному конкретному випадку належним способом захисту порушених прав позивача слід визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника від 28.09.2017 за виконавчим провадженням ВП №54387420, оскільки дії державного виконавця виразились у прийнятті постанови, яка і є перешкодою на шляху реалізації відновлення порушених прав ОСОБА_1

Оскільки Позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, суд вважає за можливе для повного захисту її прав в цій частині вийти за межі позовних вимог на підставі ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 640грн., оскільки позовні вимоги фактично задоволені, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.2).

Керуючись ст.ст.2,11,17,71,86,94,158-163,181,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язанням вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника від 28.09.2017 за виконавчим провадженням ВП №54387420.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 35015419) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 92212, Луганська область, Білокуракинський район, с.Нянчине, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 19 грудня 2017 року.

Суддя Н.М. Басова