Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/12772/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року 08:10 № 826/12772/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві проскасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - позивач, НКЦПФР) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, Печерський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві), в якій просить скасувати постанову про проведення перевірки від 06.06.2017, винесену начальником Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1; зобов'язати Печерський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 № 826/10210/15 та здійснити виконавчі дії з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі № 826/10210/15, а саме: стягнути з ТОВ Альта Брок (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ: 38206053) до Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 Адміністративні штрафи та інші санкції штраф у розмірі 1700,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, зазначивши, що відповідачем, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , безпідставно повернуто виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 про примусове виконання рішення у справі № 826/10210/15. Повернення виконавчого документа, на думку позивача, здійснено відповідачем без врахування всіх обставин, у зв'язку з чим, на адресу начальника Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1, направлено скаргу на дії старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кравцової О.С., за результатами якої прийнято постанову про проведення перевірки від 06.06.2016. При цьому, позивач зазначає, що така постанова суперечить нормам Закону України Про виконавче провадження , ст. 254 Цивільного кодексу України та ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така постанова, на думку позивача, підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду пояснення, в яких просив розглядати справу без його участі.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2015 у адміністративній справі № 826/10210/15 позовні вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до ТОВ Альта Блок про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ТОВ Альта Блок заборгованість у розмірі 1700,00 грн.

На виконання зазначеної постанови, 07.09.2015 видано виконавчий лист, із встановленням строку пред'явлення до виконання до 25.08.2016.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.11.2015 № 18/02/27002/НК про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі 826/10210/15.

16.12.2015, на підставі зазначеної заяви та виконавчого листа, головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кузьмишиним Е.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49637118 та надано ТОВ Альта Блок (боржник) строк для самостійного виконання даної постанови до 23.12.2015 включно.

В подальшому, 14.06.2016 головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кузьмишиним Е.М. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що, відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за якими виконання не здійснювалося або здійснювалося частково, повертається стягувачеві у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

31.10.2016 позивачем на адресу відповідача надіслано заяву № 14/04/22898 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у адміністративній справі № 826/10210/15 та відкриття виконавчого провадження.

09.11.2016 на виконання зазначеної заяви старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кравцовою О.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 52850538 із виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у адміністративній справі № 826/10210/15.

Проте, 08.12.2016 головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кравцовою О.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зазначена постанова отримана позивачем 30.01.2017 за вх. № 2644, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього, проставленому на супровідному листу відповідача від 08.12.2016 № 4241/2, копія якого наявна в матеріалах справи.

В подальшому, 03.05.2017 позивачем на адресу відповідача надіслано заяву № 14/04/8443 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2015 у адміністративній справі № 826/10210/15.

17.05.2017 на адресу позивача надійшло повідомлення від 12.05.2017 № 6043/2 про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання. Дане повідомлення мотивовано тим, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки стягувачем пропущено встановлений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, згідно з ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. В той же час, постановою державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 08.12.2016 № 52850538 виконавчий документ повернуто стягувачеві, яку отримано останнім 30.01.2017. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 30.04.2017. Стягувачем до Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві направлено заяву про відкриття виконавчого провадження лише 03.05.2017, а отже пропущено встановлений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання (3 місяці).

24.05.2017 позивачем на адресу начальника Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 подано скаргу № 14/04/9953, в якій скаржник просив скасувати повідомлення від 12.05.2017 № 6043/2 про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання; прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі № 826/10210/15 та відкрити виконавче провадження на підставі зазначеного виконавчого листа.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що державним виконавцем безпідставно прийнято повідомлення від 12.05.2017 № 6043/2 про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання складає 3 (три) місяці. Водночас, постановою державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 08.12.2016 № 52850538 повернуто стягувачеві, яку отримано останнім 30.01.2017, тобто строк пред'явлення виконавчого документу до виконання 30.04.2017. Проте, 30.04.2017 припадає на неділю, що є вихідним днем. Крім того, відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих (понеділок та вівторок); 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; 14 жовтня - День захисника України.

В подальшому, 06.06.2017 начальником Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 прийнято постанову про проведення перевірки, якою відмовлено у задоволені скарги від 24.05.2017 № 14/04/9953 про скасування повідомлення від 12.05.2017 № 6043/2 про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання та визнано дії старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кравцової О.С. такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Вирішуючи по суті даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Аналізуючи зазначену норму, суд приходить до висновку, що виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17.05.2017, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повернуто позивачу, оскільки виконавчий документ отримано сятягувачем 30.01.2017, строк пред'явлення якого до виконання 30.04.2017, проте позивачем до Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві направлено заяву про відкриття виконавчого провадження лише 03.05.2017, а отже, на думку відповідача, що вбачається з оскаржуваної постанови, позивачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання (3 місяці).

Разом з тим, суд не може погодитися з таким висновком відповідача у оскаржуваній постанові про пропущення позивачем строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та, відповідно, про правомірність повернення виконавчого листа позивачу, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 08.12.2016 головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Кравцовою О.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка отримана позивачем 30.01.2017 за вх. № 2644, тобто строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 30.04.2017.

Водночас, 30.04.2017 припадає на неділю - вихідний день.

При цьому, відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені такі святкові дня, зокрема, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий.

Аналізуючи зазначені норми, суд, в силу вимог ч. 7 ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), вважає за можливе застосувати аналогію закону, оскільки Законом України Про виконавче провадження не визначено початок та закінчення перебігу строків, встановлених даним законом.

Таким чином, беручи до уваги викладене, з урахуванням зазначених вимог, суд приходить до висновку, що останнім днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто останнім днем пред'явлення вказаного виконавчого документу до виконання є 03.05.2017.

З огляду на наведене, суд вважає, що висновки відповідача, зроблені в оскаржуваній постанові про пропущення позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та, відповідно, про повернення виконавчого листа є безпідставними та необґрунтованими, а також такими, що суперечать фактичним обставинам справи, а отже, оскаржувана постанова про проведення перевірки від 06.06.2017, за висновком суду, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на що, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною та скасування постанови про проведення перевірки від 06.06.2017, яка прийнята начальником Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 та зобов'язання Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 № 826/10210/15 та здійснити виконавчі дії з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі № 826/10210/15.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх обґрунтувань та доказів того, що ним правомірно прийнято оскаржувану постанову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ: 37956207) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про проведення перевірки від 06.06.2017, винесену начальником Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі № 826/10210/15 та здійснити виконавчі дії з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 у справі № 826/10210/15.

4. Присудити на користь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ: 37956207) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ: 34979022) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.С. Пащенко